№ 32828588, 30.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року Справа № 907/68/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П. (доповідач), Куровського С.В. розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4, м. Червоноградна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р.у справігосподарського суду Закарпатської областіза позовомзаступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, м. Київ та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево, м. МукачеводоУжгородської міської ради Закарпатської області, м. Ужгородтреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) ОСОБА_5, м. Ужгород, 2) ОСОБА_4, м. Червоноградпровизнання недійсним частково рішення за участю представників:

позивача (Міністерства оборони України): не з'явились,

позивача (Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево): не з'явились,

прокуратури: Шекшеєва В.С. (прокурор ГПУ посвідчення від 26.02.2013р. № 015375)

відповідача: не з'явились,

третьої особи 1: не з'явились,

третьої особи 2: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Заступник Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачево звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради Закарпатської області про визнання недійсним п.1.9 рішення Ужгородської міської ради Закарпатської області від 16.04.2010р. №1404 "Про надання земельних ділянок" в частині надання ОСОБА_5 в приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га поз. 2 по АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 20.03.2013 р. по справі №907/68/13-г, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р., позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ОСОБА_4 (третя особа по справі) звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти винесені з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 20 Земельного кодексу України земельні ділянки, які належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Згідно ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" та ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише у державній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. Використання земель оборони в господарських цілях визначено ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони" військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України. Особливості надання земельних ділянок військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.3 Закону України "Про Збройні Сили України", ст.10 Закону України "Про оборону України", Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. №406/2011, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкування якого перебувають Збройні Сили України та яким реалізується державна політика у сфері використання земель оборони, а КЕВ м. Мукачево є органом влади на місцях в системі Збройних Сил України на який покладено відомчий контроль за використанням та цільовим призначенням земель, наданих в користування Збройних Сил України, а також їх облік.

Пунктом 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 р. №406/2011 встановлено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України та яким здійснюється управління військовим майном.

Як вбачається з матеріалів справи, Закарпатською прокуратурою з нагляду за додержання законів у воєнній сфері проведено перевірку з питань додержання службовими особами КЕВ м. Мукачево вимог Закону України "Про використання земель оборони" стосовно законності використання земель оборони, зокрема, щодо законності використання земельної ділянки загальною площею 15,5528 га, яка знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Гагаріна, військове містечко №42, право постійного користування якою оборонним відомством посвідчується державним актом від 16.08.2002 р. І-ЗК №001247.

Із врахуванням вимог ст.ст. 20, 21, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель, в тому числі земель оборони, в межах населених пунктів здійснюється відповідними сільськими, селищними, міськими радами. Порушення порядку зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними відповідних рішень органів державної влади та органів місцевою самоврядування.

Згідно п.п. 44, 45, 50 вказаного Положення згода на припинення права користування землями (земельними ділянками), які не використовуються Збройними Силами України, вилучення, зміну цільового призначення цих земельних ділянок надається Міністром оборони України за поданням заступника Міністра оборони України (згідно з розподілом функціональних повноважень). Передачу землі (земельних ділянок) органам місцевого самоврядування, у разі надання згоди Міністром оборони України, здійснює начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України.

Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, рішенням Ужгородської міської ради від 29.12.2007 р. №565 земельна ділянка площею 1,3272 га вилучена з постійного користування Збройних Сил України, при цьому Міністром оборони України рішення про надання згоди на вилучення земельної ділянки не приймалось та органу місцевого самоврядування квартирно-експлуатаційним відділом м. Мукачево не передавалась.

Рішенням Ужгородської міської ради від 16.04.2010 р. №1404 "Про надання земельних ділянок" ОСОБА_5 відведена та надана в приватну власність земельна ділянка площею 0,10 га, що входить до складу земельної ділянки військового містечка №42 (п.1.9 рішення).

На підставі цього рішення 04.06.2010р. Ужгородською міською радою ОСОБА_5 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №534812, а 02.07.2010 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір-купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

Судом також встановлено, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.06.2011р. по справі №5008/645/2011 визнано недійсним (нечинним) п. 4 рішення Ужгородської міської ради від 29.12.2007 р. №565 "Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок", яким припинено право користування КЕВ м. Мукачева в/м №42 на земельну ділянку площею 1,3272 га по АДРЕСА_1 та переведено вказану територію до земель запасу міста.

За таких обставин, а також враховуючи положення ст.33 ГПК України, висновок господарського суду попередніх інстанцій про задоволення позову колегія визнає правомірним та обґрунтованим.

Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом 1-ї і 2-ї інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 111-5, 111-7 ГПК України, касаційна інстанція зазначає, що обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На думку колегії прийняті у справі судові рішення відповідають цим вимогам, з огляду на що колегія вважає, що підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2013р. у справі № 907/68/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Г.П. Коробенко

С.В. Куровський