Решение № 32774681, 30.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.07.13р. Справа № 904/5303/13

За позовом Селянського (Фермерського) господарства "С.Барвінок",

с.Коломицівка, Глобинський район, Полтавська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-ЦЕНТР 2011",

м.Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 47 232 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Шепель Я.А.

Представники:

Від позивача - Саркісов А.В., представник, дов. від 05.06.2013р.

- Макаренко М.Г., представник, дов. від 05.06.2013р.

Від відповідача - Гречко Д.В., представник, дов. від 29.07.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Селянське (Фермерське) господарство "С.Барвінок" (Позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-ЦЕНТР 2011" (Відповідач), в якому просить господарський суд сягнути з Відповідача на свою користь 47 232 грн. та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.03.2013 року Позивач перерахував грошові кошти у розмірі 47232 грн. за платіжним дорученням №119 від 22.03.2013р. на рахунок Відповідача для купівлі дизельного пального за ціною 09 грн. 60 коп. за літр, загальним об'ємом - 4920 літрів. Відповідач відправив Позивачу факсом рахунок № 104 від 21.03.2013р., в якому зазначив номенклатуру товару, кількість та вартість партії. Проте, до теперішнього часу Відповідач не уклав договір з Позивачем, не підтвердив рахунок та не поставив дизельне пальне у кількості 4920 літрів. З метою досудового врегулювання спору Позивач направив Відповідачу вимогу про оплату заборгованості у сумі 47232 грн. від 16.05.2013р., проте відповіді або грошових коштів не отримав.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що між сторонами укладено договір шляхом виставлення оферти та її акцептування, Позивач не пред'являв вимогу про виконання зобов'язання у визначений час та намагається в односторонньому порядку відмовитись від договору.

Сторони не заперечували проти закінчення розгляду справи в судовому засіданні 30.07.2013року.

В судовому засіданні 30.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем платіжним дорученням № 119 від 22.03.2013р. (а.с.8) перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти в розмірі 47232 грн.

Із призначення платежу платіжного доручення вбачається сплата коштів за дизельне пальне згідно з рахунком №104 від 21.03.2013р.

В матеріалах справи наявний текст рахунку (а.с.10), в якому зазначено: Постачальника (Відповідач), Платника (Позивач), найменування товару (дизельне пальне), його кількість (4920литрів), ціна (9,60грн), та загальна сума товару (47232,0грн., в т.ч. ПДВ - 7872,0грн.). Рахунок отриманий Позивачем по факсу, не містить підпису відповідальних осіб та відбитку печатки підприємства Відповідача.

Зазначені документи строк поставки дизельного палива не містять.

Договір поставки нафтопродуктів окремим письмовим документом між Позивачем та Відповідачем не укладався.

Позивач направив на адресу Відповідача вимогу від 16.05.2013р. (а.с. 11) щодо повернення у семиденний строк грошових коштів у розмірі 47232 грн. Зазначену вимогу Відповідач отримав згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 14). В строк, зазначений у вимозі, грошових коштів Позивачем не отримано.

В судовому засіданні Відповідач стверджував, що при обговоренні всіх деталей постачання дизельного палива з Позивачем було узгоджено постачання палива в період: серпень-вересень 2013 року. Дані обставини Позивачем заперечуються. До матеріалів справи Позивачем надано податкову накладну та підписаний в односторонньому порядку з боку Відповідача договір поставки, які отримані ним під час розгляду справи в суді. Позивач вказує на те, що він не отримав цих документів та пальне своєчасно, тому на даний час Позивач наполягає на поверненні сплачених ним коштів.

Зважаючи на встановлені обставини, суд керується наступним.

Сторони у справі є учасниками господарських відносин, тому відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом.

Статтею 265 ГК України врегульовано, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. (ч.ч.1, 5 ст.265 ГК України).

Пунктом 1 частини першої статті 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.ч.1, 2 статті 207 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявність письмового договору між Позивачем та Відповідачем на поставку пального не підтверджується матеріалами справи, оскільки під час обміну документами з боку Відповідача рахунок №104 від 21.03.2013р. (а.с.10), отриманий Позивачем по факсу, не містить підпису відповідальних осіб та відбитку печатки підприємства Відповідача. Крім того, на момент перерахування коштів між сторонами не досягнуто згоди щодо строку поставки, у тому числі за першою вимогою. Також слід зазначити, що твердження Відповідача про те, що ними узгоджено поставку пального у серпні-вересні 2013року, не підтверджено доказами відповідно до вимог ст.33 ГПК України.

Судом також звернуто увагу на те, що після отримання від Позивача вимоги про оплату заборгованості від 16.05.2013р. (а.с. 11) Відповідач мав можливість вчинити належні дії, які свідчать про вчинення правочину, та передати пальне або повернути кошти.

В силу статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати до спірних обставин норми, передбачені статтею 1212 ЦК України.

Так, статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч.1, 2 ст.1212 ЦК України).

Оскільки Відповідач отримав грошові кошти за відсутністю належним чином укладеного договору та не повертає їх Позивачеві за його вимогою, суд визнає позовні вимоги останнього про їх стягнення з Відповідача обґрунтованими.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 49, 82-85,116-117 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ-ЦЕНТР 2011" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Полтавська, буд. 93, офіс 3, р/р 26008342939700 ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 37806023) на користь Селянського (Фермерського) господарства "С.Барвінок" (39025, Полтавська область, Глобинський район, с. Коломицівка, р/р 26007125942 АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 25167103) суму 47232 грн. основного боргу та 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся Повне рішення складено - 01.08.13р.