Решение № 32576145, 17.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2013 р.Справа № 916/1443/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІЯ";

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про усунення перешкод та виселення

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від позивача: Бобовський Ю.А. - довіреність від 04.01.2013р.; Хлєбніков М.П. на підставі довіреності від 24.05.2013р.

Від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 19.06.13р.; ОСОБА_5 - довіреність від 19.06.13р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІЯ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод та виселення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2013 року порушено провадження у справі № 916/1443/13.

19.06.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло заперечення, підстави викладені у завереченні.

17.07.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання.

У судовому засіданні 17.07.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалися перерви з 26.06.2013р. до 17.07.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Товариству з обмеженою відповідальністю "ГІЯ" на підставі Свідоцтва про право власності від 15.11.2002р. належить нежилее приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 349,6кв.м. та на підставі Свідоцтва про право власності від 31.10.2002р. належить нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 42,0 кв.м.

02.04.2008року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІЯ" (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцемь ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди № 17, відповідно до умов якого, Орендодавець передає належне йому майно на праві власності, а Орендар приймає в строкове платне користування (орнеду) майно у вигляді нежилого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 400кв.м.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІЯ" передало Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 391,6 кв.м.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що позивач не заперечував щодо залишення приміщення у користуванні відповідача, у звязку з чим відповідачу було неодноразово запропоновано укласти із Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІЯ" нотаріально посвідчений договір оренди данного обєкту нерухомості. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 від нотаріального посвідчення договору ухилявся, не уклав його і до теперішнього часу, та не здійснив повернення спірного майна його власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "ГІЯ".

Станом на теперішній час відповідач продовжує незаконно користуватися спірним приміщенням та ухиляється від повернення обєкту позивачеві. Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІЯ" і звернулось до суду з позовом про зобовязання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІЯ" нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 391,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 391,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та передати вищезазначене майно його власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "ГІЯ".

Дослідивши надані докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Ч. 1 ст.179 ГК України передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч.6 ст.179 ГК України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 386, 387 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

17.07.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого просить суд винести окрему ухвалу, якою завірені судом копії матеріалів направити до прокуратури Одеської області для внесення до єдиного реєстру судових розслідувань з приводу скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 387 Кримінального кодексу України.

Суд вважає, що у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити, у зв'язку з його необгрунтованістю, недоцільністю та відсутністю підстав для його задоволення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.03.2010р. у задоволенні позовної заяви Київської районної адміністрації Одеської міської ради до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю „Гія" (далі-ТОВ „Гія") про приведення у попередній стан шляхом проведення відповідних перебудов нежитлового приміщення (більярдного клубу) АДРЕСА_1, відповідно до технічного паспорту, виданого КП "ОМБТІ та РОН"від 23.05.2002 р. за рахунок підприємця ОСОБА_2 - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2010р. апеляційну скаргу Київської районної адміністрації Одеської міської ради на Рішення господарського суду Одеської області від 23.03.10р. у справі № 30/237-09-6110 без задоволення. Рішення господарського суду Одеської області від 23.03.10р. у справі № 30/237-09-6110 залишено без змін

Суд звертає увагу на те, що Постановою Одеського апеляційного господарського суду у справі № 30/237-09-6110 зазначено, що договір оренди № 17 від 02.04.2008 р. нотаріально не посвідчений та не пройшов державну реєстрацію, у зв'язку з чим є нікчемним та не створює будь-яких юридичних наслідків, внаслідок чого вважати Підприємця належним орендарем вищезазначених нежилих приміщень -неможливо.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з тим, що вимога позивача про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІЯ" нежитловим приміщенням першого поверху, загальною площею 391,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, суду не доведена.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 391,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та передати вищезазначене майной ого власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "ГІЯ" (65113, м. Одеса, пр-т. Ак. Глушка, буд. 10, код ЄДРПОУ 19206365).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІЯ" (65113, м. Одеса, пр-т. Ак. Глушка, буд. 10, код ЄДРПОУ 19206365) - витрати по сплаті судового збору в сумі 1147грн.

4. В решті позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.07.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.