Решение № 3258077, 24.03.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2009 р. Справа № 10/497

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:

позивача –Лебедюка Ю.А. - за довіреністю,

відповідача –Горяніна А.О., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Черкасигаз”

про стягнення 29 135 786,46 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 17 660 395,16 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 2 138 179,36 грн. пені, 7 861 837,32 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 1 475 374,62 грн. –3% річних.

Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позов, його представник у засіданні суду проти позову заперечили, мотивуючи це тим, що позивач невірно визначив розмір боргу з урахуванням індексу інфляції, непомірно великими штрафними санкціями, застосованими позивачем, складним фінансовим станом відповідача.

У засіданні суду оголошувалася перерва.

Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з таких мотивів.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач довів, а відповідач не спростував того, що на підставі договору № 06/05- 2851 на постачання природного газу, укладеного сторонами 30.12.2005 р. позивач, у період з січня 2006 р. по липень 2006 р., постановив відповідачеві газ, вартість якого становить 19 410 395,16 грн. Згідно з умовами вказаного договору розрахунки за газ мали здійснюватися відповідачем щомісячно. Відповідач свої зобов’язання за договором, в частині оплати газу, виконав частково –на суму 1 750 000,00 грн. Це підтверджено поданими суду доказами –копіями вказаного договору та додатків до нього, актів приймання-передачі газу, актів звірки розрахунків сторін, розрахунком боргу поданим позивачем та не спростовано відповідачем.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За такими обставинами та підставами суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає борг по оплаті газу в сумі 17 660 395,16 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з цією нормою позивачем нараховано та підлягає стягненню 7 861 837,32 грн. –сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляції та 1 475 374,62 грн. –3 % річних за час прострочення відповідачем виконаних грошових зобов’язань. Розрахунок інфляційних, річних позивачем зроблений вірно.

Згідно з Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р., п. 7 договору сторін позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня в розмірі 2 138 179,36 грн.

Однак розмір пені позивачем визначений неправильно.

Середньоденний розмір пені із суми боргу 17 660 395, 16 грн., при обліковій ставці НБУ України 12 %, яка була встановлена у період, за який нарахована пеня, становить 11 612, 31 грн., а в межах строку, за який нарахована пеня (184 дні) загальний розмір пені становить 2 136 665,04 грн. В такому розмірі пеня підлягає стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача проти позову в решті позовних вимог не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи, тому не можуть бути прийняті судом. Складний фінансовий стан боржника не є підставою, для звільнення його від виконання грошових зобов’язань та від відповідальності за їх порушення.

Спір виник з вини відповідача, тому судові витрати, згідно з ст. 49 ГПК України, покладаються на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Черкасигаз”, м.Черкаси, вул. Громова, 142, код 03361402, на користь, Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827, 17 660 395,16 грн. боргу, 1 475 374,62 грн. –3 % річних, 7 692 736,47 грн. боргу, що виник внаслідок інфляції, 2 136 665,04 грн., пені, 25 500,00 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В решті позову відмовити.

Суддя В.В. Шумко