№ 32662590, 24.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 922/661/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Дергачівської районної державної адміністрації Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 рокуу справі за позовомВАТ "АТП - 16351"доДергачівської районної державної адміністрації Харківської областіпростягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у лютому 2013 року ВАТ "АТП - 16351" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області 41 624,21 грн. 3 % річних нарахованих за період з 24.12.2011 року по 13.02.2013 року на заборгованість, яка не сплачена відповідачем на виконання рішення господарського суду Харківської області від 07.04.2010 року у справі № 61/142-09.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2013 року позов задоволено в повному обсязі та постановлено про стягнення з відповідача 41 624,21 грн. річних.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 15.07.2013 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, рішенням господарського суду Харківської області від 07.04.2010 року у справі № 61/142-09, що набрало законної сили, стягнено з Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області на користь ВАТ "АТП - 16351" 1 211 550 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами від 26.02.2003 року та від 26.01.2004 року. Визначена судовим рішенням сума на час розгляду цього спору судом не погашена, що підтверджується належними доказами і відповідачем не оспорюється.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із наведеної вище норми, інфляційні нарахування та проценти річних на суму боргу не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на вище наведене та те, що постановлення судового рішення не припиняє виконання грошового зобов'язання, суд першої інстанції та апеляційний господарський суд дійшли правильного висновку про те, що до погашення визначеної судовим рішенням суми заборгованості боржник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань, а тому позивач має право вимагати застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, обгрунтовано постановили про задоволення позову, стягнувши з відповідача на користь позивача 41 624,21 грн. 3 % річних, і підстав для зміни чи скасування судових рішень за наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2013 року - без змін.

Стягнути з Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (код 24129939) до Державного бюджету України 860,25 грн. судового збору.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді І.Д. Кондратова

Л.В. Стратієнко