Решение № 3258850, 12.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.09 Справа№ 21/25

За позовом: ПП “Торговий дім “Майола”, м.Львів

до відповідача: ВАТ “Львівський холодокомбінат”, м.Львів

про стягнення 11343 грн.

Суддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача: Куспись Є.А. - представник

від відповідача: н/з

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позов заявлено ПП “Торговий дім “Майола”, м.Львів до ВАТ “Львівський холодокомбінат”, м.Львів про стягнення 11343 грн.

Ухвалою господарського суду від 24.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.03.2009 року.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4056339 (в матеріалах справи).

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив.

ПП “Торговий дім “Майола” та ВАТ “Львівський холодокомбінат” уклали договір постачання №2/5 від 04.02.2008 року.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар – олію соняшникову в асортименті, у кількості і за ціною. Зазначених у додатках, що є невід’ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 10317,33 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0001407 від 27.10.2008 року та довіреністю №632 від 27.10.2008 року.

Пунктом 4.1. договору визначено, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом банківського переведення на рахунок постачальника протягом десяти банківських днів з моменту поставки партії товару на склад покупця.

Однак, порушуючи умови договору відповідач не оплатив за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у сумі 10317,33 грн., що підтверджується двостороннім актом взаєморозрахунків за період з 01.01.2008 року по 30.12.2008 року.

У відповідності до п.9.3. договору у випадку недотримання термінів оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми несплаченого товару. Позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 572,12 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, позивач нарахував відповідачу 375,55 грн. інфляційних втрат та 78 грн. 3% річних.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити повністю.

Судові витрати покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівський холодокмбінат», м.Львів, вул.Повітряна,2 (р/р 2600430013233 у ІФФ ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 320854, ЄДРПОУ 01553706) на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Майола», м.Львів, вул.Городоцька,155 (р/р 26006301414675 у ЛЦВ «Промінвестбанк», МФО 325633, ЄДРПОУ 32712030) – 10317,33 грн. основного боргу, 572,12 грн. пені, 375,55 грн. інфляційних втрат, 78 грн. 3% річних, 113,43 державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Масловська Л.З.