№ 33002985, 15.08.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.08.2013 р. справа №913/901/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.суддівКолядко Т.М., Ломовцевої Н.В. за участю представників сторін: від позивача: Кірячок О.Ю., довіреність № 13/185 від 09.04.2013р.від відповідача:не з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської областівід30.05.2013р.у справі№ 913/901/13 (суддя Вінніков С.В.)за позовомСпільного Українсько-Німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОБЕР ГМБХ», м. Київдо Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Луганськпро стягнення 265 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Луганської області рішенням від 30.05.2013р. задовольнив позовні вимоги Спільного Українсько-Німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОБЕР ГМБХ», м. Київ про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Луганськ 265 000,00 грн.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, не погоджуючись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2013р. у справі № 913/901/13 скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, не повне з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, суд не прийняв до уваги факт оплати відповідачем коштів на рахунки, які повідомлялись йому електронною поштою.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач по справі вказав, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду винесено із дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив залишити рішення господарського суду Луганської області від 30.05.13р. по справі № 913/901/13 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу в повному обсязі, надав аналогічні пояснення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки не відома.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Спільним Українсько-Німецьким підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОБЕР ГМБХ", як консигнантом, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, як консигнатором, 01.09.2010 було укладено договір консигнації на продаж продукції № 121, відповідно до п. 1.1 якого консигнант (позивач) постачає товари в орендовані приміщення консигнатора (відповідача) для зберігання та реалізації товару останнім на своєму ринку від свого імені.

Згідно із умовами абз. 4 п. 3 договору консигнатор зобов'язаний організувати продаж отриманого товару та розрахуватися з консигнантом в термін не більше 12 місяців з щотижневою оплатою по реалізації.

Позивач у повному обсязі виконав зобов'язання, передбачені умовами договору, відповідач прийняв товар без зауважень та претензій, що вбачається з видаткових накладних (а.с. 16-25).

Відповідач свої обов'язки за договором виконав частково, тому позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з консигнатора заборгованості у сумі 265000грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, п. п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доказів належного виконання відповідачем своїх обов'язків по розрахунку з позивачем в матеріалах справи немає, не були вони надані й апеляційному суду.

Надані відповідачем платіжні документи обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції в якості належним доказів виконання зобов'язання за договором, оскільки не містять посилання на договір чи на консигнанта.

Судовою колегію також не приймаються до уваги твердження апелянта про належне виконання ним зобов'язання щодо оплати товару шляхом перерахування коштів на ім'я фізичних осіб, оскільки вказані дії не передбачені укладеною між сторонами угодою, а отримані відповідачем електронні листи про нібито зміну розрахункових реквізитів не є ані додатками до укладеної угоди, ані домовленостями про зміну умов договору, які можуть бути прийняті в якості належних та допустимих доказів по справі, окрім того, згідно наданих відповідачем банківських документів перерахування ним грошових коштів за нібито договором консигнації не пов'язано з підприємницькою діяльністю (а.с. 178-191) в той час, як згідно даних інших банківських виписок при перерахуванні коштів саме позивачеві в графі «Призначення платежу» зазначено що це розрахунок за товар (а.с. 192-201).

Відповідно до приписів ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ст. 34 цього ж Кодексу передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Всупереч вказаним нормам, відповідач не надав суду належних доказів, якими б обґрунтовувались його вимоги.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога щодо стягнення боргу в сумі 265 000 грн. 00 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на не вирішення судом першої інстанції клопотання, поданого 16.05.2013р., судова колегія зазначає, що на час подачі вказаного клопотання у представника відповідача не було повноважень на подання такого клопотання, а згідно протоколу судового засідання таке клопотання не заявлялось, зауважень на протокол судового засідання в порядку ч. 4 ст. 81-1 ГПК України позивачем або його представником не подавалось.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи за мотивами, викладеними в постанові, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 30 травня 2013 року по справі № 913/901/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 30 травня 2013 року по справі № 913/901/13- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Т.М. Колядко

Н.В. Ломовцева

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГС;

1-ДАГС