№ 32735233, 01.08.2013, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5015/13-а

Провадження № 2-а/552/200/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.08.2013 року Київський районний суд м.Полтави в складі :

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Коломієць А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання постанови неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії.

В позовній заяві посилався на те, що в провадженні ВДВС Головного управління юстиції у Полтавській області перебувало виконавче провадження за виконавчим листом №2а-4096/12, виданим 18.01.2012 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ч.4 ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28.02.1991 року, ст.28, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"та провести виплати за період з 24.12.2009 року по день прийняття цієї постанови з урахуванням здійснених виплат.

Постановою головного державного виконавця Пецяк Л.В. від 26.06.2013 року дане виконавче провадження закінчено. Як підставу для закінчення виконавчого провадження державний виконавець зазначив п.11 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження". Вказану постанову позивач вважає незаконною та такою, що порушує його права. Тому просив суд визнати незаконною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області від 26 червня 2013 року та зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-4096/12, виданого 18.01.2012 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області, забезпечити виконання судового рішення в повному обсязі.

В судове засідання позивач не з'явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Третя особа Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області свого представника не направив, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача в межах наявних в справі доказів .

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що згідно виконавчого листа №2а-4096/12, виданого 18 січня 2012 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області, Управління Пенсійного фонду України в м.Миргороді Полтавської області зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ч.4 ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 28.02.1991 року, ст.28, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"та провести виплати за період з 24.12.2009 року по день прийняття цієї постанови з урахуванням здійснених виплат (а.с.5).

Вказаний виконавчий лист знаходився на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, та перебував в провадженні головного державного виконавця Пецяк Л.В.

26 червня 2013 року головним державним виконавцем Пецяк Л.В. винесено постанову про закінчення даного виконавчого провадження .

В постанові, зокрема, зазначено, що постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження 31332485 від 23.02.2012 року боржника зобов'язано виконати рішення суду в 7-денний строк з моменту винесення постанови. Боржником 29.05.2012 року надано до відділу розпорядження про проведення відповідного перерахунку, виплати по рішенню суду не проведені у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу бюджету. Відповідно до вимог ст. 89 ЗУ « Про виконавче провадження» постановами від 18.06.2013 року та 26.06.2013 року на боржника за невиконання рішення суду двічі накладено штраф та направлено подання про притягнення посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду. Зазначено, що державним виконавцем вжито вичерпних заходів примусового виконання рішення, визначених ст.. 75 ЗУ « Про виконавче провадження» та з посиланням на п.11 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження"виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-4096/12 від 18.01.2012 року закінчено.

Відповідно до п.11 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Згідно частини третьої ст.75 Закону України "Про виконавче провадження"у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Статтею 89 Закону в свою чергу передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Згідно ч.1 ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження"в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною 2 даної статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином Законом чітко передбачено послідовність дій державного виконавця, що має передувати закінченню виконавчого провадження за п.11 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".

Головним державним виконавцем Пецяк Л.В. такий порядок додержаний.

Однак закінчення виконавчого провадження суперечить практиці Європейського суду з прав людини який неодноразово в своїх рішеннях вказував на те, що відсутність відповідного фінансування не є поважною причиною для невиконання судового рішення.

Так, у своєму рішенні від 27 липня 2004 року у справі "Ромашов проти України" (Заява №67534/01) Європейський суд з прав людини знову зазначив, що державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на виправдання невиконання зобов'язань за боргом, визначеним судовим рішенням. Проте затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява N 22774/93, § 74, ЄСПЛ 1999-V). У цій справі заявник не повинен був бути позбавлений можливості отримання відшкодування за рішенням, винесеним на його користь, що було дуже важливим для нього та його сім'ї, через стверджувані фінансові труднощі держави.

Тому суд не погоджується з тим, що судове рішення згідно виконавчого листа від 18.01.2012 року №2а-4096/12 не виконано з поважних причин.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження. Та з метою повного захисту прав позивача незаконну постанову необхідно скасувати, зобов'язавши відповідача відновити виконавче провадження.

Судові витрати у справі суд вважає за необхідне віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. від 26 червня 2013 року у виконавчому провадженні за реєстраційним №31332485 з виконання виконавчого листа №2а-4096/12, виданого Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 18.01.2012 року.

Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області відновити виконавче провадження за виконавчим листом №2а-4096/12, виданим Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 18.01.2012 року, та забезпечити примусове виконання рішення за вказаним виконавчим документом в повному обсязі.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на постанову у 10-денний термін.

Суддя Л.М. Васильєва