Постановление суда № 32876021, 23.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 року м. Київ К/800/4044/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Ланченко Л.В.

Моторного О.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 року у справі №2а-15691/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСС" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування наказу, визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АСС" звернулось до суду з позовною заявою до ДПІ у Московському районі міста Харкова про визнання незаконним та скасування наказу, визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову про скасування наказу ДПІ у Московському районі міста Харкова № 1144 від 07.06.2011 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АСС", визнання неправомірними дій ДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АСС" з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Елаком-Інвест" за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, та ТОВ "Ерітаж" за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, оформленої актом перевірки від 08.06.2011 №1759/07-013/23914837 та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає рішення судів такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковою інспекцією позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Елаком Інвест» та ТОВ «Ерітаж» було складено акт від 08.06.2011 №1759/07-013/23914837, у якому зафіксовані порушення вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, позивачем занижено ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Елаком Інвест» на загальну суму 1224333,00 грн. Підставою такого висновку слугував акт ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Елаком Інвест» від 06.04.2011 № 356/23-2/36844382, за висновками якого правочини, які було вчинено ТОВ «Елаком Інвест» є нікчемними, оскільки фактична адреса та місцезнаходження останнього не встановлені, відсутні первині та бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення ним господарської діяльності тощо.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем ухвалено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.07.2011 №0000310700, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 1 224 334,00 грн., в тому числі 1 224 333,00 грн. - основний платіж та 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позов в частині скасування податкового повідомлення рішення, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Так, згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Із системного аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності, несплату ними податків чи не подання звітності, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено реальність господарських операцій по виконанню договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ «Елаком Інвест», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями належно оформлених первинних документів: рахунків-фактур, податкових та видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, банківських виписок по особовому рахунку позивача, оборотно-сальдової відомості по рахунку 281, карток рахунку 201 та іншими.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на час здійснення господарських операцій контрагент позивача мав спеціальну податкову правосуб'єктність.

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та його контрагентом, судами попередніх інстанцій правомірно не прийнято до уваги, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного факту податковою інспекцією судам на їхню вимогу не надано.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч.3 ст.2, ч.2 ст.71 КАС України, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень апеляційним судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст.210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 року у справі №2а-15691/11/2070 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписЛанченко Л.В. підписМоторний О.А.