№ 32876521, 06.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06 серпня 2013 року 10 год. 15 хв. № 826/3451/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання недійсним рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 15 березня 2013 року надійшов позов державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (також далі - позивач) до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (також далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від 26 грудня 2012 року № 0001234110 (також далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення підлягає визнанню недійсним, оскільки складене відповідачем безпідставно. Обставини, на яких ґрунтуються висновки відповідача, зроблені за результатами перевірки позивача, є помилковими.

Ухвалою суду від 18 березня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представник відповідача позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 02 квітня 2013 року. Пояснила, що оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки складене відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним податкового законодавства.

У судовому засіданні 10 червня 2013 року судом, відповідно до ст. 55 КАС України, здійснено заміну первинного відповідача - Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, його правонаступником - Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

Враховуючи достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду і вирішення справи по суті та зважаючи на відсутність заперечень з боку представників сторін, у судовому засіданні 17 червня 2013 року судом, згідно з ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України), прийнято рішення, погоджене з представниками сторін, про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 27 вересня по 28 листопада 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 12 грудня 2012 року складено акт № 1412/41-10/24584661 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період із 01 жовтня 2010 року по 30 червня 2012 року (також далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем, зокрема, занижено податок на додану вартість (також далі - ПДВ) у загальному розмірі 58146348,00 грн., у тому числі за: жовтень 2010 року - 15995400,00 грн.; листопад 2010 року - 18345891,00 грн.; грудень 2010 року - 15724673,00 грн.; січень 2011 року - 167136,00 грн.; лютий 2011 року - 669543,00 грн.; березень 2011 року - 366054,00 грн.; квітень 2011 року - 16383,00 грн.; травень 2011 року - 165633,00 грн.; червень 2011 року - 703146,00 грн.; серпень 2011 року - 3123367,00 грн.; вересень 2011 року - 233908,00 грн.; жовтень 2011 року - 62460,00 грн.; листопад 2011 року - 192176,00 грн.; грудень 2011 року - 251845,00 грн.; січень 2012 року - 126948,00 грн.; лютий 2012 року - 8580,00 грн.; березень 2012 року - 1272062,00 грн.; квітень 2012 року - 651803,00 грн.; травень 2012 року - 151617,00 грн.; червень 2012 року - 113511,00 грн., та завищено ПДВ за липень 2011 року у розмірі 195788,00 грн., чим порушено підпункт 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, підпункти 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, підпункт 7.3.6 п. 7.3, підпункти 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, підпункт 7.5.1 п. 7.5, підпункти 7.7.1, 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (також далі Закон), підпункт 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.3 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, підпункт 196.1.14 п. 196.1 ст. 196, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.п. 201.1, 201.3 ст. 201 Податкового кодексу України (також далі - ПК України).

За результатами розгляду заперечень в адміністративному (досудовому) порядку, висновки акту перевірки викладено наступним чином: позивачем занижено ПДВ у загальному розмірі 13388903,00 грн., у тому числі за: жовтень 2010 року - 132300,00 грн.; листопад 2010 року - 1912558,00 грн.; грудень 2010 року - 3067873,00 грн.; січень 2011 року - 167136,00 грн.; лютий 2011 року - 669543,00 грн.; березень 2011 року - 366054,00 грн.; квітень 2011 року - 16383,00 грн.; травень 2011 року - 165633,00 грн.; червень 2011 року - 703146,00 грн.; серпень 2011 року - 3123367,00 грн.; вересень 2011 року - 233908,00 грн.; жовтень 2011 року - 62460,00 грн.; листопад 2011 року - 192176,00 грн.; грудень 2011 року - 251845,00 грн.; січень 2012 року - 126948,00 грн.; лютий 2012 року - 8580,00 грн.; березень 2012 року - 1272062,00 грн.; квітень 2012 року - 651803,00 грн.; травень 2012 року - 151617,00 грн.; червень 2012 року - 113511,00 грн., та завищено ПДВ за липень 2011 року у розмірі 195788,00 грн., чим порушено підпункт 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, підпункти 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, підпункт 7.3.6 п. 7.3, підпункти 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, підпункт 7.5.1 п. 7.5, підпункти 7.7.1, 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону, підпункт 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.3 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, підпункт 196.1.14 п. 196.1 ст. 196, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.п. 201.1, 201.3 ст. 201 ПК України.

На підставі акту перевірки (з урахуванням рішення про результати розгляду заперечень від 25 грудня 2012 року № 17030/41-143), 26 грудня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 13193115,00 грн. за основним платежем та у розмірі 2825253,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами розгляду скарг в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржуване рішення залишено без змін.

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для визнання недійсним оскаржуваного рішення, виходячи з аналізу наявних у матеріалах доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що у ході перевірки відповідачем виявлено факт заниження позивачем ПДВ за перевіряємий період.

Зокрема, під час перевірки відповідачем направлено до державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби запит на проведення зустрічної звірки контрагента позивача, а саме товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-господарський центр "Піраміда" (також далі - ТОВ "ВГЦ "Піраміда") щодо взаємовідносин вказаного товариства із позивачем.

Листом податкового органу від 03 грудня 2012 року № 18438/7/22-20 відповідача повідомлено, що до ТОВ "ВГЦ "Піраміда" направлено письмовий запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин вказаного товариства із позивачем за жовтень-грудень 2010 року.

ТОВ "ВГЦ "Піраміда", у свою чергу, листом від 21 листопада 2012 року № 275 повідомило податковий орган, що 28 листопада 2011 року вказане товариство отримало наказ Господарського суду Львівської області № 5015/4831/11 про стягнення із позивача на користь ТОВ "ВГЦ "Піраміда" коштів у розмірі 969802,28 грн. на підставі судового рішення від 21 жовтня 2011 року, яким задоволено позов вказаного товариства про відшкодування вартості робіт, виконаних його власними силами. На підставі викладеного, ТОВ "ВГЦ "Піраміда" виписало податкову накладну від 28 листопада 2011 року № 12 на 969802,28 грн., яка в подальшому відображена у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та в податковій декларації вказаного товариства з ПДВ відповідного податкового (звітного) періоду. Дохід від суми відшкодування також відображено у складі доходів у податковій декларації ТОВ "ВГЦ "Піраміда" з ПДВ за відповідний податковий (звітний) період. Оплата послуг позивачем відбулася у грудні 2011 року. Форма розрахунків - грошова. Дебіторська чи кредиторська заборгованість по взаєморозрахунках між ТОВ "ВГЦ "Піраміда" та позивачем відсутня.

При цьому, податкова накладна від 22 жовтня 2010 року № 2210-1 на 17256384,10 грн., сума ПДВ якої включена позивачем до податкового кредиту за перевіряємий період, за укладеним між позивачем та ТОВ "ВГЦ "Піраміда" договором від 14 грудня 2009 року № 2587-1/05-НАЕК вказаним товариством не виписувалась.

Поряд з цим, на підставі вказаного договору ТОВ "ВГЦ "Піраміда" виписало позивачу податкову накладну від 30 грудня 2010 року № 3012-1 на 17256384,10 грн., яка відображена у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та в складі податкового зобов'язання у податковій декларації вказаного товариства з ПДВ за грудень 2010 року.

Тобто, як вбачається з викладених обставин, реальність операції, сума ПДВ по якій включена позивачем до складу податкового кредиту, не підтверджена.

Твердження представників позивача про те, що інформація, зазначена директором та головним бухгалтером ТОВ "ВГЦ "Піраміда" у листі від 21 листопада 2012 року № 275, є "суб'єктивною та односторонньою", за переконанням суду, є безпідставними та необґрунтованими.

До того ж, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11, податкові накладні, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств, від імені яких такі накладні виписані, зокрема у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Згідно з актом перевірки від 20 червня 2011 року № 124/23-2/13821804 про результати планової виїзної перевірки ТОВ "ВГЦ "Піраміда" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період із 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період із 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, податкові зобов'язання ТОВ "ВГЦ "Піраміда" по взаєморозрахунках із позивачем у грудні 2010 року зменшені у повному обсязі. У жовтні 2010 року загальний розмір задекларованих податкових зобов'язань ТОВ "ВГЦ "Піраміда" з ПДВ склав 197859,00 грн.

Таким чином, у ході розгляду справи суд прийшов до висновку, що позивачем завищено податковий кредит за грудень 2010 року на 2876064,00 грн. (сума ПДВ, відображена у податковій накладній від 22 жовтня 2010 року № 2210-1).

Крім того, під час розгляду справи судом з'ясовано, що висновок відповідача про заниження позивачем ПДВ у перевіряємому періоді також ґрунтується на виявлених у ході перевірок контрагентів позивача, а саме приватного підприємства "Кримспецтехнолоджи" (також далі - ПП "Кримспецтехнолоджи"), товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд Строй" (також далі - ТОВ "Бренд Строй"), приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут "Техностандарт" (також далі - ПрАТ НДІ "Техностандарт"), товариства з обмеженою відповідальністю "Сенсор Україна" (також далі - ТОВ "Сенсор Україна"), товариства з обмеженою відповідальністю "Атомпоставка" (також далі - ТОВ "Атомпоставка"), товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрінол" (також далі - ТОВ "ТД "Агрінол"), товариства з обмеженою відповідальністю "Алдек Групп" (також далі - ТОВ "Алдек Групп") та товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергореконструкція" (також далі - ТОВ "Укренергореконструкція"), фактах здійснення переліченими суб'єктами господарювання фінансово-господарської діяльності поза межами правового поля.

Доказів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій позивача із ПП "Кримспецтехнолоджи", ТОВ "Бренд Строй", ПрАТ "НДІ "Техностандарт", ТОВ "Сенсор Україна", ТОВ "Атомпоставка", ТОВ "ТД "Агрінол", ТОВ "Алдек Групп" та ТОВ "Укренергореконструкція", представниками позивача суду не надано, хоча про доцільність та необхідність їх надання судом наголошувалось у кожному судовому засіданні.

У матеріалах справи також міститься копія акту відмови від надання належним чином засвідчених копій документів від 28 листопада 2012 року № 195/41-10, зі змісту якого вбачається, що позивачем на вимогу відповідача не надано належним чином завірених копій первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчить про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а також інші порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У постанові Верховного Суду України від 01 вересня 2009 року у справі № 21-1258во09 зазначено, що необхідно приймати до уваги факт наявності фінансово-господарських зв'язків з підприємствами, діяльність яких має ознаки "фіктивності".

Таким чином, як виявлено відповідачем та з чим погоджується суд, позивачем завищено податковий кредит по взаємовідносинах із ПП "Кримспецтехнолоджи", ТОВ "Бренд Строй", ПрАТ "НДІ "Техностандарт", ТОВ "Сенсор Україна", ТОВ "Атомпоставка", ТОВ "ТД "Агрінол", ТОВ "Алдек Групп" та ТОВ "Укренергореконструкція".

Проведеною відповідачем перевіркою також виявлено, що позивачем до складу податкового кредиту включено загальну суму ПДВ, зазначену у податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, у яких відсутні умови для здійснення господарської діяльності, а саме товариством з обмеженою відповідальністю "НПП "Постач" (також далі - ТОВ "НПП "Постач"), товариством з обмеженою відповідальністю "Металлпромсервіс" (також далі - ТОВ "Металлпромсервіс") та товариством з обмеженою відповідальністю "Черномор-союз" (також далі - ТОВ "Черномор-союз").

Зокрема, згідно з договором поставки від 27 грудня 2010 року № 27150, ТОВ "Металлпромсервіс" виписало позивачу податкові накладні від 11 березня 2011 року № 1, від 15 березня 2011 року № 2, від 16 березня 2011 року № 3 та № 4, від 23 березня 2011 року № 6, від 28 березня 2011 року № 7, від 30 березня 2011 року № 9 та № 10, від 07 квітня 2011 року № 1, від 08 квітня 2011 року № 2, від 14 квітня 2011 року № 3, від 15 квітня 2011 року № 4 та № 5, від 22 квітня 2011 року № 8, від 07 листопада 2011 року № 1, від 10 листопада 2011 року № 2, від 11 листопада 2011 року № 3 та № 4, від 25 листопада 2011 року № 5 на загальну суму ПДВ у розмірі 7178,63 грн.

Відповідно до договору поставки від 08 квітня 2011 року № 27604 та від 22 липня 2011 року № 28164, ТОВ "Черномор-союз" виписало позивачу податкові накладні від 28 липня 2011 року № 82, від 20 вересня 2011 року № 88, від 26 вересня 2011 року № 89 та № 90, від 17 листопада 2011 року № 101 на загальну суму ПДВ у розмірі 74327,77 грн.

Згідно з договором поставки від 13 травня 2011 року № 27817, ТОВ "НПП "Постач" виписало позивачу податкові накладні від 29 червня 2011 року № 11 на загальну суму у розмірі 97894,13 грн., у тому числі ПДВ - 16315,69 грн., та від 25 липня 2011 року № 15 на загальну суму у розмірі 103696,00 грн., у тому числі ПДВ - 17282,67 грн.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 08 вересня 2009 року у справі № 21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту ПДВ, нарахований на вартість послуг, які не є об'єктом оподаткування, а саме інжинірингових та будівельно-монтажних робіт із будівництва житла, яке будується за державні кошти.

Згідно з підпунктом "в" п. 186.3 ст. 186, підпунктом 196.1.14 п. 196.1 ст. 196, підпунктом 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.

Не є об'єктом оподаткування операції з: постачання послуг, визначених у підпункті "в" п. 186.3 ст. 186 цього Кодексу.

Інжиніринг - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (у редакції, чинній на момент укладання між позивачем та публічним акціонерним товариством "Агробудмеханізація" договору на виконання будівельно-монтажних робіт від 16 червня 2011 року № 53/04-2011), державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних та місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти державного замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, які надаються замовникам під гарантії Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, які надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями.

Згідно з п. 197.15 ст. 197, п. 201.3 ст. 201 ПК України, звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст. 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 цього Кодексу.

Під час розгляду справи судом також з'ясовано, що у перевіряємому періоді між позивачем та його працівниками укладались договори відчуження нерухомого майна в рахунок погашення безвідсоткової цільової позики.

В бухгалтерському обліку позивача придбані у працівників товари (квартири) (також далі - нерухоме майно) оприбутковано на рахунок "Товари". У грудні 2011 року вартість придбаного нерухомого майна сторновано з рахунку "Товари" та оприбутковано на рахунок "Придбання (виготовлення) основних фондів".

В подальшому, позивач безоплатно передав нерухоме майно своїм працівникам, вартість якого попередньо визначена суб'єктом оціночної діяльності та зафіксована у договорах відчуження нерухомого майна.

Викладені обставини, за переконанням суду, свідчать про те, що працівники позивача, згідно з цивільно-правовими договорами, здійснили продаж нерухомого майна позивачу, а позивач придбав нерухоме майно в рахунок погашення безвідсоткової цільової позики. Нерухоме майно належало його власникам на праві приватної власності (було раніше ними приватизовано).

Слід зазначити, що нерухоме майно, отримане позивачем в рахунок погашення безготівкової цільової позики не може перебувати у повному господарському віданні або оперативному управлінні, оскільки таке майно не надане позивачу його власниками для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до підпунктів 14.1.202, 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до п. "а" підпункту 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, підпункту 197.1.13 п. 197.1 ст. 197 ПК України, безоплатно надані товари, роботи, послуги: товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Звільняються від оподаткування операції з: безоплатної приватизації житлового фонду, включаючи місця загального користування у багатоквартирних будинках та прибудинкових територій, присадибних земельних ділянок відповідно до законодавства, а також постачання послуг, отримання яких згідно із законодавством є обов'язковою передумовою приватизації житла, прибудинкових територій багатоквартирних будинків, присадибних земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 136, ч. 1 ст. 137 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Проаналізувавши викладені положення та обставини, суд прийшов до висновку про обґрунтованість викладеного в акті перевірки висновку відповідача щодо заниження позивачем ПДВ та, як наслідок, правомірність складання оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача не надали належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представник відповідача надала достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання недійсним рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення.

2. Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин