Постановление суда № 32788671, 01.08.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17362/13-ц

Провадження № 4-с/127/180/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2013 року Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Короля О.П.,

при секретарі Наконечній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції Куйдана Олега Ігоровича,

ВСТАНОВИВ:

В наведеній вище справі скарга мотивована тим, що на виконанні головного державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Куйдана Олега Ігоровича перебував виконавчий лист №2-2782, виданий Замостянським районним судом м. Вінниці в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визначення участі у вихованні дитини.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2012 року зобов'язано ОСОБА_4 передавати малолітнього сина ОСОБА_5 батькові ОСОБА_1 щовівторка з 18.00 год. до 20.00 год., щочетверга з 18.00 год. до 20.00 год., щосуботи з 10.00 год. до 20.00 год. та деякі інші дні.

26 червня 2013 року головний державний виконавець Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Куйдан О.І. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, яка згідно відмітки на конверті була направлена стягувачу поштою 03.07.2013 року.

Зі змісту постанови вбачається, що виконавче провадження закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з виконанням рішення суду в повному обсязі.

Стягувач не погоджується з такою постановою і звернувся до суду з відповідною скаргою.

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав, посилаючись на обставини. викладені в ній.

Представник Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції скаргу не визнав. Вважає постанову від 26.06.2013 р. правомірною, в задоволенні скарги просив відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення скарги з наступних підстав.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.03.2012 року зобов'язано ОСОБА_4 передавати малолітнього сина ОСОБА_5 батькові ОСОБА_1 щовівторка з 18.00 год. до 20.00 год., щочетверга з 18.00 год. до 20.00 год., щосуботи з 10.00 год. до 20.00 год. та деякі інші дні.

Виконавчий лист перебував на виконанні головного державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Куйдана О.І.

26 червня 2013 року головний державний виконавець Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Куйдан О.І. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження у зв»язку з виконанням рішення суду в повному обсязі на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

У матеріалах виконавчого провадження наявні акти щодо невиконання боржником судового рішення, а саме від 21 та 23 серпня 2012 року.

Керуючись способом захисту, який закон передбачає для стягувача, 29.08.2012 року до Замостянського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції було подано заяву щодо застосування заходів впливу до боржника. Заява залишена суб'єктом оскарження без розгляду, тому стягувач звернувся з відповідною скаргою на бездіяльність державного виконавця до суду. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11.12.2012 року скаргу стягувача задоволено частково, зобов'язано головного державного виконавця Куйдана О.І. перевірити факт невиконання боржником рішення суду та вирішити питання щодо винесення постанови про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду.

23.01.2012 р. державний виконавець Куйдан О.І. склав акт про те, що підстав для накладення штрафу на боржника немає. Стягувач вважав даний акт таким, що суперечить нормам закону та підлягає до скасування та подав до суду відповідну скаргу. Ухвалою Вінницького міського суду від 05.07.2013 року скасовано акт державного виконавця щодо відсутності підстав для накладення штрафу на боржника. Відповідно державний виконавець має повторно виконати ухвалу Вінницького міського суду від 11.12.2012 року, яким його зобов'язано вчинити певні дії та скласти відповідний акт.

Таким чином суб'єкт оскарження, знаючи, що судом прийнята до розгляду скарга його на бездіяльність від 12.06.2013 р. 26.06.2013 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, рішення суду не може вважатись виконаним з огляду на те, що згідно виконавчого листа боржник має вчиняти відповідні дії (передавати малолітнього сина ОСОБА_5) щовівторка, щочетверга та щосуботи у певні години та деякі інші дні. В резолютивній частині рішення суду не вказано кінцевий строк його виконання.

Заявник також звертався до суду із заявою про роз'яснення рішення суду щодо строку його виконання. Згідно ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 15.11.2012 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду про визначення способу участі у вихованні дитини залишено без задоволення. Дана ухвала постановлена з тих мотивів, що рішення суду є зрозумілим, в тому числі для держаного виконавця Куйдана О.І., а тому не потребує роз'яснення.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом.

Згідно п.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в виконавчому документі, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом.

Одним з принципів цивільного судочинства є виконуваність рішення суду. Згідно ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків передбачених цим законом.

Отже, постанова про закінчення виконавчого провадження, винесена суб'єктом оскарження 26.06.2013 року унеможливлює в подальшому виконання судового рішення, чим порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушує право заявника на забезпечення виконання судового рішення.

Єдиним способом поновити закінчене виконавче провадження, згідно статтей 50-51 Закону України «Про виконавче провадження» є скасування оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5,11,49,50,51 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 11, 60, 61,383-386 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Куйдана Олега Ігоровича від 26 червня 2013 року про закінчення виконавчого провадження №32512130 з примусового виконання виконавчого листа №2-2782/11 в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визначення участі у вихованні дитини.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п»яти днів з дня проголошення.

Суддя :