Решение № 32996534, 13.08.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2013 р. Справа № 915/1242/13

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4 філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком», 65066, м. Одеса, с. Шевченко, 37-ма лінія, 46

до відповідача військової частини А0224, 54025, м. Миколаїв, пр-т Героїв Сталінграду, 72,

про стягнення 5515,12 грн.

Суддя Алексєєв А.П.

За участю представників сторін:

від позивача - Лисевич В. В., дов. №1246 від 20.12.2012 р.

від відповідача - Горін В. В., дов. № 39 від 01.08.2013 р.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 5515,12 грн., з яких: 3276,37 грн. - сума основного боргу за договором, 398,82 грн. - 3% річних; 1836,65 грн. - пеня; 3,28 грн. - втрати від інфляції, а також судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

У судовому засіданні 02.08.2013р. за клопотанням представника відповідача оголошено перерву для надання йому можливості підготувати відзив на позовну заяву.

13.08.2013р. судове засідання поновлено і в ньому судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Запереченнями від 12.08.2013р. на позовну заяву представник відповідача пояснив, що на даний час відповідач не має можливість сплатити заборгованість за договором через відсутність фінансування, оскільки військова частина А0224 знаходиться в прямому підпорядкуванні Міністерства Оборони України, є бюджетною організацією і фінансується лише за цільовими і кошторисними призначеннями від Міноборони України. Своїми запереченнями відповідач позов визнав в частині стягнення основного боргу в сумі 3276,37 грн., щодо нарахування пені в розмірі 1836,65 грн. позовні вимоги не визнав повністю та просив суд зменшити суму пені до 1 грн.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна №275-8 (далі - договір, а.с. 8-11), згідно умов якого орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування частину технологічного приміщення ГЕЛКС-4151 (далі-майно), розташованого на першому поверсі одноповерхового будинку №72 по пр. Леніна у м. Миколаєві, загальною площею 4 кв.м. для встановлення обладнання зв'язку. Додатки до договору, підписані повноважними представниками сторін, є його невід'ємною частиною.

Пунктом 12.1. договору визначено, що даний договір чинний з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

Згідно п. 2.1 договору, передача майна в користування оформлюється актом приймання-передачі майна (додаток №1 до даного договору).

На виконання вимог розділу 2 договору 01.01.2012р. сторонами був складений, підписаний та скріплений печатками акт приймання-передачі майна (зворотня сторінка а.с. 11).

Розділом 3 договору сторони передбачили умови розрахунку.

Так, п 3.1 договору сторони встановили, що сума щомісячної орендної плати за один квадратний метр площі технологічного приміщення становить 678 грн. Орендна плата становить 2712 грн. за 4 кв.м. всієї орендованої площі за перший місяць оренди, та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

У відповідності до вимог п.3.4 договору, відповідач відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку позивача у термін, зазначений п. 3.6. договору.

На підставі п. 3.6 договору, орендна плата перераховується відповідачем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок позивача не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються позивачем не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються позивачу разом з актом про надання послуги та податковою накладною.

Згідно п. 3.8 договору, датою початку орендної плати за користування майном вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1 до договору, тобто з 01.01.2012р. (зворотня сторінка а.с.11).

Як вбачається з договору, загальна площа частини майна складає 4 кв.м. та відповідно сума щомісячної орендної плати становить 2712 грн. (4 кв.м. х 678 грн.). Таким чином, орієнтовна вартість оренди майна за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. складає всього 32544 грн. Але п.3.10 договору передбачено, що у випадку, якщо сума наданих відповідачу послуг за договором буде перевищувати зазначену суму, позивач зобов'язаний сплатити в повному обсязі суму за фактично надані послуги.

Частинами 1, 6 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. ст. 628, 629 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями п.6.1.3 договору визначено, відповідач зобов'язаний у встановлений договором строк своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені дійсним договором.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. вбачається, що борг відповідача перед позивачем за договором становив 37429,85 грн. (а.с. 12), що визнано відповідачем запереченнями на позовну заяву та у судовому засіданні представником.

Сума основного боргу за договором також підтверджується рахунками, наданими представником позивача до позовної заяви (а.с. 15-18) та доказами направлення даних рахунків на адресу відповідача (а.с. 19-20).

Зобов'язання щодо оплати відповідач належним чином не виконував, лише 28.03.2013р. та 23.04.2013р. частково здійснив оплату за договором в сумі 34152,98 грн., внаслідок чого за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. за ним залишився борг у сумі 3276,37 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 12) та визнається відповідачем.

Оскільки відповідачем неналежно виконуються грошові зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги про стягнення з відповідача залишку основного боргу в сумі 3276,37 грн. підлягають задоволенню повністю.

Несплатою вказаної суми відповідач порушує право позивача, умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України, згідно з якою зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані відповідно до вимог діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, на підставі ст. 232 Господарського кодексу та п. 8.2 договору, позивач просить застосувати до відповідача господарські санкції у вигляді пені.

Так, відповідно до п. 8.2 договору у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 20 число поточного місяця, орендарю (відповідач у справі) нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Враховуючи, що відповідач дійсно порушив свої договірні зобов'язання позивач вимагає стягнути на свою користь пеню за період з 21.06.2012р. по 31.12.2012р. в розмірі 1836,65 грн.

Відповідач не погодився з сумою пені, вважає, що позивач не врахував, що військова частина не отримує прибутків від господарської діяльності і діє виключно на підставі цільових та кошторисних призначень, які надходять від Міністерства Оборони України і тому вимога позивача про стягнення пені не може бути задоволена судом.

Частинами 1, 2 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи відсутність негативних наслідків, викликаних простроченням виконання зобов'язання, суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача - до 1200 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

На підставі наведених норм за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором з 01.05.2013р. по 30.06.2013р. позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 398,82 грн. та втрати від інфляції в розмірі 3,28 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів у сумі 4878,47 грн., з яких: 3276,37 грн. - сума основного боргу, 1200 грн. - пеня, 398,82 грн. - 3% річних та 3,28 грн. - втрати від інфляції - підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.

За таких обставин позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані, відповідачем визнані та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4 філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» до військової частини А0224 про стягнення коштів - задовольнити частково.

2. Стягнути з військової частини А0224 (пр-т Героїв Сталінграду, 72, м. Миколаїв, 54025, ідентифікаційний код 08489704) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Регіонального центра технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №4 філії «Дирекція первинної мережі ПАТ «Укртелеком» (с. Шевченко, 37-ма лінія, 46, м. Одеса, 65066, ідентифікаційний код 16479714) грошові кошти в сумі 4878,47 грн., з яких: 3276,37 грн. (три тисячі двісті сімдесят шість грн. 37 коп.) - сума основного боргу, 1200 грн.(одна тисяча двісті грн.) - пеня, 398,82 грн.(триста дев'яносто вісім грн. 82 коп.) - 3% річних та 3,28 грн. (три грн. 28 коп.) - втрати від інфляції, а також судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

3. В частині стягнення пені в сумі 636,65 грн. - відмовити.

Наказ видати після набранням рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду у встановленому ГПК України порядку.

Повне рішення складено і підписано 16 серпня 2013 року.

Суддя А.П. Алексєєв