№ 32775149, 02.08.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5002/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Кілійського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю на загальну суму 2499, 33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Одескього окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Кілійського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 2499,33 грн. Позивач обгрунтував свої вимоги тим, що безробітний ОСОБА_1 перебував на обліку у Кілійському районному центрі зайнятості як безробітний з 29.10.2012 року. На підставі наданої безробітним ОСОБА_1 заяви йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Всього в період з 29.10.2012 р. по 01.02.2013 року в якості безробітного відповідачем було отримано 2499, 33 грн. 14.06.2013 року в ході розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до п.5, ч. 2, ст. 12 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 5 Порядку спеціалістами Кілійського районного центру зайнятості було встановлено, що відповідач у момент реєстрації в якості безробітного не повідомив спеціалістів районного центру зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення, а саме про те, що він працює в товаристві з обмеженою відповідальністю «Перкарина ІГС» за сумісництвом на підставі трудового договору від 27.07.2012 року, тим самим порушив ч.2 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Таким чином, громадянин ОСОБА_1 незаконно отримав статус безробітного та допомогу по безробіттю у розмірі 2499, 33 грн. У зв'язку з цим директор Кілійського районного центру зайнятості керуючись п. 7 Порядку прийняв рішення про повернення коштів безробітним ОСОБА_1 (наказ № 17 від 17.06.2013р.). До теперішнього часу кошти відповідачем не повернуті.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з наведених підстав.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим, оскільки ще у вересні 2012 року він звернувся до ТОВ «Перкарина ІГС» із заявою про звільнення і вважав, що на момент реєстрації в центрі зайнятості його вже звільнили.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 перебував на обліку у Кілійському районному центрі зайнятості як безробітний з 29.10.2012 року.

На підставі наданої безробітним ОСОБА_1 заяви йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Всього в період з 29.10.2012 р. по 01.02.2013 року в якості безробітного відповідачем було отримано 2499, 33 грн.

14.06.2013 року в ході розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до п.5, ч. 2, ст. 12 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, ДПА України № 50/62 від 13.02.2009 року, спеціалістами Кілійського районного центру зайнятості було встановлено, що відповідач момент реєстрації в якості безробітного не повідомив спеціалістів районного центру зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення, а саме про те що він працює в товаристві з обмеженою відповідальністю «Перкарина ІГС» за сумісництвом на підставі трудового договору від 27.07.2012 року, тим самим порушив ч.2 ст. 36 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Таким чином, громадянин ОСОБА_1 незаконно отримав статус безробітного та допомогу по безробіттю у розмірі 2499, 33 грн.

У зв'язку з цим директор Кілійського районного центру зайнятості керуючись и. 7 Порядку прийняв рішення про повернення коштів безробітним ОСОБА_1 (наказ № 17 від 17.06.2013р.). До теперішнього часу кошти відповідачем не повернуті.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення"від 1 березня 1991 року №803-XII (далі - Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно вимог п. "б"ч. 3 ст. 1 зазначеного Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Частина 2 статті 36 Закону покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно положень п.п. 1 п. 5.5 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Відповідач не повідомив позивачу про те, що він працює в товаристві з обмеженою відповідальністю «Перкарина ІГС» за сумісництвом на підставі трудового договору від 27.07.2012 року як при написанні заяви про надання статусу безробітної, так і під час перебування у центрі зайнятості як безробітний.

Суд не бере до уваги твердження відповідача, що він ще у вересні 2012 року звернувся до ТОВ «Перкарина ІГС» із заявою про звільнення і вважав, що на момент реєстрації в центрі зайнятості його вже звільнили, оскільки доказів на підтвердження даних обставин відповідач суду не надав, крім того, доказів звернення до ТОВ «Перкарина ІГС» з заявою про зміну дати звільнення або з позовом до даного підприємства з приводу зміни дати звільнення, відповідачем також не надано.

Частиною 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

Пунктом 6.14 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, передбачено, що, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наданих доказів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Кілійського районного центру зайнятості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кілійського районного центру зайнятості 2499,33 грн. (дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 33 коп.) на розрахунковий рахунок № 37176300900234, банк: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, отримувач - Кілійський районний центр зайнятості, код ЄДРПОУ 20991760.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання у 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 02 серпня 2013 року.

Суддя: В.В.Андрухів