№ 32695548, 18.07.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10576/13-а

Провадження № 2-а/344/635/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: Максимчина Ю.Д.

секретаря: Федорак Я.С.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Василів М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську про визнання неправомірними дій, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську про визнання неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську та зобов"язання Управління Пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську зарахувати їй згідно записів в трудовій книжці до страхового стажу, що дає право на призначення та виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 30.01.1981 р. по 13.11.1984р. лікарем терапевтом військової частини 47263 та з 02.11.1992р. по 31.08.1995р. лікарем терапевтом здоровпункту Шепетівського заводу культиваторів.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Івано-Франківську в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив. Просив в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Згідно п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров»я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років та за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909 із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року №1436 та від 17.11.2004 року №1567 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров"я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно даних трудової книжки (а.с. 4-7) з 30.01.1981р. по 13.11.1984р. працювала лікарем терапевтом військової частини 47263 та з 02.11.1992р. по 31.08.1995р. лікарем терапевтом здоровпункту Шепетівського заводу культиваторів. Згідно копії відповіді Центрального архіву МО РФ підтверджено, що ОСОБА_1 працювала в полковому медичному пункті фельдшером з 30.01.1981р. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4 та по 22.07.1984 року вона знаходилась у відпусці по догляду за дитиною. 13.11.1984р. відповідно до запису в трудовій книжці позивачка була звільнена.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом для підтвердження стажу роботи є трудова книжка. А тому, період роботи позивачки з 30.01.1981р. по 13.11.1984р. повинен бути зарахований до страхового стажу для призначення грошової допомоги.

Також, довідкою Шепетівської центральної районної лікарні від 21.01.2013 року №20178 підтверджено, що ОСОБА_1 була переведена на Шепетівський завод культиваторів лікарем-терапевтом та по медичних питаннях таких як звітність, видача лікарняних листків, направлення на лікарсько-консультаційну комісію підпорядковувалась амбулаторно-поліклінічному відділенню Шепетівської центральної районної лікарні з 02.11.1992р. по 31.08.1995р.

Отже суд вважає, що періоди роботи позивачки з 30.01.1981р. по 13.11.1984р. лікарем терапевтом військової частини 47263 та з 02.11.1992р. по 31.08.1995р. лікарем терапевтом здоровпункту Шепетівського заводу культиваторів повинен бути зарахований відповідачем до страхового стажу, що дає право на виплату грошової допомоги.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 55, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" , керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задоволити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську та зобов"язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську (ідентифікаційний код - 20550895) зарахувати ОСОБА_1 згідно записів в трудовій книжці до страхового стажу, що дає право на призначення та виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи з 30.01.1981 р. по 13.11.1984р. лікарем терапевтом військової частини 47263 та з 02.11.1992р. по 31.08.1995р. лікарем терапевтом здоровпункту Шепетівського заводу культиваторів.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Максимчин Ю.Д.