Постановление суда № 32702674, 29.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 липня 2013 року

Справа № 901/297/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Полянського А.Г., Яценко О.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І. Петровського

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 р.

у справі

господарського суду

№ 901/297/13-г

Автономної Республіки Крим

за позовом

Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І. Петровського

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройконтакт",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксенія"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

1) Державний концерн "Укроборонпром",

2) Кабінет Міністрів України

1) Піщанівська сільська рада,

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Контакт",

3) Громадська організація "Товариство"У Лукомор'я"

про

визнання права власності та права оперативного управління, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, припинення права власності та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

Хімічне казенне об'єднання ім. Г.І. Петровського (далі – Об'єднання) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 р. яка не може бути прийнята Вищим господарським судом України до провадження, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р., який набрав чинності 01.11.2011р.

Згідно з пп. пп. 1, 5 п. 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання касаційної скарги на рішення суду в справі зі спору майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Окрім того, відповідно до пп. пп. 2, 5 п. 2 частини 2 статті 4 цього Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору 1 розмір мінімальної заробітної плати, а за подання касаційної скарги на рішення суду в справі зі спору немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 70% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 р." № 5515-VІ від 06.12.2012 р. мінімальна заробітна плата на 2013 р. з 01.01.2013 р. встановлена в розмірі 1 147,00 грн.

Скаржником до касаційної скарги № 1683/юр від 27.06.2013 р. додано платіжне доручення № 546 від 19.06.2013 р. про сплату судового збору в розмірі 1 722,00 грн., яку колегія суддів Вищого господарського суду України не може визнати належним доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі встановленому Законом, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. ст. 133, 134 Господарського кодексу України, книги третьої Цивільного кодексу України право власності є речовим правом.

Пунктом 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зокрема роз'яснено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Абзацом першим пункту 2.10. зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України роз'яснено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

У касаційній скарзі Об'єднання просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 р. і рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.03.2013 р. р. та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

А тому, з урахуванням наведеного, Об'єднання за подання касаційної скарги мало сплатити судовий збір у розмірі 1 148,50 грн. за кожну вимогу майнового характеру, а саме: визнання права власності та права оперативного управління, припинення права власності, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, а також, 802,90 грн. за вимогу немайнового характеру – визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, тобто розмір недоплаченого судового збору складає 2 526,40 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Окрім того, скаржником до касаційної скарги не додано доказів надіслання копії касаційної скарги третім особам, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме – Державному концерну "Укроборонпром", Кабінету Міністрів України, Піщанівській сільській раді, Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Контакт" та Громадській організації "Товариство"У Лукомор'я".

Відповідно до частини четвертої статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов’язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що касаційна скарга Об'єднання на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 р. підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі п. п. 3 та 4 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 86, п. п. 3, 4 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І. Петровського на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 р. у справі № 901/297/13-г господарського суду Автономної Республіки Крим повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя А.Г. Полянський

Суддя О.В. Яценко