Решение № 32697350, 24.07.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№22-ц/791/2294/13р. Головуючий в І інстанції Каневський В.О.

Категорія 27 Доповідач: Вадзінський П.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2013 року липня місяця „24" дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Колісниченка А.Г.,

Суддів: Капітан І.А.,

Вадзінського П.О.,

при секретарі: Грицак А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року ПАТ „Дельта Банк" звернулося до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 24.09.2007 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №003-21065-240907, відповідно якого банк відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України та надав платіжну картку. При цьому відкрив держателю картки кредитну лінію на загальну суму в 30 тисяч гривень. У відповідності до договору держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітній місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітній місяць, сплачувати всю суму процентів нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітній місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітній місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом. Однак, відповідач не виконав умови договору, що привело, станом на 25.12.2012 року, до утворення простроченої заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 1 тисяча 556 гривні 50 копійок. Просило суд стягнути з відповідача на користь банку вказану суму кредитної заборгованості та судові витрати.

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28 травня 2013 року позовні вимоги позивача задоволені частково. З ОСОБА_2 на користь ПАТ „Дельта Банк" стягнено 134 гривні в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ПАТ „Дельта Банк" подав апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення. Вважає ухвалене рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просив постановлене рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

ОСОБА_2 в своїх письмових запереченнях доводи, зазначені в апеляційній скарзі не визнає і вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та ОСОБА_2, яка приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, перевіривши законність та обґрунтованість рішення у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що заборгованість ОСОБА_2 станом на 25.12.2012 року по кредитному договору становить 1556,50 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 34 гривні та заборгованості по комісіях в сумі 1522,50 грн.

При цьому частково задовольняючи позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з того, що розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, а також з врахуванням розумності і справедливості, зменшив суму заборгованості за комісіями до ста гривень.

Однак, колегія суддів з таким висновком суду погодитись не може, оскільки суд першої інстанції необґрунтовано прийшов до такого висновку і ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено і це не оспорюється сторонами, що 24.09.2007 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №003-21065-240907, відповідно до якого банк відкрив відповідачу картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України та надав платіжну картку. При цьому відкрив держателю картки кредитну лінію на загальну суму в 30 тисяч гривень з лімітом кредитування 1500 гривень.

Відповідно до п.2.5 Договору держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, складові якого зазначаються у тарифах.

Згідно п.2.7. Договору при надходженні на рахунок коштів, вони направляються на погашення заборгованості держателя картки … (підпункт 6) по сплаті комісії за розрахунково-касове обслуговування, яке здійснюється Банком за Рахунком відповідно до умов, що передбачені Правилами, Тарифами та цим Договором.

Відповідно до п.2.12 Договору держатель картки зобов'язаний здійснювати оплату вартості послуг, які надаються Банком при здійсненні розрахунково - касового обслуговування Рахунку в розмірі, строки та порядку, які визначені Правилами та Тарифами. (а.с.5).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

З матеріалів справи також вбачається, що зняття готівки в сумі 1500 гривень було здійснено відповідачем 25.09.2007 року.

Відповідно до звіту про операції по картковому рахунку відповідача остання банківська операція була здійснена відповідачем 31 липня 2010 року. (а.с.14).

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції помилково застосував до вказаних правовідносин поняття неустойки, передбачені ст.ст. 549-552 ЦК України, оскільки комісія передбачена п.1.2. Тарифів не є неустойкою і не нараховується у зв'язку з порушенням умов повернення кредиту, а нараховується та стягується щомісячно і є частиною обов'язкового мінімального платежу, який відповідачка повинна булла сплачувати щомісячно.

Оскільки відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила наявність укладення зазначеного кредитного договору і те, що цей договір було укладено між нею та позивачем згідно вимог, передбачених ст.ст.1054, 1055 ЦК України, а також те, що відшкодування боргу перед кредитором відповідачем не доведено, колегія суддів вважає, що за таких обставин позовні вимоги позивача про стягнення кредитної заборгованості слід задовольнити у повному обсязі.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції не були враховані наведені обставини, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими і оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ПАТ „Дельта Банк" слід задовольнити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, якою визначено розподіл судових витрат між сторонами, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст.ст. 526,527, ЦК України, керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" задовольнити.

Рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 28 травня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" 1 556 гривень 50 копійок в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, а також судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Рішення набирає чинності з часу його проголошення і з наступного за цим дня воно може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: