№ 330010, 25.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.06 р. Справа № 22/420а

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Волошинової Л.В.

при секретарі судового засідання Прядці І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Приватного підприємства “Агро-Бізнес” м. Маріуполь

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2006 року № 0008092342/0

За участю

представників:

від позивача: Дика О.В. - директор

від відповідача: Мороз О.О. – за довір.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області заявлено позов Приватним підприємством “Агро-Бізнес” м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2006 року № 0008092342/0, яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток у загальному розмірі 5986 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 4988 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 998 грн.

Представник відповідача у письмових запереченнях та під час розгляду справи проти позовних вимог заперечує.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновку податкового органу про порушення підприємством вимог підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року № 334 (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте ним правомірно у зв’язку із встановленими порушеннями відповідно до вимог чинного законодавства.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до вимог пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне підприємство “Агро-Бізнес” м. Маріуполь є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради, включений до ЄДРПОУ за номером 30432602, знаходиться на податковому обліку Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя.

В період з 18 жовтня по 7 листопада 2006 року працівниками відповідача було здійснено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2005 року по 30 червня 2006 року, висновки якої викладені в акті від 14 листопада 2006 року № 2064/23/30432602 (надалі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки 27 листопада 2006 року відповідачем згідно з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0008092342/0, яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток у загальному розмірі 5986 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 4988 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 998 грн.

Правовою підставою визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні визначені норми підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Правовою підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішенні визначені норми підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Висновками акту перевірки (32 арк. акту) встановлено, що у порушення підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем занижений валовий дохід за 2005 рік на суму 19950 грн., внаслідок чого занижений податок на прибуток у розмірі 4987 грн. 50 коп. (4988 грн. з урахуванням округлення).

Під час перевірки відповідачем встановлено (9-10 арк. акту перевірки), що позивачем занижений валовий дохід у першому півріччі 2006 року у сумі 19950 грн. Згідно таблиці № 2 до акту перевірки (9 арк. акту) позивачем до податкового органу 7 серпня 2006 року була подана декларація з податку на прибуток за півріччя 2006 року, відповідно до даний якої позивачем визначений розмір валового доходу 313945 грн. На думку податкового органу, валовий дохід мав бути визначений позивачем у розмірі 333895 грн., відхилення даних на 19950 грн.

Зазначена різниця у розмірі валового доходу, на думку відповідача, виникла внаслідок того, що позивачем не збільшені валові доходи на суму непогашеної заборгованості, яка виникла по взаємовідносинам позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю “Розагропродукт” та щодо якої минув строк позовної давності, внаслідок чого зазначена заборгованість є безнадійною.

Під час розгляду справи судом було встановлено наступне.

30 квітня 2003 року між позивачем як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Розагропродукт” як покупцем був укладений договір купівлі-продажу пшениці № 3004-1-03п на загальну суму у розмірі 38000 грн. Відповідно до пункту 4.2 зазначеного договору продавець гарантує поставку товару у повному обсязі до 10 серпня 2003 року. Згідно з пунктом 5.1 договору покупець може здійснити передоплату відповідно до рахунків, наданих продавцем.

5 травня 2003 року ТОВ “Розагропродукт” був наданий позивачу рахунок № 4 щодо необхідності здійснення позивачем передоплати за пшеницю фуражну у кількості 100 тон на суму 31666 грн. 67 коп. Позивачем відповідно до платіжного доручення № 710 від 5 травня 2003 року було перераховано 38000 грн. із призначенням платежу “попередня оплата за пшеницю фуражну згідно угоди № 3004-1-03п на підставі рахунку № 4 від 05.05.03р., в т.ч. ПДВ 6333,33 грн.” 3 вересня 2004 року ТОВ “Розагропродукт” була частково повернута передоплата за вищенаведеним договором за непоставлену пшеницю у розмірі 18050 грн., внаслідок чого заборгованість склала 19950 грн. Вищенаведені обставини сторонами визнаються та не заперечуються.

Проблемою даного спору є визначення дати початку вирахування строку позовної давності, на думку позивача такою датою є 11 серпня 2003 року, на думку відповідача – 5 травня 2003 року.

Згідно з підпунктом 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до пункту 1.25 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безнадійна заборгованість - це, зокрема, заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частина 5 наведеної статті визначає, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Аналізуючи вищенаведені норми суд погоджує правову позицію позивача щодо визначення дати початку перебігу строку позовної давності з 11 серпня 2003 року, враховуючи вимоги статті 253 Цивільного кодексу України та встановлення сторонами договору дати його виконання до 10 серпня 2003 року, внаслідок чого строк позовної давності мав сплинути 11 серпня 2006 року, тобто за межами перевіряємого відповідачем періоду.

Таким чином, на час проведення відповідачем перевірки у позивача дійсно значилася непогашена дебіторська заборгованість, однак податковим органом помилково визначена дата початку вирахування строку позовної давності дата виникнення дебіторської заборгованості, не приймаючи до уваги дату виконання зобов’язань, встановлену договором, за яким виникла ця заборгованість.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заперечуючи проти позову, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення у відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, чим порушений пункт 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення визнається недійсним повністю.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. за приписами статей 87,94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства “Агро-Бізнес” м. Маріуполь до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2006 року № 0008092342/0, яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток у загальному розмірі 5986 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 4988 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 998 грн. задовольнити повністю.

Визнати повністю нечинним податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 27 листопада 2006 року № 0008092342/0.

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Агро-Бізнес” м. Маріуполь (87532, Донецька область м. Маріуполь, вул. Пушкіна,92/2, ЄДРПОУ 30432602) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови підписаний 29.12.06р.

Суддя Волошинова Л.В.

Надруковано 3 примірника:

1 – у справу

2 – позивачу

3 – відповідачу