Решение № 32587274, 01.03.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 212/2-2532/11

Провадження № 2/127/1098/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2013 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бойко В. М.,

за участю секретаря Мельник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання договорів- купівлі продажу нікчемними, суд,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання договорів- купівлі продажу нікчемними.

Позов мотивований тим, що на підставі біржового контракту № 904 купівлі-продажу нерухомості, виданого Вінницькою товарною універсальною біржею 05.08.1996 р. зареєстрованого КП « ВОО БТІ» 20.08.1996 р. за реєстровим № 735/7292, в реєстровій книзі № 157; зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «ВМ БТІ» 30.03.2009 р., реєстраційний № 26888321, номер запису 735/7292 в книзі 157, позивач зазначає, що вона набула у власність квартиру АДРЕСА_1.

Позивач стверджує, що у квартирі АДРЕСА_1 з 23.09.1898 р. по даний час зареєстрований ОСОБА_5 а з 12.04.2005 р. старша донька позивача - ОСОБА_6. Але фактично вони постійно проживають у вказаній квартирі з часу її придбання позивачем у серпні 1996 року. З 25.09.1996 року до 27.03.2009 року та з 08.04.2009 р. по даний час у названій квартирі зареєстрована ОСОБА_1, а з народження і неповнолітня донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Фактично позивач постійно проживала у цій квартирі з часу її придбання у серпні 1996 р., а дочка ОСОБА_2 - від народження. 27.03.2009 р. позивач звернулась до Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області із відповідною заявою про зняття з реєстрації місця проживання, у якій просила зняти її з реєстрації місця проживання у квартирі АДРЕСА_1, разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач вказує, що її неповнолітня дочка ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1.н.) з народження по даний час проживає у квартирі АДРЕСА_1. У цій квартирі вона продовжувала фактично проживати також і період з 27.03.2009 р. по 08.04.2009 р., тобто коли вона була знята з реєстрації за адресою місцезнаходження спірної квартири.

Позивач зазначає, що укладаючи з ОСОБА_3, договір купівлі - продажу від 01.04.2009 р. спірної квартири, вона не отримувала попередньої згоди органів опіки і піклування на її відчуження. Позивач вказує, що їй як продавцю і ОСОБА_3 як покупцю квартири, як напередодні, так і в момент укладення договору купівлі - продажу від 01.04.2009 р. було відомо, що у вищезазначеній квартирі була зареєстрована і проживала неповнолітня дочка позивача ОСОБА_2 Позивач вказує, що її неповнолітня дочка ОСОБА_2 на час укладення 01.04.2009 р. договору купівлі - продажу квартири з ОСОБА_3, мала право на користування спірним житлом, відповідно до закону.

Позивач зазначає, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, є правочином, що порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на порушення конституційних прав і свобод неповнолітньої дитини ОСОБА_2, шляхом позбавлення (обмеження) її законного права користування спірною квартирою. Зокрема, у п.1.3 розділу 1 «Предмет договору» спірного правочину вказана неправдива інформація, що «внаслідок продажу квартири не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, у тому числі неповнолітніх, малолітніх, непрацездатних дітей та інших осіб, які продавець зобов'язаний утримувати».

Позивач стверджує, що факт зняття неповнолітньої дочки ОСОБА_2, з реєстрації проживання у квартирі за вищевказаною адресою, лише з метою уникнення існуючих (законних) перешкод саме для можливості укладення і нотаріального посвідчення між позивачем та ОСОБА_3 спірного договору купівлі - продажу квартири від 01.04.2009 р. свідчить те, що ні позивач особисто, ні разом з дочкою ОСОБА_2 за будь-якими іншими адресами не реєструвались, оскільки іншого житла у них не було. Про це було відомо і ОСОБА_3

Крім цього, у названій квартирі на час укладення 01.04.2009 р. спірного правочину продовжували проживати інші члени сім'ї : старша (повнолітня) дочка ОСОБА_7 та ОСОБА_5, який згідно з вимогами ст. 29 ЦК України, ст. 160 СК України згоди позивачу на зміну місця проживання неповнолітньої дочки не давав. На зняття її з реєстрації у спірній квартирі, ні в неї, ні в батька дитини позивач згоди не запитувала та від них її не отримувала.

Позивач стверджує, що названі договори купівлі-продажу спірної квартири є нікчемними правочинами, оскільки вони були укладені всупереч гарантованим Конституцією та Законами України житловим правам та інтересам її неповнолітньої дочки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. н.

Позивач вказує, що відповідачі у справі відмовляються добровільно визнати нікчемність договорів купівлі - продажу спірної квартири від 01.04.2009 р. та від 05.12.2009 р. А тому, згідно ст. 16 ЦК України, позивач змушена захищати права та охоронювані законом інтереси її неповнолітньої дочки ОСОБА_2 в судовому порядку.

Позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі.

Відповідачі та їх представники, проти визнання позову заперечували.

ОСОБА_6 надала заяву про розгляд справи без її участі проти задоволення позову не заперечує. ( а. с. 175)

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, та додатково пояснив, що про відчуження квартири АДРЕСА_1 йому не було відомо, згоди на її відчуження він не надавав.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради в судове засідання від 28.02. 2013р. не з'явився, хоча про день, час та місце засідання був повідомлений належним чином.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

01.04.2009р. укладено договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 1636 та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "ВМ БТІ" 09.06. 2009р. ( а. с. 7)

05.12.2009 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріа льного округу ОСОБА_9 05.12.2009 р. приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріаль ного округу ОСОБА_9 було внесено відомості до Державного реєстру правочинів про посвід чення вказаного договору і 23.12.2009 р. КП ВМБТІ було здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4.( а. с. 10)

В ході судового розгляду справи також було встановлено, що 10.09.2010 р. Ленінським районним судом м. Вінниці ухвалено рішення, згідно якого встановлено факт спільного прожи вання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, починаючи з лютого 1993 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 20-21).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 12.11.1996 р. уклала шлюб з ОСОБА_5, про що було зроблено актовий запис № 2497, після укладення шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а. с. 15)

Згідно свідоцтва про народження від 04. 02. 1997р. серія НОМЕР_1, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 батьками якої є ОСОБА_1 і ОСОБА_5.

Згідно свідоцтва про народження від 28.01. 1988р. батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_11 та ОСОБА_1. ( а. с. 17)

Згідно довідки Міського господарства КП "ЖЕК №7 від 21.07. 2009р. № 856 ОСОБА_3 не зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, попередній власник квартири ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_2 зняті з реєстрації і 27.03. 2009р., і зареєстровані назад по вищевказаній адресі 08.04. 2009р.( а. с. 180)

Згідно довідки Міського господарства КП "ЖЕК№7," від червня 2009р. № 608 ОСОБА_3 не зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, особовий рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_3.( а. с. 181)

Згідно довідки Міського господарства КП "ЖЕК №7" від 28.05. 2010р. № 785 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, особовий рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_4. ( а. с. 14)

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 31.01.2011р., в задоволенні позову ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за участю третьої особи без самостійних вимог - служби у справах дітей Вінницької міської ради - про визнання недійсним дого ворів купівлі-продажу та застосування наслідків їх недійсності відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 18.04. 2011р.вказане рішення залишено без змін. ( а. с. 54-61)

При дачі пояснень в одному із судових засідань представник служби у справах зазначив, що при укладенні договору купівлі-продажу від 01.04.2009 р. було порушено вимогу закону стосовно наявності дозволу органу опіки та пік лування на вчинення даного правочину, та зазначив, що дозвіл на укладення договору купівлі-продажу від 01.04.2009 р. органом опіки та піклування не надавався.

ст. 215 ЦК України, встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як вірно вбачається з п. 5 абз.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено: «Вимога про встановлення. нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

згідно ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону згідно з положеннями частин третьої та четвертої статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я в якому вона проживає. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров»я тощо, в якому вона проживає , якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між: дитиною та батьковій (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

ст. 17 ч. З Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

ст. 18. Закону України « Про охорону дитинства» встановлено, що держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до ст. 27 ч.1 ЦК України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права і обов'язки є нікчемним.

згідно з вимогами ст. 13 ч.2,ч. З ЦК України, при здійсненні своїх прав, особа зобов'язана утриматися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також: зловживання правом в іншій формі.

ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

ч. 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені ч. 1, 3, 5, 6, статті 203 цього Кодексу.

ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

ч. 1 ст. 628 ЦК України, встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

ст. 6 ЦК України встановлено, що, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, згідно ст. 627 ЦК України.

ч. 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

ст. 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України.

ст. 15 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

ст.16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів особи є визнання права.

ст. 58 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. ст. 60 ЦПК України встановлено, що - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання вказаних договорів купівлі продажу обґрунтовані, повністю підтверджені матеріалами справи, а тому суд вважає за необхідне визнати нікчемним договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1, який укладений 01.04. 2009р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 1636 та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "ВМ БТІ" 09.06. 2009р. та визнати нікчемним договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1, який укладений 05.12.2009р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 4013 та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "ВМ БТІ" 23.12.2009р.

Згідно ч. 1. ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, позивачем сплачено державне мито у розмірі 17, 00 грн, та понесено витрати на інформаційно технічне забезпечення у розмірі 37, 00 грн, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 6, 15, 16, 215, 2 ч. 1 ст. 218, ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 626, ст. 627, ч. 1 ст. 638 ЦК України, ст. 17, 18. Закону України « Про охорону дитинства» ст. 2, ч. 1 ст. 3, ст.ст. 10, 11, 58-61, 88, 212-215, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нікчемним договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1, який укладений 01.04. 2009р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 1636 та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "ВМ БТІ" 09.06. 2009р.

Визнати нікчемним договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1, який укладений 05.12.2009р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 4013 та зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно КП "ВМ БТІ" 23.12.2009р.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2. проживаючого за адресою АДРЕСА_3, ОСОБА_4 проживаючого за адресою АДРЕСА_4, на користь ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17, 00 грн, та витрати на інформаційно технічне забезпечення у розмірі 37, 00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя :