Постановление суда № 3267216, 17.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           № К-12480/07                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2009р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                Брайка А. І.,

суддів                                     Голубєвої Г. К.,

                                               Карася О. В.,

                                               Рибченка А. О.,

                                               Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Господарського суду Херсонської області від 05.02.2007р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 22.05.2007р. у справі № 11/424-АП-06

за позовом Херсонського морського торгівельного порту

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – Гончар Н. М., Загорулько Є. А., Плесняєва-Іващенко С. М.,

відповідача – не з’явились,

встановив:

      Херсонським морським торгівельним портомподано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішеньДержавної податкової інспекції у м. Херсоні від 30.06.2006р. № 0003153500/1, від 02.08.2006р.                       № 0003153500/2, від 16.10.2006р. № 0003153500/3 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 493960 грн. 50 коп., в т. ч. 249705 грн. основного платежу та 244255 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій; від 27.04.2006р. № 0003163500/0, від 22.05.2006р.       № 0003163500/1, від 02.08.2006р. № 0003163500/2, від 16.10.2006р.               № 0003163500/3 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 145477 грн., зобов’язання сплатити суму податку у вказаному розмірі та штрафні (фінансові) санкції в сумі 72738 грн. 50 коп.

      Постановою Господарського суду Херсонської області від 05.02.2007р., залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.05.2007р. у справі № 11/424-АП-06 позовні вимоги задоволено частково: визнано нечинними у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 27.04.2006р. № 0003163500/0, від 22.05.2006р. № 0003163500/1, від 02.08.2006р. № 0003163500/2, від 16.10.2006р. № 0003163500/3; визнано нечинними в частині визначення 207785 грн. 38 коп. податкового зобов’язання з податку на прибуток та 223295 грн. 69 коп. штрафу податкові повідомлення-рішення від 30.06.2006р. № 0003153500/1, від 02.08.2006р.     № 0003153500/2, від 16.10.2006р. № 0003153500/3; в решті позовних вимог відмовлено.

      Судові рішення обґрунтовані тим, що будь-які дані про пов’язаність сторін договору комерційного представництва в акті перевірки не зазначено та податковим органом не досліджено; порушення позивачем порядку формування валових витрат при оплаті послуг по придбанню буксиру “Бакай” відсутні; позивачем правильно враховано при обчисленні податку на прибуток у 2005 році убуток балансової вартості піску; податковий кредит по господарській операції з придбання буксиру сформований позивачем вірно.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. ст. 138, 159 КАС України.

      Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення вважаючи зазначені в ній висновки безпідставними та необґрунтованими.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників позивача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставами для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали: акт від 18.04.2006р. № 1343/23-6/01125695 про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004р. по 31.12.2005р. в якому зазначено, зокрема, про заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 647987 грн. у зв’язку з віднесенням до складу валових витрат витрати за виконання ДО “Укрморпорт”, як пов’язаної особи, робіт для позивача по придбанню буксиру “Бакай”, недекларуванням приросту запасів при постійній зміні балансової вартості товарів та ін., завищення податку на прибуток в розмірі 170166 грн., а також заниження податку на додану вартість в розмірі 145476 грн. 75 коп. у зв’язку з неправомірним включенням витрат за виконання робіт ДО “Укрморпорт” до складу валових витрат; рішення про результати розгляду первинної та повторних скарг.

      Відповідно до абз. 2, 4 п. 1.26. ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” пов’язана особа – юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

      Згідно п. 5.1. ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

      До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті; установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (пп. 5.2.1. п. 5.2., п. 5.11. ст. 5 вказаного Закону).

      Встановивши укладення позивачем з ДО “Укрморпорт” договору комерційного представництва, його виконання останнім та отримання ним винагороди від позивача за надані послуги, суди попередніх обґрунтовано зазначили про відсутність в даному випадку факту пов’язаності зазначених осіб, а також про відсутність порушень при формуванні складу валових витрат при оплаті позивачем наданих ДО “Укрморпорт” послуг.

      З цього випливає, як вірно доведено судами, обґрунтоване згідно вимог пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за надані послуги по придбанню буксиру “Бакай” з підтвердженням відповідними первинними бухгалтерськими документами.

      За вказаних обставин, зважаючи на перегляд судових рішень в межах касаційної скарги, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову є вірним, рішення прийняті відповідно чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у                м. Херсоні без задоволення, а постанову Господарського суду Херсонської області від 05.02.2007р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 22.05.2007р. у справі № 11/424-АП-06 – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                         (підпис)                                  Брайко А. І.

Судді                                                         (підпис)                                Голубєва Г. К.

                                                        (підпис)                                    Карась О. В.

(підпис)                              Рибченко А. О.

(підпис)                               Федоров М. О.

Ухвала складена у повному обсязі 23.02.2009р.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                             Міненко О. М.