Постановление суда № 32526405, 15.07.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 15.07.2013

Справа № 320/6201/13-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2013 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Колодіної Л.В., при секретарі - Арифовій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі заяву Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд стягнути з нього заборгованість по Договору № ZPXRR505031327 від 26 квітня 2008 року в загальному розмірі 84 836 грн. 08 коп.

З метою забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачу по справі, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження в межах суми та обмежити відповідача у праві виїзду за межі України, до виконання ним своїх зобов'язань.

В судове засідання сторони не зявились.

Від представника позивача ОСОБА_2 до суду надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутності, на задоволенні позовних вимог позивача наполягає у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявивсь. Про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви представника позивача про слухання справи за їхньої відсутності та неявки відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши заяву та матеріали справи, вважає, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивач не надав суду відомостей, на яке саме майно відповідача накласти арешт, та доказів того, яке саме майно належить відповідачу. Також не надав суду доказів належності грошових коштів відповідачу та де вони знаходяться.

Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Конституцією України, а зокрема, статтею 33 встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» (зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розвязання спорів у цій сфері.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені у ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» і пунктом 5 цієї статті передбачено, що підставою для тимчасового обмеження виїзду громадянина України за межі України може бути ухилення від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням.

Таким чином, застосування вказаних обмежень допускається тільки у випадку ухилення боржника від виконання зобовязань.

Судом встановлено, що позивач просить суд обмежити відповідача в праві виїзду за межі України на стадії судового розгляду справи, а не в період виконання рішення суду, в період якого були б докази про ухилення від виконання, як того вимагає чинне законодавство.

Тому суд вважає необхідним заяву позивача про забезпечення позову залишити без задоволення.

На підставі викладенного та керуючись ст.ст. 151-153, 197 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву Публічного Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 5 днів з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Л.В. Колодіна