№ 32780549, 03.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4820/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.

при секретарі - Громовій К.Д.

за участю: представника позивача - Березовського Д.М. (за довіреністю),

відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лаіка-Ойл» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаіка-Ойл» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002192301 від 27.02.2012 року.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Лаіка-Ойл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 02.07.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої відповідачем складено акт №115/23-10/37089304 від 10.02.2012 року, яким встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог: п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року №271/7592, п.п.14.12.27 п.14.12 ст.14, п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.п.138.2 п.138 ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» №114 від 28.02.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.03.2011 року №397/19135, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1999268, 00 грн., у тому числі по періодах: за 1 квартал 2011 року - 659081,00 грн., 2 квартал 2011 року - 734708,00 грн., 2-3 квартал 2011 року - 1340187,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002192301 від 27.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1999268,00 грн. - за основним платежем та на 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач зазначає, що не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його в досудовому порядку до податкових органів, та за результатами розгляду його скарг, податкове повідомлення - рішення № 0002192301 від 27.02.2012 року залишено без змін.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень, викладених в акті перевірки, посилаючись на те, що ним при віднесенні до складу валових витрат відповідних спірних сум дотримано вимоги податкового законодавства, а реальність господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ «Ранг» та ТОВ «ТД Контролінг груп» підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, в тому числі, договорами поставки, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями про оплату отриманого товару, оборотно-сальдовими відомостями та іншими супутніми документами, в тому числі, сертифікатами відповідності та паспортами на паливо. При цьому, як зазначає позивач, вказані документи були надані позивачем податковому органу при проведенні перевірки, однак висновок відповідача, щодо неправомірного віднесення спірних сум до витрат підприємства, ґрунтується на тому, що ТТН не оформлено належним чином. Позивач вказує, що ТТН - це документ, який лише свідчить про факт поставки, і жодним чином не свідчить про здійснення чи не здійснення платником податку витрат. Як вказує позивач, вказаний товар - паливо було оприбутковано на підприємстві, що підтверджується журналом обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП та змінними звітами АЗС за формою №17-НП.

Крім того, позивач зазначив, що беззаперечним підтвердженням наявності факту поставки палива у І-ІІІ кварталі 2011 року від ТОВ «Ранг» є наявність довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «Ранг» з питань взаємовідносин ТОВ «Ранг» з ТОВ «Лаіка-Ойл» за період лютий - вересень 2011 року, у висновках якої зазначено, що за результатами перевірки підтверджено реальність господарських операцій з постачання палива між ТОВ «Ранг» з ТОВ «Лаіка-Ойл».

Таким чином, позивач вважає, що висновки акту перевірки щодо заниження позивачем податку на прибуток є безпідставними та помилковими, а отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі цього акту перевірки та за наслідками розгляду скарг, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.3 а.с.162-168), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки під час перевірки було встановлено порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року №271/7592, п.п.14.12.27 п.14.12 ст.14, п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.п.138.2 п.138 ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» №114 від 28.02.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.03.2011 року №397/19135, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 1999268,00 грн., у тому числі по періодах: за 1 квартал 2011 року - 659081,00 грн., 2 квартал 2011 року - 734708,00 грн., 2-3 квартал 2011 року - 1340187,00 грн. по нікчемним угодам з його контрагентами, що підтверджується висновками акту перевірки. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з урахуванням вимог чинного податкового законодавства, є правомірним, а отже скасуванню не підлягає.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, додаткових поясненнях до позову та на надані докази.

Представник відповідача - ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС в судове засідання не прибув, був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи, а тому відповідно до положень ч.4 ст.128 КАС України справа слухалась за його відсутності, за наявними в справі запереченнями представника цього відповідача та письмовими доказами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, показання свідків, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаіка-Ойл» (надалі - TOB «Лаіка-Ойл», позивач) зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.05.2010 року, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №288233 (т.3 а.с.143).

Судом встановлено, що на момент перевірки підприємство знаходилось на податковому обліку в ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області та у період, за який проводилась перевірка, TOB «Лаіка-Ойл» було зареєстровано, зокрема, платником податку на прибуток, що підтверджується п. 2.4.1 акту перевірки (т.1 а.с.16), та не заперечувалось сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень, виданих ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, співробітниками ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області та ДПА в Одеській області згідно із п.75.1 ст.75, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Лаіка-Ойл», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 02.07.2010 року по 30.09.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області складено акт від 10.02.2012 року №115/23-10/37089304, яким встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року №271/7592 , п.п.14.12.27 п.14.12 ст.14, п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.п.138.2 п.138 ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» №114 від 28.02.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.03.2011 року №397/19135, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1999268, 00 грн., у тому числі по періодах: за 1 квартал 2011 року - 659081,00 грн., 2 квартал 2011 року - 734708,00 грн., 2-3 квартал 2011 року - 1340187,00 грн.(т.1 а.с.14-56). Також, до вказаного акту перевірки перевіряючими складено відповідні додатки до нього (т.1 а.с.57-75).

Судом встановлено, що позивач не погоджуючись з висновками, зазначеними в акті перевірки №115/23-10/37089304 від 10.02.2012 року, звернувся з відповідними запереченнями до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС.

23.02.2012 року за №3470/10/22-035 ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області за розглядом заперечень до акту документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 02.07.2010 року по 30.09.2011 року ТОВ «Лаіка-Ойл», надало відповідь, в якій зазначила, що порушення, викладені в акті документальної планової виїзної перевірки від 10.02.2012 року №115/23-10/37089304 відповідають вимогам чинного законодавства, а заперечення щодо акту перевірки є необґрунтованими (т.1 а.с.104-122).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002192301 від 27.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1999268,00 грн. - за основним платежем та на 1 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року №271/7592 , п.п.14.12.27 п.14.12 ст.14, п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.п.138.2 п.138 ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» №114 від 28.02.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.03.2011 року №397/19135 (т.1 а.с.76).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався досудовим порядком оскарження та звернувся із відповідними скаргами до Державної податкової служби в Одеській області та Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області № 0002192301 від 27.02.2012 року, за результатами розгляду яких податкові органи своїми рішеннями залишили скарги товариства без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від 27.02.2012 року №0002192301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1999268 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн. - без змін (т.1 а.с.77-82, т.2 а.с.171-179).

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив вищевказане рішення в судовому порядку.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог: п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року №143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 року №271/7592, п.п.14.12.27 п.14.12 ст.14, п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135, п.п.138.2 п.138 ст.138, п.п.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» №114 від 28.02.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.03.2011 року №397/19135, в результаті чого занижено податок на прибуток.

Судом встановлено, що ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області при проведенні перевірки ТОВ «Лаіка-Ойл» були використані наступні документи:

- реєстраційні, дозвільні та розпорядчі документи, ліцензії;

- статут, установчі документи;

- накази по підприємству, інвентаризаційні описи, акти попередніх перевірок, банківські документи, угоди з контрагентами;

- декларації з податку на прибуток підприємств;

- головна книга, оборотно-сальдові відомості, журнали-ордери за рахунками бухгалтерського обліку;

- первинні бухгалтерські документи (видаткові накладні, акти виконаних робіт, рахунки та інші), вантажні митні декларації, інвойси, акти виконаних робіт;

- угоди, договори, контракти з контрагентами;

- виписки банку по розрахунковому рахунку, додатки до них;

- інвентаризаційні описи, звіти по ТМЦ.

При цьому, доходячи висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, відповідач в акті перевірки зазначив, що в порушення п.5.1 та пп.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», ТОВ «Лаіка-Ойл» віднесено до складу валових витрат без підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, вартість витрат на придбання нафтопродуктів, отриманих від ТОВ «Ранг» та ТОВ «ТД Контролінг груп». Як зазначає відповідач у акті, згідно наданих до перевірки ТТН, у зв'язку із відсутністю зазначення у ТТН вантажовідправника, печатки автопідприємства-перевізника, номеру резервуару, з якого здійснено злив та відпуск дизельного пального, адресу пункту навантаження, печатки (штампу) нафтобази, яка здійснила зазначений відпуск нафтопродуктів, не можливо встановити фактичне місце, з якого здійснено відпуск (відвантаження) нафтопродуктів (дизельного палива).

Також, як вказує відповідач, в наданих до перевірки актах прийому-передачі товару не вказані місце прийому-передачі (резервуар), в якому відбувалось прийомка-передача нафтопродуктів, щільність, температура.

Враховуючи викладене, відповідач в акті зазначає, що ТОВ «Лаіка-Ойл» безпідставно віднесено до складу валових витрат операції з придбання нафтопродуктів від ТОВ «Ранг» у сумі 1755203 грн. та від ТОВ «Контролінг груп» у сумі 893710 грн. без підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 2648913 грн. у І кв.2011 року.

Також, у акті зазначено, що, ТОВ «Лаіка-Ойл» безпідставно віднесено до складу валових витрат операції з придбання нафтопродуктів від ТОВ «Ранг» в сумі 5591549 грн. без підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 5591549 грн., в т.ч. по періодам: ІІ квартал 2011 р. на суму 2959031,0 грн., ІІІ квартал 2011 р. на суму 2.632.518,0 грн.

Таким чином, в порушення п.п.14.12.27 п. 14.12 ст.14, п.п.138.2 п.138 ст.138 та п.п.139.1.9. п.139 ст.139 Податкового Кодексу України, ТОВ «Лаіка-Ойл» віднесено до складу валових витрат операції з придбання нафтопродуктів без підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 5591549 грн.

Крім того, в акті зазначено, що фактично, на порушення Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердження наказом ДПА України від 29.03.03р. №143, зареєстрованого в Мін'юсті України 08.04.03р. за №271/7592 (із змінами та доповненнями), в рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» Декларації за 1 кв. 2011 року ТОВ «Лаіка-Ойл» не відображено, з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2010 рік (вх. від 24.02.2011 №9000733434 ), суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у розмірі 18589,0 грн.

Таким чином, проведено перевіркою відображеного показника за 1 кв. 2011 року в сумі 0 грн. на підставі документів, перелік яких наведено у додатку до акту №3, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» у сумі 18589,0 грн.

Також, в акті зазначено, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Лаіка-ойл» у складі валових витрат за рядком 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2011 року відображено: вартість клінінгових послуг, отриманих у СПД ОСОБА_3 згідно акту прийому виконаних робіт (наданих послуг) від 20.03.2011 року №3, на загальну суму 6000 грн. у березні 2011 року.

Отже, враховуючи, що первинні документи щодо придбання ТОВ «Лаіка-ойл» клінінгових послуг, які надані в ході перевірки, не в повному обсязі містять відомості про господарську операцію, не розкривають зміст, та не дають змогу встановити їх зв'язок з власною господарською діяльністю ТОВ «Лаіка-ойл», таким чином, на порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» ТОВ «Лаіка-ойл» завищено валові витрати у 1 кв. 2011 року у сумі 6000 грн.

Разом з цим, в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено, що згідно змінного звіту ТОВ «Лаіка-ойл» (додаток №14 до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, форма №17-НП) за 01.06.2011, надійшло на склад 33055 л. дизельного пального за ціною 7,12 грн. В бухгалтерському обліку по рахунку 281 «Товари» зазначене дизпаливо не оприбутковано.

На порушення п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135 Податкового Кодексу України, наказу Мінфіну України «Про затвердження форми Податкової декларації з прибутку на прибуток підприємства» « 114 від 28.02.2011, зареєстр. в Мінюсті України від 25.03.2011 №397/19135, до складу рядку 03 ІД Декларації «Інші доходи» за кв. 2011 року та за 2-3 кв. 2011 року не включено суму 235351 грн.

Суд не погоджується з вказаними висновками акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій, їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, віднесення до складу валових витрат податку на прибуток, зазначає наступне.

Правові відносини щодо включення сум до валових витрат до 01.01.2011 року регулюються Законом України «Про оприбуткування прибутку підприємств», з 01.01.2011 року Податковим кодексом України, ведення бухгалтерського обліку по податкових операціях встановлено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні».

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону Про бухгалтерський облік визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст.9 цього Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону Про бухгалтерський облік, на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Виходячи з положень п. 5.2. ст. 5 Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з положеннями пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Зі змісту наведених норм права випливає, що витрати підприємства можна враховувати при обчисленні об'єкта оподаткування лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Разом з цим, згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України визначено, що оподаткування є:прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат.

Відповідно до п.п.138.1.1. п.138.1 ст.138 ПК України, витрати операційної діяльності включають, зокрема собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду, включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 138.8.1. п.138.8. ст.138 ПК України визначено, що до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Судом встановлено, що 12.01.2011 року за № 2001 між ТОВ «Торговий дім Контролінг груп» (Продавець) та ТОВ «Лаіка-Ойл» (Покупець) укладений договір поставки (т.1, а.с.136-139), згідно умов якого Продавець зобов'язується передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість) (п.1.1 Договору). Якість товару, який передається у власність (поставляється) Покупцю, повинна відповідати вимогам Державних стандартів (ДСУ) або Технічних умов (ТУ), які діють на території України, що підтверджується паспортом якості виробника та/або сертифікатом відповідності (для товару, який підлягає сертифікації) (п.1.2 Договору). Загальна кількість товару, що передаються за цим договором у власність Покупця, сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичного обсягу поставленого (переданого у власність) товару (п.1.3 Договору). Передача у власність (поставка) товару здійснюється на АЗС Покупця за адресою: Україна, Одеська область, Комінтернівський район, селище Візирка Комплекс споруд №2 (Чорноморська птахофабрика) автозаправочний комплекс (п.2.1 Договору). Товар передається Покупцеві окремими партіями (частинами) і приймається Покупцем, згідно вимог існуючих правил приймання. Кожна окрема партія товару передається в рамках цього Договору лише після попереднього узгодження Сторонами її асортименту, номенклатури, кількості, якості, ціни (вартості), умов та строків (термінів) її поставки (передачі у власність) (п.2.2 Договору). Факт поставки (передачі у власність) товару в рамках цього Договору підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними (або актами приймання-передачі) на переданий товар, підписаними уповноваженими представниками обох сторін, податковою накладною, а також товарно-транспортною накладною від Продавця Покупцю. Датою поставки (передачі у власність) товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній або в акті приймання-передачі товару. Продавець не несе відповідальності за пошкодження чи втрату товару з моменту поставки (передачі) його Покупцеві відповідно до умов цього пункту та пункту 2.1 цього Договору (п.2.4 Договору). Сторони погоджуються, що видаткова накладна (акт приймання-передачі) на переданий товар є документом, який засвідчує факт передачі у власність товару (п.2.5 Договору). Для передачі товару Покупцеві представник Покупця зобов'язаний надати представнику Продавця довіреність, видану та оформлену відповідно до чинного законодавства (п.2.8 Договору). Гарантувати якість поставленого Товару згідно з вимогами Державних стандартів (ДСТУ) або Технічних умов (ТУ) , які діють на території України, що підтверджується паспортом якості виробника та/або сертифікатом відповідності (п.4.2.2 Договору). Строк дії цього Договору - 1 рік (п.8.1 Договору).

Вказаний договір підписаний від ТОВ «Торговий дім Контролінг груп» директором В.М. Мєталловим та від ТОВ «Лаіка-Ойл» директором ОСОБА_12.

Передача товару від ТОВ «Торговий дім Контролінг груп» до ТОВ «Лаіка-Ойл» згідно вищевказаного договору підтверджується відповідними видатковими накладними за лютий 2011 року, березень 2011 року (т.1, а.с.145, 153, 159, 165) та актами приймання-передачі за вказаний період (т.1 а.с.146-147,154,160,166); поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів за лютий 2011 року, березень 2011 року (т.1 а.с.148-149, 155,166,167); а також журналом реєстрації довіреностей ТОВ «Лаіка-Ойл», виданих на прийняття пального від ТОВ «Торговий дім Контролінг Груп» (т.1, а.с.127-131).

Згідно вищевказаних товарно-транспортних накладних, автопідприємствами виступали: СПД ОСОБА_6, ТОВ ТД «Сокар», ТОВ «Азов Ойл груп» відповідно замовником та вантажовідправником виступав ТОВ «ТД Контролінг Груп», вантажоодержувачем - ТОВ «Лаіка-Ойл»; також в ТТН зазначені: прізвище водіїв, дані транспортного засобу, відомості щодо кількості дизельного палива та бензину, які відповідають даним видаткових накладних, зазначено уповноважених осіб, які здали та прийняли товар.

Позивачем до суду надані паспорти якості виробника та сертифікати відповідності, які підтверджують вимоги п.1.2 договору поставки від 12.01.2011 року №2001 (т.1 а.с. 150,151,156,157,162,163,168,169).

Оприбуткування товару на підприємстві підтверджується змінними звітами АЗС ТОВ «Лаіка-Ойл» від 01.02.2011 року, 02.03.20111 року, 10.03.2011 року, 11.03.2011 року (т.1 а.с.140-143) та журналом обліку надходження нафтопродуктів на АЗС с. Визирка КБС №2 (т.1 а.с.135).

Також, судом встановлено, що 12.01.2011 року за № 2002 між ТОВ «РАНГ» (Продавець) та ТОВ «Лаіка-Ойл» (Покупець) укладений договір поставки (т.1, а.с.170-173), згідно умов якого Продавець зобов'язується передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість) (п.1.1 Договору). Якість товару, який передається у власність (поставляється) Покупцю, повинна відповідати вимогам Державних стандартів (ДСУ) або Технічних умов (ТУ), які діють на території України, що підтверджується паспортом якості виробника та/або сертифікатом відповідності (для товару, який підлягає сертифікації) (п.1.2 Договору). Загальна кількість товару, що передаються за цим договором у власність Покупця, сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичного обсягу поставленого (переданого у власність) товару (п.1.3 Договору). Передача у власність (поставка) товару здійснюється на АЗС Покупця за адресою: Україна, Одеська область, Комінтернівський район, селище Візирка Комплекс споруд №2 (Чорноморська птахофабрика) автозаправочний комплекс (п.2.1 Договору). Товар передається Покупцеві окремими партіями (частинами) і приймається Покупцем, згідно вимог існуючих правил приймання. Кожна окрема партія товару передається в рамках цього Договору лише після попереднього узгодження Сторонами її асортименту, номенклатури, кількості, якості, ціни (вартості), умов та строків (термінів) її поставки (передачі у власність) (п.2.2 Договору). Факт поставки (передачі у власність) товару в рамках цього Договору підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними (або актами приймання-передачі) на переданий товар, підписаними уповноваженими представниками обох сторін, податковою накладною, а також товарно-транспортною накладною від Продавця Покупцю. Датою поставки (передачі у власність) товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній або в акті приймання-передачі товару. Продавець не несе відповідальності за пошкодження чи втрату товару з моменту поставки (передачі) його Покупцеві відповідно до умов цього пункту та пункту 2.1 цього Договору (п.2.4 Договору). Сторони погоджуються, що видаткова накладна (акт приймання-передачі) на переданий товар є документом, який засвідчує факт передачі у власність товару (п.2.5 Договору). Для передачі товару Покупцеві представник Покупця зобов'язаний надати представнику Продавця довіреність, видану та оформлену відповідно до чинного законодавства (п.2.8 Договору). Гарантувати якість поставленого Товару згідно з вимогами Державних стандартів (ДСТУ) або Технічних умов (ТУ) , які діють на території України, що підтверджується паспортом якості виробника та/або сертифікатом відповідності (п.4.2.2 Договору). Строк дії цього Договору - 1 рік (п.8.1 Договору).

Вказаний договір підписаний від ТОВ «РАНГ» директором С.В. Прудким та від ТОВ «Лаіка-Ойл» директором ОСОБА_12.

Передача товару від ТОВ «РАНГ» до ТОВ «Лаіка-Ойл» згідно вищевказаного договору підтверджується відповідними видатковими накладними за лютий-вересень 2011 року; актами приймання-передачі товару; поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними за вказаний період, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи (т.1, т.2)

Згідно вищевказаних товарно-транспортних накладних, автопідприємствами виступали: ТОВ «Рута-Нова-К», ТОВ «РАНГ», ОСОБА_9, відповідно замовником та вантажовідправником виступав ТОВ «РАНГ», вантажоодержувачем - ТОВ «Лаіка-Ойл»; також в ТТН зазначені: прізвище водіїв, дані транспортного засобу, відомості щодо кількості дизельного палива та бензину, які відповідають даним видаткових накладних, зазначено уповноважених осіб, які здали та прийняли товар.

Позивачем до суду надані також паспорти якості виробника та сертифікати відповідності, які підтверджують вимоги п. 1.2 договору поставки від 12.01.2011 року №2002 (т. 1 а.с. 210, 211, 216, 217, 222, 223, 228, 229, 234, 235, 240, 241, 246, 247, т.2 а.с.1, 2, 7, 8, 13,14, 20, 21, 26, 27, 33, 34, 38, 39, 44, 45, 51, 52, 57, 58, 63, 64, 70, 71, 76, 77, 82, 83, 89, 90, 96, 97, 103, 104, 109, 110, 116, 117, 123, 124, 130, 131, 137, 138, 143, 144, 150, 151, 157, 158).

Надходження нафтопродуктів та їх оприбуткування на підприємстві підтверджується змінними звітами АЗС ТОВ «Лаіка-Ойл» (т.1 а.с.174-205) та журналом обліку надходження нафтопродуктів на АЗС с. Визирка КБС №2 (т.1 а.с.132-135).

Разом з тим, на підтвердження того, що паливо дійсно було поставлено, та його рух відображався на АЗС, позивачем надано до суду журнали прийому-передачі зміни на АЗС з 31.01.2011 року до 18.08.2011 року (т.2 а.с.199-250, т.3 а.с.1-49) та з 19.08.2011 року до 05.03.2012 року (т.3 а.с.50-72).

Разом з цим, позивачем на підтвердження сплати коштів за отримане паливо надані до суду банківські виписки по рахунку позивача (т.1, а.с.125,126).

Суми витрат за вказаними господарськими операціями позивач відніс до складу валових витрат згідно наданих декларацій з податку на прибуток підприємства (т.3, а.с.73-102).

На підтвердження того, що контрагенти позивача мали можливість здійснювати вищевказані господарські операції, позивачем надано до суду копії: свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Ранг», свідоцтва від 13.09.2009 року № 100243318 про реєстрацію платника податку на додану вартість; виписки з ЄДР, довідки з ЄДРПОУ, згідно якої вбачається, що видом діяльності ТОВ «Ранг» є зокрема - оптова торгівля паливом (т.3 а.с.118-121), а також копії: свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Торговий дім контролінг групп», свідоцтва 28.10.2008 року № 100147869 про реєстрацію платника податку на додану вартість; виписки з ЄДР, довідки з ЄДРПОУ, згідно якої вбачається, що видом діяльності ТОВ «Ранг» є зокрема - оптова торгівля паливом (т.3 а.с.122-125).

Як вбачається з вищевказаних первинних документів, за відповідними господарськими операціями позивач придбав у його контрагентів товар (дизельне пальне та бензин) для подальшого використання (реалізації) у межах господарській діяльності.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №583868 (т.3 а.с.143), одним з видів діяльності позивача за КВЕД є: роздрібна торгівля пальним та оптова торгівля паливом.

На підтвердження того, що позивач мав можливість здійснювати господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним, оптової торгівлі паливом, останнім надано до суду копії: договорів оренди виробничих об'єктів від 14.07.2010 року та від 01.02.2011 року на приймання у строкове платне користування дорожньо-заправного пункту та актів приймання об'єкту оренди із зазначення місцезнаходження: с.Визирка, комплекс споруд та будівель №2; а також, торговий патент на право здійснення підприємницької діяльності у сфері: торгівля паливно-мастильними матеріалами та супутніми товарами терміном дії з 26.07.2010 року по 30.06.2011 року, та торговий патент на право здійснення підприємницької діяльності у сфері: торгівля нафтопродуктами терміном дії з 01.07.2011 року по 30.06.2016 року, видані ДПІ у Комінтернівському районі (т.3 а.с.115-116); дозвіл на торгівлю № 5, виданий ТОВ «Лаіка-Ойл» Виконавчим комітетом Визирської сільської ради, який надає право на торгівлю паливно-мастильними матеріалами та супутніми товарами у спеціально відведеному місті для реалізації (продажу) товарів і надання послуг з 20.07.2011 року по 20.07.2012 року (т.3 а.с.117).

Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях та під час розгляду справи, придбане у його контрагентів ТОВ «Ранг» та ТОВ «Торговий дім Контролінг груп» паливо використовувалось на власні потреби підприємства у кількості 5036 л. для заправлення орендованих транспортних засобів, що здійснювали постачання палива від ТОВ «Лаіка-Ойл» до ТОВ «ТІС», а також, паливо, придбане у ТОВ «Ранг» та ТОВ «Торговий дім Контролінг груп» використовувалось у господарській діяльності позивача з метою подальшої реалізації для отримання прибутку, на підтвердження чого, позивачем надано до суду копії: договорів оренди транспортних засобів та подорожніх листів вантажного автомобіля, змінних звітів на АЗС, що підтверджують переміщення товару, ТТН на відпуск нафтопродуктів із зазначеням в них, як покупців палива у ТОВ «Лаіка-Ойл» ТОВ «ТІС», видаткових накладних на поставку палива ТОВ «ТІС», сертифікатів відповідності палива; копії довіреностей уповноважених осіб на отримання палива від позивача; відомостей обліку видачі паливно-мастильних матеріалів, відомостей на відпуск нафтопродуктів, звітів про роздрібну торгівлю паливом, актів зведення взаєморозрахунків (т.5, а.с.51-204, т.6, т.7, т.8, т.9, т.10, т.11, т.12, т.13 а.с.39-66).

Таким чином, вказаним підтверджується, що ТОВ «Лаіка-Ойл» використовувало у своїй господарській діяльності паливо придбане у ТОВ «Ранг» та ТОВ «Торговий дім Контролінг груп» шляхом використання для власних потреб підприємства та шляхом реалізації вказаного палива.

Судом було викликано та допитано у якості свідка перевіряючу ОСОБА_10, та надані нею в ході розгляду справи показання, спрямовані на невідповідність ТТН, яке як наслідок, не дає змоги визначити обсяг здійснених операції. Також, судом було викликано та допитано у якості свідків ОСОБА_11 яка працює оператором заправних станцій ТОВ «Лаіка-Ойл», ОСОБА_12, який працює директором ТОВ «Лаіка-Ойл», ОСОБА_13, яка працює оператором, та які, в свою чергу, підтвердили факт поставки ТОВ «Ранг» та ТОВ «Торговий дім Контролінг груп» палива позивачу у спірний період та його подальшого використання в господарській діяльності позивача.

Крім того, як вже зазначено судом, перевіркою встановлено, що ТОВ «Лаіка-ойл» у складі валових витрат за рядком 04.13 декларації з податку на прибуток підприємства за 1 кв. 2011 року відображено: вартість клінінгових послуг, отриманих у СПД ОСОБА_3 згідно акту прийому виконаних робіт (наданих послуг) від 20.03.2011 року №3, на загальну суму 6000 грн. у березні 2011 року, та враховуючи, що первинні документи щодо придбання ТОВ «Лаіка-ойл» клінінгових послуг, які надані в ході перевірки, не в повному обсязі містять відомості про господарську операцію, не розкривають зміст, та не дають змогу встановити їх зв'язок з власною господарською діяльністю ТОВ «Лаіка-ойл», таким чином, на порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» ТОВ «Лаіка-ойл» завищено валові витрати у 1 кв. 2011 року у сумі 6000 грн.

На підтвердження правомірності віднесення спірної суми до валових витрат позивачем надано до суду:

- договір № к-1 від 20.12.2010 р. на надання послуг, згідно вимог п. 1.1. якого ФОП ОСОБА_3 (виконавець) зобов'язується виконати для замовника - ТОВ «Лаіка-ойл» роботи, зокрема по проведенню зачистки резервуару-10 (инв.№3), із зазначенням, що вартість виконаної послуги складає 6000 грн. (т.13 а.с.81);

- акт №3 приймання-здачі виконаних робіт (надання послуг) від 20.03.2011 року згідно договору (т.13 а.с.83);

- платіжне доручення №75 від 24.03.2011 року (т.3 а.с.85).

Так, в акті виконаних робіт чітко зазначено зміст господарської операції - надання клінінгових послуг з чищення резервуару та обсяг операції - чищення одного резервуару типу Р 10, встановленого на АЗС «Лаіка-Ойл» (інв. №3).

Як вказує позивач, надання вказаних послуг безпосередньо пов'язано із господарською діяльністю TOB «ЛАІКА-ОЙЛ» так, як основним видом діяльності підприємства є роздрібна та оптова торгівля паливом, що зберігається у резервуарах, зокрема типу Р 10. Необхідність проведення зачищення резервуарів для запобігання погіршення якості палива визначена згідно вимог п.п.7.5.4; 11.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України наказом Міністерства палива та енергетики України від 20 травня 2008 p. N 281/171/578/155, відповідно до яких нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454.

Додатковим доказом проведення вказаних клінінгових послуг з чищення резервуару інв. № 3 є відображення вказаного факту у журналі ремонту обладнання TOB «ЛАІКА-ОЙЛ», який прошито, пронумеровано та скріплено печаткою підприємства (т.3 а.с.214-222). На другій сторінці першого аркушу вказаного журналу зазначено, що 20.03.2011 року було проведено роботи з чищення резервуару № 3, наземного об'ємом десять кубічних сантиметрів. У якості виконавця робіт зазначено ФОП ОСОБА_3, що підтверджено особистим підписом ОСОБА_3 Факт виконання, зазначених в журналі робіт, підтверджується особистим підписом відповідальної особи підприємства - директора TOB «ЛАІКА-ОЙЛ» - ОСОБА_12.

Також, підтвердженням того, що ФОП ОСОБА_3 займається господарською діяльністю з чищення та прибирання є наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про сплату єдиного податку вказаною фізичною особою підприємцем від 01.01.2011 року, у якості його основного виду діяльності, якого зазначено КВЕД 74.70.0. (т.3 а.с.85). Відповідно до вимог Національного класифікатору видів економічної діяльності України ДК 009:2005, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375, підклас КВЕД 74.70.0. включає чищення промислового устаткування, миття пляшок, очищення цистерн для автодорожніх та морських перевезень тощо.

Виходячи з викладеного, вбачається, що твердження податкового органу щодо невідповідності змісту акту та відсутності зв'язку надання вказаних послуг з власною господарською діяльністю TOB «ЛАІКА-ОЙЛ» є необґрунтованим та безпідставним, у зв'язку із чим визначення грошового зобов'язання за вказане порушення є також безпідставним.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми які позивач відніс на валові витрати. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, бухгалтерські та інші супутні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані та під час розгляду справи, судом не встановлено.

В свою чергу посилання відповідача щодо недоліків у заповненні товарно-транспортної накладної, не можуть свідчити про відсутність господарських операцій, враховуючи належне документальне підтвердження позивачем здійснених господарських операцій із його контрагентами.

Крім того, суд також враховує при вирішенні справи довідку Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві від 27.02.2012 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Ранг» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Лаіка-Ойл» за період лютий-вересень 2011 року (т.1 а.с.97-103), якою визначено, що звіркою ТОВ «Ранг» підтверджено реальність господарських відносин між з ТОВ «Лаіка-Ойл», їх вид, якість та розрахунки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесені витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у деклараціях по податку на прибуток за спірний період, у зв'язку із виконанням господарських договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем цілком правомірно віднесено спірні суми за вищевказаними договорами, укладеним із його контрагентами, до складу валових витрат, а також порушень законодавства, що регулює вказані питання судом не встановлено, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки безпідставно зазначено про завищення позивачем валових витрат у спірних сумах.

Також, відносно посилання відповідача в акті перевірки на те, що в ході перевірки встановлено, що згідно змінного звіту ТОВ «Лаіка-ойл» за 01.06.2011, надійшло на склад 33055 л. дизельного пального за ціною 7,12 грн., а в бухгалтерському обліку по рахунку 281 «Товари» зазначене дизпаливо не оприбутковано, у зв'язку із чим на порушення п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135 Податкового Кодексу України, наказу Мінфіну України «Про затвердження форми Податкової декларації з прибутку на прибуток підприємства» « 114 від 28.02.2011, зареєстр. в Мінюсті України від 25.03.2011 №397/19135, до складу рядку 03 ІД Декларації «Інші доходи» за кв. 2011 року та за 2-3 кв. 2011 року позивачем не включено суму 235351 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

В матеріалах справи наявний звіт за 01.06.2011 року, проте у вказаному звіті відображено по надходженню зовсім іншу кількість палива, а саме - 7850 л., а не як зазначено у акті - 33055 л.

Тобто, у наданому позивачем звіті за 01.06.2011 року відсутня така кількість отриманого палива, при цьому, на прозицію суду надати копію вказаного змінного звіту із зазначення вказаної кількості палива, що надійшло, відповідач такого доказу протягом всього судового розгляду справи до суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно визначено позивачу порушення п.п.135.5.4 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені судом обставини, з урахуванням положень діючого законодавства, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем ТОВ «Лаіка-Ойл» суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств є протиправним, а отже і накладення штрафних (фінансових) санкцій є також протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Згідно п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової служби у Комінтернівському районі Одеської області ДПС №0002192301 від 27.02.2012 року підлягає скасуванню, як таке, що винесене протиправно, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2,7,8,9,14,70,71,72,79,86,94,158-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лаіка-Ойл» до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002192301 від 27.02.2012 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області № 0002192301 від 27.02.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 03 червня 2013 року.

Суддя О.М. Соколенко