№ 32529414, 04.07.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 липня 2013 р. Справа № 802/2402/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання: Яковенка Дмитра Олександровича,

представників позивача: Бабія Р.В., Шаповала О.Є.,

представника відповідача 1: Титаренка О.В.,

представника відповідача 2: Паламарчука В.В.,

у відсутність представника третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: державної податкової інспекції у Шаргородському районі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, приватне акціонерне товариство "Шаргородський маслозавод"

до: відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції (відповідач 1), відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області (відповідач 2)

про: зняття арешту з частини майна,

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Шаргородському районі до відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції про зняття арешту з частини майна.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що податковим керуючим 24 вересня, 02 жовтня, та 05 листопада 2012 року оформлено акти опису майна ПрАТ "Шаргородський маслозавод" №№6, 7, 10 відповідно, на яке поширюється право податкової застави. Право податкової застави зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами із Державного реєстру.

Однак, незважаючи на те, що частина рухомого майна ПрАТ "Шаргородський маслозавод" перебуває в податковій заставі, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції постановою №35093415 від 15 листопада 2012 року наклав арешт на все майно, що належить ПрАТ "Шаргородський маслозавод". На підставі цієї постанови до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено обтяження у вигляді арешту того ж рухомого майна, що перебуває у податковій заставі.

Посилаючись на неможливість вчинення дій щодо реалізації майна, яке описано в податкову заставу, податковий орган звернувся до суду із адміністративним позовом про зняття арешту з майна, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 20 червня 2013 року до участі у справі в якості другого відповідача залучено відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області та у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, приватне акціонерне товариство "Шаргородський маслозавод".

Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги та просили задовольнити адміністративний позов, посилаючись при цьому на обставини, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача 1 не заперечував проти адміністративного позову.

Натомість, представник відповідача 2 проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, натомість надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши адміністративну справу, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

24 вересня, 02 жовтня та 05 листопада 2012 року на підставі рішення державної податкової інспекції у Шаргородському районі про опис майна у податкову заставу №2717/10/19 від 24 вересня 2012 року (а.с. 5) податковим керуючим Шаповалом О.Є. проведено опис у податкову заставу рухомого майна платника податків ПрАТ "Шаргородський маслозавод", про що складено акти №№6, 7 та 10 відповідно (а.с. 6-7, 9, 11).

У зв'язку із зазначеним податковим органом зареєстровано податкову заставу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами із Державного реєстру обтяжень рухомого майна №38016272 від 27 вересня 2012 року (а.с. 8), №38110123 від 03 жовтня 2012 року (а.с. 10) та №38633835 від 06 листопада 2012 року (а.с. 12).

Разом з тим, 15 листопада 2012 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції №35093415 (а.с. 47) накладено арешт на все майно, що належить боржнику ПрАТ "Шаргородський маслозавод" та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке йому належить. На підставі цієї постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шаргородського районного управління юстиції у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 09 січня 2013 року вчинено запис про реєстрацію об'єкта обтяження у вигляді всього рухомого майна, в тому числі й того рухомого майна, що перебуває у податковій заставі, що була зареєстрована у Державному реєстрі значно раніше.

Водночас, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у справі №2а/0270/5751/12, яка набрала законної сили, надано дозвіл державній податковій інспекції у Шаргородському районі на погашення суми податкового боргу у розмірі 265116 грн. 96 коп. за рахунок майна платника податків ПрАТ "Шаргородський маслозавод".

Таким чином, посилаючись на неможливість вчинення дій щодо реалізації майна, яке описано в податкову заставу, податковий орган вважає, що на підставі положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та Закону України "Про виконавче провадження" слід зняти арешт з майна, що знаходиться в податковій заставі.

Визначаючись з приводу позовних вимог, суд зважає на таке.

Частиною 4 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до частини 2 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

В силу положень частини 5 статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" арешт з майна чи коштів у незавершеному виконавчому провадженні може бути знятий за рішенням суду.

Крім того, згідно із пунктом 4.2.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністра юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 60 Закону, державний виконавець виносить постанову про зняття арешту з майна чи коштів не пізніше наступного дня з моменту надходження належним чином завіреної копії рішення суду до органу державної виконавчої служби.

Наведене вище свідчить про те, що податковий орган як заставодержатель наділений правом на звернення до суду з позовом про зняття арешту з майна, що перебуває у податковій заставі. Обов'язок державного виконавця зняти арешт у незавершеному виконавчому провадженні виникає лише з моменту надходження відповідного рішення суду.

Відповідно до пункту 90.1 статті 90 Податкового кодексу України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Так, статтею 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації.

З огляду на черговість реєстрації обтяжень податковим органом (витяги №38016272 від 27 вересня 2012 року, №38110123 від 03 жовтня 2012 року та №38633835 від 06 листопада 2012 року) та відділом державної виконавчої служби (№39733431 від 09 січня 2013 року), суд доходить висновку про наявність підстав для зняття арешту з майна, що перебуває у податковій заставі, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для компенсації судових витрат в зв'язку з ненаданням доказів понесення таких.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Зняти арешт з майна, яке належить приватному акціонерному товариству "Шаргородський маслозавод", що перебуває у податковій заставі на підставі актів опису майна №6 від 24 вересня 2012 року, №7 від 02 жовтня 2012 року та №10 від 05 листопада 2012 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович