Постановление суда № 32876620, 23.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2013 р. м. Київ К/9991/30924/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Ланченко Л.В.

Моторного О.А.

при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 року

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року

у справі № 2а-0570/6609/2011

за позовом Приватного акціонерного товариства "Зуївський енергомеханічний завод"

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Зуївський енергомеханічний завод" звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2011 року №0000112304 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18398848 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4599712 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 року позов задоволено; визнано неправомірним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення з мотивів безпідставності його прийняття.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та апеляційного адміністративних судів скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Зуївський енергомеханічний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.08.2009 року до 31.12.2009 року за його взаємовідносинами з ТОВ "ВЧК", ТОВ "Фірма "Альфа-імпекс", ПП "Аффарі-трейд", ТОВ "Компанія Гонорант", за результатами якої складений акт від 11.01.11 № 19/23-411/34359707, за висновками якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.11 № 0000022304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 18 398 848 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13 799 136 грн., яке позивачем оскаржене в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги ДПА у Донецькій області винесено рішення від 18.03.11 №5089/10/25-113-1 та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.01.11 №0000022304/0 в частині штрафу на 9 199 424 грн. також на адресу позивача було направлене податкове повідомлення-рішення від 22.03.11 №0000112304 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 18 398 848 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 599 712 грн.

В акті перевірки, податковим органом встановлені порушення, зокрема:

- підпунктів 1, 2 статті 215, підпунктів 1, 5 статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України, статтю 207 Господарського кодексу України, що стало підставою для висновку про визнання нікчемними угод укладених між ПАТ "Зуївський енергомеханічний завод" та ТОВ "ВЧК", ТОВ "Фірма "Альфа-імпекс", ПП "Афарі-трейд", ТОВ "Компанія Гонорант", а саме від 03.08.09 №ВЧК-0803, від 15.10.09 № ВЧК-1510, 05.08.09 № АИ-0805, від 17.11.09 № 12-2009р., від 21.10.09 № 10-2009, від 12.10.09 № 1-10/2009, від 28.10.09 № 117;

- підпунктів 7.4.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого позивач завищив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ у розмірі 18 398848 грн., у тому числі по періодах за вересень 2009 року - 4 000 000 грн., за листопад 2009 року - 8 565 515 грн., за грудень 2009 року - 5 833 333 грн.

В результаті податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо завищення суми податкового кредиту у загальному розмірі на суму 18 398 848 грн., у тому числі за серпень 2009р. у розмірі 4 000 000 грн., за жовтень 2009 р. у розмірі 8 565 515 грн., у листопаді 2009 р. у розмірі 5 833 333 грн. який сформований на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "ВЧК", ТОВ "Фірма "Альфа-імпекс", ПП "Афарі-трейд", ТОВ "Компанія Гонорант" за нікчемними угодами.

Суди обох інстанцій інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належним чином не доведено правомірність прийняття ним повідомлень-рішень, а тому слід вважати відсутнім факт вчинення позивачем порушень вимог чинного податкового законодавства у межах спірних правовідносин.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, судами попередніх інстанції не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Так, в процесі розгляду даної справи судами не було витребувано та досліджено належних та допустимих доказів, як то відповідних первинних документів та пояснень відповідальних осіб, з метою підтвердження, або спростування доводів відповідача щодо періоду та обсягу вчинення позивачем порушень вимог чинного законодавства у межах спірних правовідносин. При цьому, в процесі розгляду даної справи, судами не були дослідженні реальність здійснення господарських операцій, факти придбання та подальшого використання товару. Також залишено поза увагою необхідність встановлення у подібних випадках юридично значимих фактів, з метою підтвердження зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу платника податку, з урахуванням власне причинно-наслідкового зв'язку таких фактів.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій ухилилися від повного і всебічного з'ясування обставин у справі, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 року та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року у справі № 2а-0570/6609/2011 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 6 ст. 254 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.Судді (підпис)Ланченко Л.В. (підпис)Моторний О.А.

Ухвала складена у повному обсязі 26.07.2013р.