Решение № 32564247, 18.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.13р. Справа № 904/2641/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод", м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим

до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товарисвта з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки, Луганська область

про стягнення 2049,24 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Бондаренко В.А., довіреність № 1-3/3д-58 від 01.04.2013 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та просить стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" збитки, заподіяні несхоронним перевезенням вантажу у сумі 2049,24 грн., судовий збір у сумі 1 720,50 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2013 року (суддя Загинайко Т.В.) порушено провадження у справі № 904/2641/13 та залучено у якості відповідача-2 Державне підприємство "Ровенькиантрацит", яке у подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит".

На підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із знаходженням судді Загинайко Т.В. на лікарняному, справу № 904/2641/13 за розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року № 258 передано для розгляду судді Ємельяновій О.О.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2013 року (суддя Ємельянова О.О.) справа була прийнята до провадження з призначенням її до розгляду на 29.05.2013 року.

У зв'язку з перебуванням судді Ємельянової О.О. у відпустці розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2013 року № 404, відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 904/2641/13 передано для розгляду судді Коліснику І.І.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2013 року (суддя Колісник І.І.) справа була прийнята до провадження з призначенням її до розгляду на 27.06.2013 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що на підставі специфікації від 07.11.2011 року до договору поставки № 4600002876 від 04.10.2010 року на адресу позивача було направлено партію вугілля антрацит за залізничною накладною № 52183423 (вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит"). 25.01.2013 року на станції Красноперекопськ Придніпровської залізниці був складений комерційний акт АА №047802/06 про виявлення недостачі вантажу. Зокрема, у вагоні № 60660545 навантаження нижче бортів 50-60 см., рівномірне, без маркування. Протікання, поглиблень немає, люка, двері зачинені. За документом вантаж маркований двома паралельними смугами по довжині вагону вапном. У графі "найменування вантажу" зазначено: завантаження нижче бортів, розміри не вказані. Вантаж прибув у технічно справному вагоні. Відсутній вантаж у вагоні вміститися міг. Було встановлено, що фактична вага у вагоні № 60660545 становить 66500 кг, тобто виявлена недостача складає 2500 кг.

Позивач вважає, що відповідачем-1 не забезпечено збереження вантажу під час перевезення, внаслідок чого у спірному вагоні виникла недостача вантажу, вартість якої просить стягнути з урахуванням природної втрати вантажу.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" проти задоволення позову заперечує посилаючись на те, що останнє вжило усіх заходів, які виключають втрату вантажу на шляху прямування. Стверджує, що позивачем не надані належні докази, які могли б бути підставою для відповідальності вантажовідправника.

У судове засідання, яке відбулося 18.07.2013 року, представник позивача не з'явився.

У судове засідання, яке відбулося 18.07.2013 року, представник відповідача-1 не з'явився. Відзиву на позов не надав.

Про час та місце розгляду справи позивач та відповідач-1 повідомлялись належним чином відповідно до вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою, а у разі ненадання такої інформації - за адресою їх місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження вручена їм належним чином.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в інформаційному листі № 01-8/482 від 13.08.2008 року, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За змістом підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отримання позивачем та відповідачем-1 судової ухвали з відомостями щодо місця, дати та часу розгляду справи підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, наявними у матеріалах справи.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за відсутності позивача та відповідача-1 за наявними матеріалами.

Розгляд справи був відкладений з 27.06.2013 року на 18.07.2013 року.

У судовому засіданні 18.07.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача-2, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

04 жовтня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДИНГ" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Кримський содовий завод", яке в подальшому змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" (покупець), був укладений договір поставки № 4600002876, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію (у подальшому - вугілля) за марочним складом, цінами та у кількості, зазначеними у специфікаціях до цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 10.2 договору).

07 листопада 2011 року сторонами за вказаним договором було узгоджено та підписано специфікацію до договору № 4600002876 від 04 жовтня 2010 року, відповідно до якої постачальник зобов'язався поставити покупцю у власність, а покупець - прийняти та оплатити вугілля марки АО 25-50(70) у кількості 70000 тонн загальною вартістю 105420000,00 грн. з ПДВ. Строк поставки - кожний квартал 2012 року у кількості 17500 тонн.

Вантажовідправник вугілля - ДП "Ровенькиантрацит" (пункт 4 специфікації).

Згідно з пунктом 2.1 договору вугілля постачається на умовах "FCA - станція відправлення" згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року, з урахуванням умов, положень і приміток, наявних у цьому договорі.

Датою поставки вугілля вважається дата календарного штемпеля залізничної станції відправлення на залізничній накладній (квитанції), що посвідчує приймання вантажу до перевезення. Сторони обумовлюють, що право власності, а також усі ризики втрати або пошкодження вугілля (його частини) постачаємого до цього договору переходить від постачальника до покупця з моменту (дати) поставки вугілля (його частини) (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору ціна вугілля визначена на базисних умовах поставки, передбачених цим договором і вказується сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору.

Ціна 1 тонни вугілля за І квартал 2012 року складає 1120,00 грн. без ПДВ, за 2 - 4 квартали 2012 року - 1300,00 грн. без ПДВ (пункт 1 специфікації).

20 січня 2013 року за залізничною накладною № 52183423 у вагоні № 60660545 зі станції Фащевка Донецької залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" було здійснено відправлення Публічному акціонерному товариству "Кримський содовий завод" вугілля антрацит марки АК 50-100мм.

23 січня 2013 року зазначений вантаж прибув на станцію Красноперекопськ Придніпровської залізниці.

25 січня 2013 року на станції Красноперекопськ Придніпровської залізниці складений комерційний акт АА № 047802/06, відповідно до якого на підставі акту загальної форми № 15543 від 22.01.2013 року на станції Красноперекопськ Придніпровської залізниці проведена комісійна видача вантажу одержувачу з переважуванням вагону на справних вагонних вагах вантажоодержувача. За документами значиться у вагоні № 60660545 нетто 69000 кг, тара 23800 кг. Фактично у вагоні виявилось: брутто 90300 кг, тара 23800 кг, нетто 66500 кг, що менше зазначеного у документі на 2500 кг. У вагоні № 60660545 навантаження нижче бортів 50-60 см. рівномірне без маркування. Протікання, поглиблень немає, люки, двері зачинені. За документом вантаж маркований двома паралельними смугами по довжині вагону вапном. У графі найменування вантажу зазначено "завантаження нижче бортів", розміри не вказані. Вантаж прибув у технічно справному вагоні. Відсутній вантаж у вагоні вміститися міг. При повторному переважуванні комісією у тому ж складі результат не змінився.

Комерційний акт складений відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 (зар. в МЮ України 08.07.2002 р. за № 567/6855).

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу та просить стягнути її з відповідачів, яка останніми не сплачена, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року (надалі - Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (стаття 115 Статуту).

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Факт нестачі за спірним перевезенням у вагоні № 60660545, підтверджується матеріалами справи, зокрема комерційним актом АА № 047802/06 від 25.01.2013 року.

Як вбачається з комерційного акту АА № 047802/06 від 25.01.2013 року, при прийнятті вантажу була виявлена нестача вантажу у кількості 2500 кг.

Позивач розрахував вартість нестачі спірного вантажу з урахуванням природної втрати ваги - 1% (690 кг) відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (зар. в МЮ Укр. 24.11.2000 р. за №862/5083) та вартості 1 тонни вантажу у сумі 1132,18 грн. згідно з рахунком № 2001-2 ТОВ "ДТЕК ТРЕЙДИНГ" у сумі 2049,24 грн. (69000 кг - 66500 кг = 2500 кг /виявлена недостача/; 2500 кг - 690 кг = 1810 кг; 1810 кг х 1132,18 грн. : 1000 кг = 2049,24 грн.).

При цьому позивач не врахував, що з огляду на приписи статті 115 Статуту вартість нестачі спірного вантажу повинна розраховуватися за цінами відправника - ТОВ "ДТЕК Ренькиантрацит", а саме - 1186,26 грн. з ПДВ за 1 тонну (рахунок № 58 від 20.01.2013 р., а.с. 89).

Фактично вартість нестачі вантажу у вагоні № 60660545 з урахуванням природної втрати ваги 1% - 690 кг (69000 кг х 1%:100% = 690 кг) та вартості 1 тонни вантажу у сумі 1186,26 грн. з ПДВ складає 2147,13 грн. (69000 кг - 66500 кг = 2500 кг /виявлена недостача/; 2500 кг - 690 кг = 1810 кг; 1810 кг х 1186,26 грн. : 1000 кг = 2147,13 грн.).

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Згідно зі статтею 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Водночас, частиною 5 статті 31 Статуту встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу у комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Як вбачається зі змісту залізничної накладної № 52183423 та комерційного акту АА № 047802/06 від 25.01.2013 року, визначення маси вантажу у вагоні, а також навантаження здійснювалося засобами відправника, тобто Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит". Відповідно до комерційного акту АА № 047802/06 від 25.01.2013 року вагон у технічному стані виявився справним, навантаження нижче бортів 50-60 см. рівномірне без маркування, протікання, поглиблень немає, люки, двері зачинені, відсутній вантаж у вагоні вміститися міг.

Зважаючи на викладене, суд вбачає виключну вину відповідача-1 - Державного підприємства "Придніпровська залізниця" у втраті спірного вугілля (концентрату вугільного).

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню за рахунок відповідача-1 - Державного підприємства "Придніпровська залізниця" у заявленій позивачем сумі 2049,24 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн. покладаються на відповідача-1.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (96002, Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ, вул. Проектна, 1, ідентифікаційний код 05444546) вартість втраченого вантажу у сумі 2049,24 грн., судовий збір у сумі 1720,50 грн.

У позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.07.2013 року.

Суддя І.І. Колісник