№ 32612579, 24.07.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2013 року Справа № 812/5653/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каюди А.М.,

при секретарі судового засідання Опейкіній Є.А.,

за участі:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №504 від 11.03.2013,-

ВСТАНОВИВ:

21 червня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №504 від 11.03.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Рішенням № 504 від 11.03.2013 року начальником управління ПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області Салітою Г.В. на підставі п 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на ВП «ВВТЗ» ДП «Антрацит» накладено штраф та нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Не погодившись з даним рішенням начальника управління ПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області ДП «Антрацит» оскаржило його до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області. Рішенням від 10.04.2013 № 2588/09-10 про результати розгляду скарги головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області скаргу ДП «Антрацит» залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Не погодившись з даним рішенням, підприємством було направлено скаргу до Пенсійного фонду України. Рішенням від 16.05.2013 № 12064/09-10 про результати розгляду скарги Пенсійним фондом України скаргу ДП «Антрацит» залишено без розгляду.

Позивач вважає, що вказане рішення управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області винесено з порушенням норм діючого законодавства та є необґрунтованим з наступних підстав.

Застосовані штрафні санкції за порушення п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI) за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями. Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для ДП «Антрацит» з урахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 8 ст. 9 цього Закону є календарний місяць. Тільки у випадку несплати таких внесків у визначений строк мав місце факт несвоєчасної сплати таких сум страхових внесків.

Фактично, на думку позивача, страхові внески були сплачені ДП «Антрацит» у строк згідно Закону № 2464. Тому, управлінням Пенсійного фонду в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області безпідставно були зараховані страхові внески на минулий період, які були нараховані підприємством за відповідний базовий звітній період.

На підставі викладеного, позивач просить скасувати рішення відповідача №504 про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 11 березня 2013 року в судовому порядку

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав через відділ діловодства та обліку звернень громадян Луганського окружного адміністративного суду 23 липня 2013 року клопотання відповідно до якого просив провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заперечення на адміністративний позов в яких зазначив наступне, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі - Закон) з 01.01.2011 ДП «Антрацит» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Також зазначено, що у зв'язку з тим, що ДП «Антрацит» єдиний внесок сплачується з порушенням строків, він зараховується управлінням в рахунок погашення існуючої на момент його сплати недоїмки за єдиним внеском, пенею та фінансовими санкціями, так сплата єдиного внеску за листопада 2012 року позивачем було здійснено з коштів які надійшли в погашення обов'язків за грудень 2012 року, погашення єдиного внеску за грудень 2012 року здійснювалось за рахунок платежів за січень 2013 року. Таким чином, у підприємства виникає нова недоїмка за внесками. Крім того, як зазначає відповідач в своїх запереченнях, наведені позивачем в позові доводи не спростовують факту несвоєчасної сплати (перерахування) єдиного внеску та підстав для застосування фінансових санкцій. Тому, на думку відповідача, рішення №504 від 11.03.2013 прийнято згідно норм діючого законодавства. У зв'язку із чим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову та розглянути справу за відсутності представника управління.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Антрацит» перебуває на обліку в якості платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області.

Судом встановлено, що 11 березня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області було винесено рішення № 504 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Державного підприємства «Антрацит» на підставі п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано штраф у розмірі 6124,94грн. та нараховано пеню в сумі 1633,42грн. за період з 28.01.2013 по 28.02.2013 (а.с.8).

Не погодившись з даним рішенням ДП «Антрацит» оскаржило його в адміністративному порядку (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку відповідачем єдиний внесок за грудень 2012 року було перераховано з порушенням строку його сплати, який встановлено законодавством, а саме в повному обсязі сума єдиного внеску за грудень 2012 року позивачем сплачено замість 28.01.2013, 28.02.2013. (а.с.9 зворотній бік)

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Таким чином позивач повинен сплачувати єдиний внесок нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця за звітнім.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Базовим звітнім періодом для позивача є календарний місяць.

П.1 ч.1 ст.7 Закону України №2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч 5. вищезазначеної статті єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Частинами 11 та 12 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 25 Закону № 2464, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з ч. ч. 10, 13 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбачено цим Законом, починаючи з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно ч. 14 ст. 25 Закону № 2464, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Відповідно до ч. 15 ст. 25 Закону № 2464, рішення територіального органу Пенсійного фонду про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Частиною 16 статті 25 Закону № 2464 визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Пунктом 4.3.6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289 (далі-Інструкція), передбачено, нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок

.Пунктом 7.2.2 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за встановленою формою.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Відповідно до п. 7.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що законодавством закріплено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду.

Таким чином безпідставними є посилання позивача на ст. 250 Господарського кодексу України, а саме на порушення відповідачем строків застосування штрафних санкцій та пені оскільки ця норма не регулює питання у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідач безпідставно зарахував страхові внески перераховані за відповідний базовий період на погашення заборгованості за минулі періоди оскільки, відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення 11 березня 2013 року № 504 було винесено відповідачем у відповідності до вимог діючого законодавства, підстав для його скасування судом не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Антрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №504 від 11.03.2013 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 25 липня 2013 року.

Суддя А.М. Каюда