Постановление суда № 32878549, 06.08.2013, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа № 0522/10462/2012

2/256/331/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 серпня 2013 року

Калінінській районний суд м. Донецька Донецької області в складі:

головуючої судді - Токаревої Н.М.,

при секретарі - Даткової К.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання права власності на спадкове майно, витребування майна із чужого незаконного володіння та примусове виселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину квартири, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька про визнання права власності на спадкове майно, витребування майна із чужого незаконного володіння та примусове виселення.

У позові ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина та виникли наступні спадкоємці: позивач - ОСОБА_1 - першої черги та сестра батька - ОСОБА_5 - другої черги. Рішенням Апеляційного суду від 20.08.2009 року було визнано ОСОБА_3 спадкоємцем четвертої черги та встановлено термін її проживання разом з батьком позивача, до часу його смерті, на протязі тільки п'яти років, а саме з 04.02.2002 року. В численних судових процесах, які ОСОБА_3 розпочинала проти позивача, вона намагалась за допомогою зміни своєї черговості на спадкування за законом та доведення своєї участі у купівлі, привласнити квартиру батька позивача ОСОБА_4 У ході судових процесів позивач довів, що згідно закону частка в натурі може бути виділена ОСОБА_3 лише з майна набутого батьком позивача ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_3 на правах спільної сумісної власності за період їх проживання однією сім'єю, в термін чітко визначений судом, а саме з 04.02.2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. Це було затверджено рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 20.10.2011року, яке набрало законної сили, проти якого ОСОБА_3 не заперечувала та згідно з яким їй вже була виділена належна частка зі спадщини позивача батька, а саме 1/2 частка з грошових вкладів в банках України та Росії. В рішенні Апеляційного суду від 20.08.2009 року було зазначено, що позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, при цьому інших спадкоємців першої черги у його померлого батька немає, тому ніщо не заважає ОСОБА_1 одержати спадщину у встановленому законом порядку через нотаріальну контору. Але в супереч цьому реальною перешкодою одержання спадщини виявилась ОСОБА_3. Вона до теперішнього часу незаконно займає та перешкоджає позивачу у доступі до квартири, за адресою: АДРЕСА_3, яка належить батькові позивача ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу від 30 серпня 1995 року посвідченому державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори Арепьєвою С.А. та який зареєстровано у БТІ м. Донецька на праві приватної власності, про що зроблено запис в реєстрову книгу за № 1 /6 ДК - 54 (127) від 31 серпня 1995 року. Квартира була придбана батьком позивача ОСОБА_4 за власні кошти зароблені в районах Крайньої Півночі за період перебування в зареєстрованому шлюбі з матір'ю позивача ОСОБА_7 та залишені йому в повному обсязі згідно договору про розподіл майна спільно набутого подружжям. Квартира була продана за 80 000 000 карб., що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.08.1995 року, згідно відповіді Національного банка України дорівнює 800 (вісімсот) грн. Згідно п.4 договору купівлі-продажу від 30.08.1995 року інвентаризаційна оцінка квартири склала 892 500 (вісімсот дев'яносто дві тисячі п'ятсот) карб., що еквівалентно 8,93 грн. До теперішнього часу ОСОБА_3 незаконно утримує ключі від квартири, де зберігається особисте листування позивача з батьком, яке вона, без дозволу позивача, використовує у власних інтересах порушуючи ст.303, 306 ЦК України та оригінали документів на всі об'єкти спадкового майна, які залишились у помешканні батька після його смерті. Неодноразово позивач прохав ОСОБА_3 віддати ці приватні документи та виїхати з квартири, яку вона безпідставно займає, але отримував категоричні відмови у грубій формі. ОСОБА_3 за повернення цих особистих паперів, намагається примусити мене відмовитись від квартири батька на її користь. Фактично втративши оригінали документів на спадкове майно, позивач почав їх відновлення на ім'я батька, для подальшого оформлення спадщини. Позивачем в Восьмій нотаріальній конторі м. Донецька було отримано дублікат договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 від 30.08.1995 року, який потребує реєстрації в КП БТІ м. Донецька. Для цього позивачем була подана заявка в цю установу та сплачені відповідні кошти: за візит техніка БТІ, реєстрацію дубліката договору купівлі-продажу квартири, видачу витяга з реєстру прав власності, експертно-грошову оцінку квартири та видачу технічного паспорту квартири на ім'я батька. 13.01.2012 року позивачем було надіслано повідомлення ОСОБА_3 поштою з повідомленням про отримання про запланований на 18.01.2012 року візит техніка до квартири. Повідомлення було відправлене на дві адреси: за місцем її прописки - АДРЕСА_4 (де мешкає син відповідачки ОСОБА_8, який має ключі від квартири батька) та на адресу квартири батька - АДРЕСА_3. Місяць по тому обидва листа з повідомленнями повернулись на адресу позивача. На них зазначено, що на адресу квартири батька лист надійшов 14.01.2012 року та з цього приводу було залишено «повідомлення форми 22», як зазначено на конверті, а на місце прописки ОСОБА_3 лист було доставлено 16.01.2012 року, де також залишено повідомлення, але на протязі місяця за вказаними листами ніхто не з'явився. Також 13.01.201 2року позивачем була залишена копія повідомлення у вхідній двері квартири батька. 17.01.2012 року о дванадцятій годині дня позивач попередив ОСОБА_3 про візит техніка БТІ у телефонній розмові, але в зазначений день ОСОБА_3 посадовій особі БТІ разом з позивачем до квартири доступ не надала та двері не відчинила. На телефонні дзвінки позивача в продовж місяця з метою домовитися про інвентаризацію квартири в зручний для неї час ОСОБА_3 не відповідала. Технік БТІ ОСОБА_9 також неодноразово телефонував їй з тою самою метою, але в єдиній розмові, яка відбулася, ОСОБА_3 категорично відмовилась надати йому доступ до квартири. На підставі цього КП БТІ м. Донецька відмовило позивачу в реєстрації дублікату договору купівлі-продажу та видачі документів необхідних державному нотаріусу для оформлення свідоцтва про право на спадщину на цей об'єкт. Згідно з паспортними даними ОСОБА_3 прописана за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_4, яка була нею приватизована 08.08.1995 року та на яку нею було зареєстровано право власності. Цей факт підтверджується відповіддю з КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька № 0739 від 01.06.2007 року, де вказано, що ОСОБА_3 належить 90% квартири АДРЕСА_4 та 1/3 квартири АДРЕСА_5. У рішеннях Апеляційного суду Донецької області від 16.11.2011 року та 23.11.2012 року було дворазово скасовано факт участі ОСОБА_3 у придбанні квартири на рівні з батьком позивача ОСОБА_4. В обох випадках Апеляційний суд розглянувши надані позивачем докази не визнав їх достатніми для визнання за ОСОБА_3 права власності на ? частку квартири ОСОБА_4 і законно скасував попередні рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 29.09.2011 року та від 15.10.2012 року.30.10.2012 року Восьмою Донецькою державною нотаріальною конторою було видано позивачу Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій державним нотаріусом ОСОБА_11 було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру батька позивача ОСОБА_4, в зв'язку з відсутністю у нього оригіналу витягу з реєстру прав власності на квартиру Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації, чим було закрито нотаріальний шлях для отримання спадщини щодо цього спадкового майна. За життя батько позивача ОСОБА_4 володів квартирою на праві приватної власності, яке було оформлено та зареєстровано відповідним чином. Саме тому ОСОБА_4 відповідно до ч.І ст.317 ЦК України мав законні права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. ОСОБА_3 за життя ОСОБА_4 законність його права приватної власності на квартиру не оспорювала. Таким, чином позивач просив визнати за ним, як спадкоємцем першої черги, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 право власності на: - квартиру АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 30 серпня 1995 року, на праві приватної власності цро що зроблено запис в реєстрову книгу за № 1/6 ДК - 54 (127) від 31 серпня 1995 року; - зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 в праві користування та розпоряджання квартирою АДРЕСА_3; - витребувати квартиру АДРЕСА_3 від ОСОБА_3, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа нею; - виселити ОСОБА_3 з приміщення квартири АДРЕСА_3, без надання іншого жилого приміщення впродовж встановленого згідно закону строку.

Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом , у якому просила суд визнати квартиру АДРЕСА_3 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3; - визнати за ОСОБА_3. Право власності на ? частину квартири АДРЕСА_3.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, наполягала на задоволенні позову, зустрічний позов ОСОБА_3 не визнали у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_13 у судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним у зустрічній позовній заяві, просила її позов задовольнити, позов ОСОБА_1 не визнали у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_13 заявила клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи для повного та всебічного розгляду справи, та з метою надання доказів у підтвердження позовної заяви ОСОБА_3.

Позивач ОСОБА_1 заперечував проти призначення по даній справі будівельно-технічної експертизи, та пояснив, що призначення, проведення та результати судової будівельно-технічної експертизи не містять інформацію про обставини справи та інформацію щодо предмета доказування, тому не є доцільним та буде сприяти затягуванню судового розгляду, строки якого вже в багато разів перевищили розумні та граничні строки.

Представник позивача ОСОБА_2 також заперечувала проти призначення по даній справі будівельно-технічної експертизи, та дала пояснення аналогічні сірому С.І.

Згідно вимог ст.ст. 143, 144 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Експертиза призначається ухвалою суду, де визначаються підстави та строк проведення експертизи, з яких питань потрібні висновки експерта, найменування експертної установи, якій доручається проведення експертизи, об'єкти які мають бути досліджені, а також попередження про відповідальність експерта за завідомо неправдивий висновок, або відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Згідно положень ст.86 ЦПК України, кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про призначення експертизи, а в разі не оплати судової експертизи у встановлений строк, суд скасовує про призначення судової експертизи.

Заслухавши клопотання представника відповідача та думку сторін, суд приходить до висновку про його задоволення, так як для встановлення вказаних в позовних вимогах обставин, прийняття та обґрунтованого рішення по справі, необхідні спеціальні знання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.143,144,86 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Призначити по даній цивільній справі судову будівельно-технічну експертизу, провадження якої доручити експертам Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Донецьк, вул. Дубравна, 1 б).

На розгляд експертизи поставити наступні питання:

1. Яка була вартість квартири АДРЕСА_3 на 04.02.2002 року ?

1. Яка стала вартість квартири на ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням проведених будівельних робіт за рахунок ОСОБА_3, а саме:

- заміна внутрішніх дверей у всіх кімнатах;

- заміна вікна на кухні;

- заміна труб гарячої та холодної води у туалеті та ванній кімнаті;

- встановлення домофону у квартирі;

- встановлення вхідних дверей у квартирі, та інші роботи ?

3. Яка вартість проведених будівельних робіт в квартирі АДРЕСА_3 з 04.02.2002 по 04.02.2007 роки та являється лі вона суттєвою ?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність по ст.ст. 384, 385 КК України.

Провадження експертизи провести за участю сторін.

Зобов'язати відповідача ОСОБА_3 надати експерту доступ до квартири АДРЕСА_3.

Оплату експертизи покласти на відповідача ОСОБА_3.

У розпорядження експертів надати матеріали даної цивільної справи № 0522/10462/2012 (2/256/331/2013).

До одержання висновку експертизи провадження по справі зупинити.

Суддя Токарєва Н.М.

06.08.2013