Решение № 32918744, 12.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.08.13р. Справа № 904/4269/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС", вул. Діагональна, 4, м. Запоріжжя, 69600

до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", пр. Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49600

відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс", вул. Майська, 66, м. Донецьк, 83028

про стягнення 5 634 грн. 44 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання Король І.А.

Представники:

Від позивача: Динник Д.О. - юрисконсульт (дов № 19/73 від 25.06.2013 року)

Від відповідача-1: Селяков О.В. - представник (дов № 82 від 01.01.2013 року)

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „ЗАПОРІЖКОКС" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-відповідач) про стягнення 5 634 грн. 44 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі схоронності вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі його отримувачу, що спричинило нестачу вантажу у розмірі 5 634 грн. 78 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.07.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 03.07.2013 року на 16.07.2013 року, з 16.07.2013 року на 30.07.2013 року та з 30.07.2013 року на 07.08.2013 року.

03.07.2013 року представник відповідача надав у судовому засіданні відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

03.07.2013 року представник позивача надав у судовому засіданні клопотання, в якому просить залучити до у часті у справі у якості відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс".

Відповідно до статті 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2013 року залучено в якості відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс".

Представник відповідача-2 у судові засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Був належним чином повідомлений поштовими повідомленнями № 8305801615567, № 8305801695838 та № 8305801693517,

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови № 18 ПВГСУ від 26 грудня 2011 року).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.08.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством „ЗАПОРІЖКОКС" (покупець), яке змінило найменування на - Публічне акціонерне товариство „ЗАПОРІЖКОКС" (державна реєстрація змін проведена державним реєстратором 18.04.2013 року, номер запису 11051050027000011) було укладено договір № ДУК-01/07-21р/87 (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 договору Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, далі - вугіль за марочним складом, цінам та у кількості, які вказані у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 10.3 договору передбачено, що договір вступає у силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31 грудня 2008 року, в а у частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання (а.с.11).

09.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ" (продавець) та Відкритим акціонерним товариством „ЗАПОРІЖКОКС" (покупець) було укладено додаткову угоду № 3591 до договору № ДУК-01/07-21р/87, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 10.3 розділу 10 вищевказаного договору, виклавши його у наступній редакції: „Даний договір вступає у силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31 грудня 2012 року, в а у частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання" (а.с.14).

Специфікацією № 2312/2 від 01.11.2012 року сторони узгодили конкретний асортимент, кількість та ціну продукції (а.с.64).

Відповідно до акту приймання передачі № А-161944 від 28.11.2012 року вантажовідправником є Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс" (а.с.20).

28.11.2012 року за залізничною накладною № 49707128 зі станції Кривий Торець Донецької залізниці ТОВ „Енергоімпекс" відправило на адресу ПАТ „ЗАПОРІЖКОКС" на станцію призначення - Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці вагони № 65941742 та № 67672709 з вантажем концентрат вугільний (а.с.15).

29.11.2012 року станцією Ясиновата Донецької залізниці складено комерційний акт № БН 698271/295/1523 до вагону № 67672709, в якому зазначено, що у доповнення до актів загальної форми станції Ясиновата № 5021, № 1378 від 29.11.2012 року, вантаж концентрат вугільний на вказаної на лицевої стороні акту був переважений на 200 т вагонних тензометричних вагах. При переважуванні виявилось: брутто - 88 400 кг, тара з накладної 24 100 кг, нетто - 64 300 кг, що менш ніж у накладній на 4 500 кг. При повторному переважуванні недостача підтвердилась. Був складений акт № 134 про технічний стан вагону від 29.11.2012 року (а.с.40).

В акті № 134 про технічний стан вагону від 29.11.2012 року вказано, що вагон № 67672709 технічно справний. У висновку про можливість втрати зазначено, що праворуч є нещільне прилягання 5 люку до поперечної балки, зазор 100 мм. Ліворуч є нещільне прилягання 5-6 люку до поперечної балки, зазор 20 мм. Можлива утрата вантажу. Відправник міг бачити, заходи не прийняв (а.с.36).

29.11.2012 року станцією Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці складено комерційний акт № АА 048390/1515, в якому зазначено, що при груповій відправці, вказаної на лицевої стороні даного акту значиться 2 напіввагони, вантаж концентрат вугільний за вагою вантажовідправника 137 800 кг. Фактично прибув 1 напіввагон, вантаж концентрат вугільний, не прибув вагон № 67672709 вагою 68 800 кг. Відповідно до акту загальної форми № 2267 від 29.11.2012 року станцією Ясиновата вагон відчеплен для додаткового огляду (а.с.48).

02.12.2012 року згідно накладної № 49736101 на адресу ПАТ „ЗАПОРІЖКОКС" надійшов вагон № 667672709, що досилався до основної залізничної накладної № 49707128 (а.с.17).

02.12.2012 року станцією Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці складено комерційний акт № АА 048398/1524, в якому зазначено, що на підставі комерційного акту № 698271/295 від 29.11.2012 року станції Ясиновата та комерційного акту № 048390/1515 від 29.11.2012 року станції Запоріжжя Ліве здійснена комісійна видача вантажу отримувачу з переважуванням вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоотримувача № 085 перевірка 11.11.2012 року. Вантаж прибув досилочною накладною, вказаною на лицевій стороні. Відповідно до основного документу та досилочного документу зазначається вага: тара 24 100 кг, нетто 68 800 кг, міститься відмітка о складанні комерційного акту про недостачу 4 500 кг вантаж концентрат вугільний. Фактично виявилось вага брутто - 86 200 кн., тара з документу 24 100 кг, нетто - 62 100 кг, що менш ніж вказано у посилочному документі на 6 700 кг. Праворуч по руху потяга на 4-5 люками є поглиблення діаметром 150 см, глибиною 60 см, ліворуч по руху потяга над 5-6 люками є поглиблення розміром 200х80х60 см. У технічному відношення вагон справний. Праворуч по руху потяга нещільне прилягання кришки 5 люка до поперечної балки, зазори довжиною 30 см, шириною 2 см. При повторному переважуванні вагону комісією результат не змінився.

Таким чином, у вагоні № 67672709 виявлена нестача, яка складає 6 700 кг концентрату вугільного, що засвідчено комерційним актом АА № 048398/1524 від 02.12.2012 року, складеним відповідно до пункту 31 "Правил видачі вантажів" (а.с.18).

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Накладна, у відповідності із статті 6 Статуту залізниць України, це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Стаття 110 Статуту залізниць України містить положення, що залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі його утримувачу.

Згідно з пунктом 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року (надалі -Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно з пунктом 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтями 307 Господарського кодексу України та 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантаж у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 пункту 127 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Факт нестачі за перевезенням у вагоні № 67672709, підтверджується матеріалами справи, зокрема, комерційним актом АА № 048398/1524 від 02.12.2012 року.

Як вбачається з комерційного акту АА № 048398/1524 від 02.12.2012 року при зважуванні вантажу була виявлена нестача вантажу у кількості 6 700 кг.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-161944 від 28.11.2012 року вартість вугільної продукції - ціна вугілля за 1 т. складає 781 грн. 00 коп. (а.с.19).

Відповідно до розрахунку позивача, кількість втраченого вантажу з урахуванням природної втрати (1 %) - 68 800 кг. х 1 % = 688 кг.

6 700 кг. - 688 кг. = 6 012 кг.

6 012 х 781 / 1 000 = 4 695,37 грн.

4 695,37 х 20 % (ПДВ) = 939,07 грн.

4 695,37 + 939,07 = 5 634,44 грн.

Таким чином, вартість втраченого вантажу з урахуванням норми недостачі становить 5 634 грн. 44 коп.

Пунктом 5 Правил перевезень вантажу у вагонах відкритого типу передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (з "шапкою"). Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами (частина 1 статті 30 Статуту залізниць України).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (стаття 105 Статуту залізниць України).

Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під навантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Згідно з частиною 3 статті 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.

Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу (частина 2 пункту 1 статті 917 Цивільного кодексу України).

Незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні).

Частиною 5 статті 31 Статуту залізниць України визначено, що придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

По спірній відправці завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника, тому відповідно до статті 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні повинен був визначити вантажовідправник.

Перед навантаженням вантажів вантажовідправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами.

У комерційному акті АА № 048398/1524 від 02.12.2012 року зазначено, що вагон № 67672709 є технічно справним. Відповідно до акту про технічний стан вагона № 134 форми ГУ-106, в якому вказано, що втрата вантажу можлива та вантажовідправник бачити міг, міри не прийняв.

Приймаючи до уваги, що вантаж прибув у відкритому рухомому складі на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці з ознаками його втрати, що є підставою для покладення відповідальності за недостачу вугільного концентрату на залізницю; ті обставини, що відправником не виконано своїх обов'язків щодо усунення щілин та конструктивних зазорів у вагоні та вжиття заходів щодо запобігання видування або висипання вантажу. Оцінивши подані докази в їх сукупності, господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу має бути покладено у рівній мірі, як на відповідача-1 так і на відповідача-2 (по 50 %).

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме з відповідача-1 у сумі 2 817 грн. 22 коп. та з відповідача-2 у сумі 2 817 грн. 22 коп.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, сума судового збору з відповідача-1 складає 860 грн. 25 коп. та з відповідача-2 складає 860 грн. 25 коп.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (пр. Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49600; код ЄДРПОУ 01073828; МФО 305437; р/р 2600830130306 в Дніпропетровському Центральному відділенні „Промінвестбанк") на користь Публічного акціонерного товариства „ЗАПОРІЖКОКС" (вул. Діагональна, 4, м. Запоріжжя, 69600; код ЄДРПОУ 00191224; р/р 26003005410004 в АКБ „Індустріалбанк"; МФО 313849) - 2 817 (дві тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 22 коп. сума втраченого вантажу, 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс" (вул. Майська, 66, м. Донецьк, 83028; код ЄДРПОУ 30962337) на користь Публічного акціонерного товариства „ЗАПОРІЖКОКС"(вул. Діагональна, 4, м. Запоріжжя, 69600; код ЄДРПОУ 00191224; р/р 26003005410004 в АКБ „Індустріалбанк"; МФО 313849) - 2 817 (дві тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 22 коп. сума втраченого вантажу, 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 09.08.2013р.

Суддя О.О. Ємельянова