Постановление суда № 32894467, 09.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Загацька Т.В.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2013 року справа №805/6479/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сухарьок М.Г.

суддів: Білак С.В., Василенко Л.А.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 р. у справі № 805/6479/13-а за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць у розмірі 5266652,47 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до відкритого акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць у розмірі 5266652,47 грн..

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа 18.07.1991 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи - 13492430, що підтверджується довідкою АА №703636 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

21 лютого 2013 року відповідачем був наданий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік. Згідно звіту в 2012 році на підприємстві відповідача працювало 4173 особи, з них 167 інвалідів повинні бути працевлаштовані на підприємстві. Фактично на підприємстві у 2012 році працювало 72 інваліда.

У 2012 році публічне акціонерне товариство "Авдіївський коксохімічний завод" інформувало Авдіївський міський центр зайнятості про вакантні робочі місця для працевлаштування осіб з обмеженою працездатністю шляхом надання звітів про наявність вакансій форми № 3-ПН, що підтверджується матеріалами справи.

Також судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем на протязі 2012 року були прийняті наступні заходи щодо працевлаштування інвалідів: неодноразово направлялись листи до Управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради Донецької області з проханням направляти інвалідів для працевлаштування до публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"; відповідач звертався до ТОВ АМТІ "Преодоление" ДООІ ВОІ "Спілка організацій інвалідів України" з проханням направляти інвалідів для працевлаштування до публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод", що підтверджується листом від 12.10.2012 року №05-1/14/3133; відповідачем направлялись листи безпосередньо на адресу інвалідів, які проживають у м. Авдіївці, із запрошенням для працевлаштування до публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод".

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Згідно зі ст.17 цього Закону, метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно зі ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 181 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Нарахування адміністративно-господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом N 875-XII заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

З огляду на викладене, колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо порушень з боку відповідача законодавства, регулюючого обов*язкове працевлаштування інвалідів та погоджується з висновком суду щодо відсутності складу правопорушення в діях відповідача.

Тому, на підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 р. у справі № 805/6479/13-а за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць у розмірі 5266652,47 грн. - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 р. у справі № 805/6479/13 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п*ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суд у апеляційної інстанції.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Василенко Л.А.