Постановление суда № 32729926, 22.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 липня 2013 року Справа № 5019/1609/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Владмиренко С.В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РВК" на рішення господарського суду Рівненської області від 05.02.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року

у справі № 5019/1609/12 господарського суду Рівненської області

за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "РВК"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф"

про стягнення 24 573 977 грн. 99 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РВК", просило стягнути заборгованість за договором поруки від 28.09.2007 року, укладеним для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №01/08К від 03.03.2008 року станом на 06.04.2012 року у розмірі 24 573 977,99 грн.; 64 380,00 грн. судового збору.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.11.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф"(т. 1, а.с. 47-48).

05.02.2013 року позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з заявою, в якій прохальну частину позовної заяви (пункт 1) виклав в наступній редакції: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РВК" на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за договором поруки від 28.09.2007 року у розмірі 24 573 977,99 грн. (т. 1, а.с. 163).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 05.02.2013 року (суддя Заголдна Я.В.) у справі № 5019/1609/12 позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "РВК" 14 616 840,11 грн. заборгованості за кредитом; 6 290 079,43 грн. заборгованості по відсоткам; 545 822,06 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 215 297,01 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом; 1 391 590,07 грн. інфляційних збитків за кредитом; 572 979,92 грн. інфляційнх збитків за відсотками; 677 261,81 грн. 3% річних за кредитом; 240 372,04 грн. 3% річних за відсотками та 64 380,00 грн. судового збору (т.1, а.с.167-171).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року (головуючий суддя Філіпова Т.Л., судді Дужич С.П., Саврій В.А.) рішення суду першої інстанції змінено, позов задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "РВК" на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" 14 616 840,11 грн. заборгованості за кредитом; 6 290 079,43 грн. заборгованості по відсоткам; 545 822,06 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 215 297,01 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом; 1 391 590,07 грн. інфляційних збитків за кредитом; 572 979,92 грн. інфляційних збитків за відсотками; 677 261,81 грн. 3% річних за кредитом; 240 372,04 грн. 3% річних за відсотками та 64 380,00 грн. судового збору; в частині стягнення 22 656,17 грн. державного мита та 209,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відмовлено (т.2, а.с. 35-40).

Не погоджуючись із постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "РВК" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 05.02.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року у справі № 5019/1609/12, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01 листопада 2011 року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Приписами підпункту "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що із касаційних скарг на рішення суду, що подаються до Вищого господарського суду України, розмір ставки судового збору складає 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 2013 рік у місячному розмірі з 1 січня становить 1 147 грн.

При цьому слід врахувати, що предметом спору є майнова вимога щодо стягнення коштів у розмірі 24 573 977,99 грн.

Отже, за подання касаційної скарги повинно бути сплачено 34410 грн. судового сбору.

Проте до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Повернути касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РВК" на рішення господарського суду Рівненської області від 05.02.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року у справі № 5019/1609/12 (з доданими до неї документами).

2. Справу № 5019/1609/12 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

С.В. Владимиренко