Решение № 32798255, 23.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.13р. Справа № 904/5062/13За позовом: прокурора Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

До відповідача: комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Про: стягнення 754 700,18 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Касьян І.В., довіреність №8 від 21.05.2012 року, провідний юрисконсульт

Від відповідача: Алімагомедова Г.М., довіреність від 28.12.2012 року, представник

В засідання брали участь: Захарчук В.О., посвідчення №012333 від 01.11.2012 року, прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Криворізької міської ради в особі комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" з позовом, яким просить стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" заборгованість за теплову енергію в сумі 717 852,40 грн., пеню у сумі 18 941,03 грн., суму збитків від інфляції 488,25 грн., 3% річних у сумі 17 418,50 грн. Судові витрати по справі прокурор просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №614 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.02.2009 року комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" здійснювало постачання теплової енергії відповідачу. Прокурор зазначає, що у зв'язку з порушенням відповідачем умов №614 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пару від 01.02.2009 року у нього виникла заборгованість за період з 29.09.2011 року по 30.04.2013 року у сумі 717 852,40 грн. За несвоєчасну оплату теплової енергії на підставі пункту 3.3 договору прокурор просить стягнути пеню у сумі 18 941,03 грн. за період з 16.07.2012 року по 10.06.2013 року та на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 17 418,50 грн. за період з 16.11.2011 року по 10.06.2013 року та збитки від інфляції у сумі 488,25 грн.

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" позовні вимоги прокурора Інгулецького району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області підтримало у повному обсязі та надало до суду копію акту звірки, відповідно до якого станом на 11.07.2013 року за комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація №20" рахується заборгованість у сумі 717 852,40 грн.

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №20" позовні вимоги визнає частково та просить суд зменшити розмір неустойки з огляду на те, що відповідач є посередником між позивачем та населенням, законом відповідачу не надано право нараховувати пеню на прострочення населенням сплати за житлово-комунальні послуги. Посилаючись на тяжке фінансове становище відповідач просить надати відстрочку виконання рішення суду строком на два роки, а саме до 01.01.2015 року.

Розгляд справи був відкладений з 16.07.2013 року на 23.07.2013 року.

У судовому засіданні 23.07.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокурора прокуратури м. Дніпропетровськ, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 лютого 2009 року між комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - Постачальник) та комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація №20" (Споживач) був укладений договір №614 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник відпускає Споживачу теплову енергію у гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і у вигляді пари на технологічні потреби, а Споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленим тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.

Під час виконання цього договору сторони керуються діючим законодавством України, чинними "Правилами користування теплової енергії", Правилами технічної експлуатації теплоспоживчих установок теплових мереж, рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради та іншими законодавчими актами (пункт 1.2 договору).

Постачальник відпускає Споживачу теплову енергію на об'єкти, зазначені в таблиці №2 відповідно до встановленого плану теплоспоживання з 01.02.2009 року по 01.02.2010 року. Оплата здійснюється з моменту вказаного періоду чинності договору (пункт 1.3 договору).

Відповідно до п.6.1 договору цей договір діє з 01.02.2009 року по 01.02.2010 року і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде заява однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У випадку заяви однієї із сторін про розірвання договору за один місяць і відсутності заборгованості Споживача договір може бути розірваний. У випадку наявності заборгованості за Споживачем, нарахування за договором припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" на виконання умов договору №614 від 01.02.2009 року здійснило поставку комунальному підприємству "Житлово-експлуатаційна організація №20" теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пару, що підтверджується інформацією про надання теплопостачання, актами про припинення подання теплової енергії у зв'язку із закінченням опалювального сезону за адресами: пр. Південний, 19 та вул. Кармелюка, 3 (а.с.55-65) та актами про кількість відпущеної теплової енергії (а.с. 66-83).

Відповідно до п.2.1 договору облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом за їх відсутності.

Оплата за відпущену теплову енергію здійснюється Споживачем щомісячно, самостійно, у грошовій формі, ті іншими формами розрахунку за домовленістю сторін до 15-го числа місяця наступного за розрахунковим. В іншому випадку Постачальник має право без додаткового попередження зупинити повністю або обмежити частково подачу теплової енергії Споживачу (пункт 3.1 договору).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури №614 на оплату теплової енергії: від 31.10.2011 року на суму 17 328,64 грн., від 30.11.2011 року на суму 52 974,80 грн., від 31.12.2011 року на суму 48 216,75 грн., від 31.01.2012 року на суму 65 235,04 грн., від 75 750,19 грн., від 31.03.2012 року на суму 55 909,68 грн., від 30.04.2012 року на суму 12 369,03 грн., від 31.05.2012 року на суму 11 311,54 грн., від 30.06.2012 року на суму 10 230,68 грн., від 31.07.2012 року на суму 9 535,40 грн., від 31.08.2012 року на суму 9 744,36 грн., 30.09.2012 року на суму 11 419,12 грн., від 31.10.2012 року на суму 12 001,91 грн., від 30.11.2012 року на суму 55 364,90 грн., від 31.12.2012 року на суму 69 642,02 грн., від 31.01.2013 року на суму 68 258,23 грн., від 28.02.2013 року на суму 55 920,33 грн., від 31.03.2013 року на суму 58 806,71 грн., від 30.04.2013 року на суму 17 833,07 грн., всього за вказаний період на суму 717 852,40 грн. (а.с. 16-34).

Зазначені рахунки-фактури на оплату теплової енергії отримані відповідачем згідно реєстрів про отримання рахунків (а.с. 35- 53).

Причиною виникнення спору є неналежне виконання комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація №20" умов договору №614 на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари від 01.02.2009 року в частині своєчасної оплати теплової енергії за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Прокурором Інгулецького району м. Кривого Рогу заявлена до стягнення заборгованість за теплову енергію за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року у сумі 717 852,40 грн.

З огляду на положення пункту 3.1 договору, строк оплати теплової енергії за спірний період (з жовтня 2011 року по квітень 2013 року) є таким, що настав.

Доказів оплати теплової енергії у сумі 717 852,40 грн. відповідач не надав, доводи прокурора, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

16.07.2013 року комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація №20" подано до суду відзив на позов (вих. №70 від 15.07.2013 року), яким визнало позовні вимоги визнала в частині суми основного боргу 717 852,40 грн.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.

Наявність заборгованості з теплової енергії за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року у сумі 717 852,40 грн. підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 11.07.2013 року (а.с. 112).

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 717 852,40 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 3.3 договору якщо споживач є суб'єктом другого сектору економіки і не провів оплату за поставлену теплову енергію у строк, встановлений п.3.1 договору, він несе відповідальність у відповідності з п.п. 4-7 ст. 231 ГК України і Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22.11.1996 року у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати.

За прострочення оплати теплової енергії прокурором Інгулецького району м. Кривого Рогу заявлено до стягнення з відповідача на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 16.11.2012 року по 10.06.2013 року у сумі 18 941,03 грн.

Пеня нарахована відповідно до умов договору, чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідач просить зменшити розмір неустойки (пені). Відповідач зазначає, що є посередником між позивачем та населенням, законом відповідачу не надано право нараховувати пеню на прострочення населенням сплати за житлово-комунальні послуги. Заборгованість мешканців гуртожитку за адресами: пр. Південний, 19 та вул. Кармелюка, 3 станом на 01.07.2013 року становить 1 178 300 грн.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Приймаючи до уваги, що заявлена до стягнення пеня у сумі 18 941,03 грн. є співрозмірною заявленій сумі 717 852,40 грн., відповідачем за спірний період не здійснено жодної оплати теплової енергії, клопотання відповідача про зменшення пені задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" дія цього Закону припиняється 1 січня 2011 року. Нарахування та стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги здійснюються на суму заборгованості, яка утворилася з 1 січня 2011 року.

Спірна заборгованість виникла у період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року, тобто у період, коли припинилася дія заборони нараховувати по розрахунках та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурор Інгулецького району м. Кривого Рогу заявив до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період з 16.11.2011 року по 10.06.2013 року у сумі 17 418,50 грн. та збитки від інфляції у сумі 488,25 грн.

Оскільки при підрахунку 3% допущену арифметичну помилку, а саме у формулі підрахунку (сума боргу х 3% х кількість днів прострочки /365 (для високосного року 366) днів не враховано, що 2012 рік містить 366 днів, позовні вимоги про стягнення 3% річних за період з 16.11.2011 року по 10.06.2013 року підлягають задоволенню частково у сумі 17 403,41 грн., виходячи з наступного розрахунку:

- за жовтень 2011 року (заборгованість 17 328,04 грн.) за період з 16.11.2011 року по 10.06.2013 року у сумі 814,68 грн.;

- за листопад 2011 року (заборгованість 52 974,80 грн.) за період з 16.12.2011 року по 10.06.2013 року у сумі 2 359,92 грн.;

- за грудень 2011 року (заборгованість 52 974,80 грн.) за період з 16.01.2012 року по 10.06.2013 року у сумі 2 025,27 грн.;

- за січень 2012 року (заборгованість 52 974,80 грн.) за період з 16.02.2012 року по 10.06.2013 року у сумі 2 574,33 грн.;

- за лютий 2012 року (заборгованість 75 750,19 грн.) за період з 16.03.2012 року по 10.06.2013 року у сумі 2 809,22 грн.;

- за березень 2012 року (заборгованість 55 909,68 грн.) за період з 16.04.2012 року по 10.06.2013 року у сумі 1 931,36 грн.;

- за квітень 2012 року (заборгованість 12 369,93 грн.) за період з 16.05.2012 року по 10.06.2013 року у сумі 396,86 грн.;

- за травень 2012 року (заборгованість 11 311,54 грн.) за період з 16.06.2012 року по 10.06.2013 року у сумі 334,19 грн.;

- за червень 2012 року (заборгованість 10 230,68 грн.) за період з 16.07.2012 року по 10.06.2013 року у сумі 277,10 грн.;

- за липень 2012 року (заборгованість 9 535,40 грн.) за період з 16.08.2012 року по 10.06.2013 року у сумі 234,04 грн.;

- за серпень 2012 року (заборгованість 9 744,36 грн.) за період з 16.09.2012 року по 10.06.2013 року у сумі 214,41 грн.;

- за вересень 2012 року (заборгованість 11 419,12 грн.) за період з 16.10.2012 року по 10.06.2013 року у сумі 233,18 грн.;

- за жовтень 2012 року (заборгованість 12 001,91 грн.) за період з 16.11.2012 року по 10.06.2013 року у сумі 204,07 грн.;

- за листопад 2012 року (заборгованість 55 364,90 грн.) за період з 16.12.2012 року по 10.06.2013 року у сумі 805,25 грн.;

- за грудень 2012 року (заборгованість 69 642,02 грн.) за період з 16.01.2013 року по 10.06.2013 року у сумі 835,70 грн.;

- за січень 2013 року (заборгованість 68 258,23 грн.) за період з 16.02.2013 року по 10.06.2013 року у сумі 645,18 грн.;

- за лютий 2013 року (заборгованість 55 920,33 грн.) за період з 16.03.2013 року по 10.06.2013 року у сумі 399,87 грн.;

- за березень 2013 року (заборгованість 58 806,71 грн.) за період з 16.04.2013 року по 10.06.2013 року у сумі 270,67 грн.;

- за квітень 2013 року (заборгованість 17 833,07 грн.) за період з 16.05.2013 року по 10.06.2013 року у сумі 38,11 грн.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, наданих в інформаційному листі від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

З урахуванням наведених роз'яснень та листа Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 року № 62-97р позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції за період з листопада 2011 року по травень 2013 року задоволенню не підлягають (за вказаний період наявна дефляція).

З огляду на викладене з відповідача підлягає стягненню сума 754 196,84 грн. (717 852,40 грн. - основний борг + 18 941,03 грн. - пеня + 17 403,41 грн. - 3% річних).

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №20", посилаючись на тяжке фінансове становище, просить відстрочити виконання рішення суду до 01.01.2015 року.

Прокурором Інгулецького району м. Кривого Рогу надані до господарського суду заперечення проти відстрочки виконання рішення суду, яке мотивоване необґрунтованістю заявленого клопотання, оскільки сплата громадян за отримані житлово-комунальні послуги складає 80-90%, в той час як відповідачем використовуються сплачені населенням кошти на власні потреби.

Розглянувши подану заяву господарський суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк господарським судом.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Заявляючи про надання відстрочки виконання рішення суду відповідачем надані звіт про фінансові результати за 12 місяців 2012 року, інформацію про наявність збитків за результатами 2012 року у сумі 155,2 тис. грн. та дебіторської заборгованості станом на 01.07.2013 року у сумі 17 932,8 тис. грн.

Оскільки належних доказів на підтвердження заявленого клопотання не надано, не обґрунтовано дату до якої відповідач просить відстрочити виконання рішення суду (обґрунтування того, що 01.01.2015 року зникнуть обставини, що ускладнюють виконання рішення), господарський суд не вбачає підстав для його задоволення та надання відстрочки виконання рішення суду до 01.01.2015 року.

Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (п.2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", з 01 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 147,00 грн.

Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України (пункт 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 15 083,94 грн. покладаються на відповідача (пропорційно розміру задоволених вимог (2% від суми 754 196,84 грн.); судовий збір у сумі 10,06 грн. (пропорційно розміру позовних вимог у задоволенні яких відмовлено (15 094 грн. (2% від заявленої суми 754 700,18 грн.) - 15 083,94 грн.) покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 60, ідентифікаційний номер 25521786) на користь комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ідентифікаційний код 03342184) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 717 852,40 грн., пеню в сумі 18 941,03 грн., 3% річних в сумі 17 403,41 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 60, ідентифікаційний номер 25521786) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, рахунок 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) судовий збір у сумі 15 083,94 грн., про що видати наказ.

Стягнути з комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50099, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, ідентифікаційний код 03342184) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, ідентифікаційний код 37989269, рахунок 31214206783005 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891, КБКД 22030001) судовий збір у сумі 10,06 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено - 24.07.2013 року.