Решение № 32995838, 12.08.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2013 р. Справа № 915/1140/13

за позовом управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області, 54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюгтур", 54030, м.Миколаїв, вул. Наваринська, 3

про стягнення заборгованості в сумі 24040 грн.

Суддя Алексєєв А.П.

За участю представників:

від позивача: Яброцький С.В., довіреність №19/1-2910 від 19.07.2013 року

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюгтур" (далі - відповідач) заборгованості в розмірі 24040 грн. за договором на охорону об'єкта №053/533 від 09.04.2013р., а також витрат пов'язаних із сплатою судового збору в розмірі 1720,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору відповідач не розрахувався за надані охороні послуги за травень 2013 року на загальну суму 24040 грн.

Відповідач в судове засідання з невідомих причин двічі не з'явився, відзив по суті позову не надав. Ухвали суду від 04.07.2013 р. та від 24.07.2013 р., що направлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, повернуті до суду органом поштового зв'язку. Так, суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач відзив на позов не надав, суму основного боргу не заперечив.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

12.08.2013р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.04.2013р. між сторонами було укладено договір № 053/533 про охорону об'єкта постом фізичної охорони (далі - договір, а.с. 12-14), відповідно до п.1.1 якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався здійснювати охорону майна відповідача на об'єкті, а відповідач зобов'язався сплачувати за це позивачу встановлену плату, згідно виставленого рахунку.

Відповідно до п.7.6 договору додатки 1, 2, 3 є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 1 договору передбачено, що об'єктом охорони є майно, вказане у Дислокації (додаток № 1 до договору, а.с. 13).

За умовами п. 7.1 договору, даний договір набуває чинності з 09.04.2013р. (з моменту надходження коштів на банківський рахунок позивача) та є чинним до 08.05.2013р. Договір вважається продовженним на тих же умовах на кожний наступний місяць, якщо за п'ять днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагала його припинення.

Розділом 2 договору встановлена сума договору та умови розрахунку.

Так, п. 2.1. договору сторони передбачили, що ціна охоронних послуг за договором є договірною і визначається сторонами на підставі розрахунку та протоколу узгодження договірної ціни (додатки №№ 2,3 до договору, а.с. 15-16).

Пунктом 2.3. договору встановлено, що оплата послуг по охороні об'єкта проводиться відповідачем на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача у розмірі, визначеному згідно п. 2.2. договору, яким передбачено, що вартість охоронних послуг за договором розраховується сторонами на підставі дислокації та розрахунку (додатки №№ 1, 2 до договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг та їх вартості.

Матеріали справи свідчать, що в протоколі погодження договірної ціни (додаток №3 до договору, а.с. 17), який є невід'ємною частиною договору, сторони погодились з наступним:

- вартість однієї години охорони майна одним співробітником цивільної охорони з урахуванням ПДВ на об'єкті замовника становить 35 грн.;

- розрахунки між сторонами за здійснення заходів охорони з визначеної цим протоколом ціни, здійснюються з 09.04.2013р.

Слід зазначити, що сторони щодо складання цього протоколу претензій один до одного не визначили. Протокол підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

09.04.2013 р. управлінням державної служби охорони було взято під охорону одним цілодобовим постом цивільної охорони земельну ділянку ТОВ «Укрюгтур», розташовану за адресою: Миколаївська область, Березанський район, територія Коблевської сільської ради, зона відпочинку, провулок Пляжний, 2.

Свої зобов'язання за договором позивач виконував в повному обсязі, що підтверджується актом про виставлення охорони на об'єкт від 09.04.2013р. (а.с. 18).

Як зазначив позивач в позовній заяві, а матеріалами справи підтверджено, строк дії договору був продовжений за письмовими заявами відповідача від 23.04.2013р. строком до 23.05.2013р. (а.с. 10) та від 24.05.2013р. - до 31.05.2013р. відповідно (а.с. 11).

Крім того, між сторонами 31.05.2013р. були складені відповідні акти здачі-прийому виконаних робіт по охороні об'єкта, які свідчать про те, що відповідач погодився з сумою за надані охороні послуги, яка станом на 31.05.2013р. становила 26040 грн. (а.с. 19-20).

Відповідно до пп. 3.2.1. договору відповідач зобов'язаний своєчасно вносити плату за послуги у визначеному договорі обсязі і строки.

Відповідач, в порушення умов договору, за послуги з охорони за травень 2013р. сплатив частково на суму 2000 грн., в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 24040 грн.

Актом від 01.06.2013р. сторони розірвали договір про охорону об'єкта постом фізичної охорони від 09.04.2013р. (а.с. 25).

01.06.2013р. позивач в порядку ст. 530 ЦК України звернувся до відповідача з претензією № 19/1-2155 погасити заборгованість за травень 2013 року в розмірі 24040 грн. протягом п'яти днів, яка виникла станом на 31.05.2013р. за надані охороні послуги (а.с. 23).

Відповідач листом без номеру і дати за вх. №1892 від 01.07.2013р. (а.с. 24) заборгованість в розмірі 24040 грн. за отримані охороні послуги визнав повністю, гарантував погашення заборгованості в строк до 25.06.2013р. Однак, оплату за отримані послуги за травень 2013 року у зазначений строк не здійснив, чим змусив позивача звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості в розмірі 24040 грн.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525, 526, 629 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями ст. 599 Цивільного кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, на підставі наведеного, проаналізувавши фактичні обставини справи у відповідності до вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, у зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором на охорону об'єкта постом фізичної охорони в розмірі 24040 грн. обґрунтовані нормами чинного законодавства, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області - задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюгтур" (54030, м.Миколаїв, вул. Наваринська, 3, ідентифікаційний код 31497932) на користь управління державної служби охорони при УМВС України в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52, ідентифікаційний код 08596966) заборгованість в розмірі 24040 грн. (двадцять чотири тисячі сорок грн. 00 коп.) та судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до ст. 91, 93 ГПК України.

Повний текст складено і підписано суддею 16 серпня 2013 року.

Суддя А.П. Алексєєв