№ 3252501, 16.03.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16.03.2009 р.                                                                                 № 2а-1658/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Павелкові С.Р., вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Лайн Косметолоджи»

доКиївської регіональної митниці

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення митного органу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати видані Київською регіональною митницею податкові повідомлення за формою "Р" №75 та №76 від 15.10.2008.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача надав заперечення на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.03.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 23.03.2009, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З 11.09.2008 по 19.09.2008 Київською регіональною митницею було проведено камеральну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань митної справи за період з 01.06.2005 по 25.12.2006 при декларуванні товарів за вантажно-митними деклараціями від 25.12.2006 №100000003/6/748748; від 21.11.2006 №100000003/6/748213; від 12.10.2006 №100000003/6/747558; від 12.07.2006 №100000003/6/683785; від 15.06.2006 №100000003/6/683360, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки №к/25/8/100000000/33501204 від 18.09.2008 (далі –акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що позивач здійснив митне оформлення товару «Виріб медичного призначення. Засіб для компенсації недоліків чи фізичних вад: імплантати для м’яких тканин SURGIDERM, SURGILIPS, SURGILIFT PLUS»за вантажно-митними деклараціями від 25.12.2006 №100000003/6/748748; від 21.11.2006 №100000003/6/748213; від 12.10.2006 №100000003/6/747558; від 12.07.2006 №100000003/6/683785; від 15.06.2006 №100000003/6/683360, за кодом УКТ ЗЕД 9021 90 90 00 «Пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці; шини та інші пристрої для лікування переломів; штучні частини тіла; слухові апарати та інші апарати, які носять на собі, з собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органу чи фізичну ваду» (ставка мита - 0%).

Однак, відповідно до додаткових пояснень до товарної позиції 9021 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної митної служби України від 28.11.2007 №1006 «Про внесення змін до наказу Держмитслужби України від 31.01.2004 №68», зазначений товар не відноситься до виробів медичного призначення і позиції 9021, про що зазначено в Акті камеральної перевірки, і повинен класифікуватись за кодом 3304 УКТ ЗЕД «Косметичні препарати або засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою, крім лікарських препаратів, включаючи сонцезахисні препарати або препарати для загару; засоби для манікюру та педикюру»(ставка мита –6,5% митної вартості товару).

У зв'язку з викладеним митницею зроблено висновок про неправильність декларування позивачем коду товару згідно УКТЗЕД при митному оформленні товару «Виріб медичного призначення. Засіб для компенсації недоліків чи фізичних вад: імплантати для м’яких тканин SURGIDERM, SURGILIPS, SURGILIFT PLUS», внаслідок чого недобори митних платежів, на думку перевіряючих, склали разом 289510,65 грн. в т.ч. 67691,34 грн. мита; 221819,31 грн. податку на додану вартість, що з урахуванням штрафних санкцій разом складає 303986,19 грн.

На підставі Акту камеральної перевірки №к/25/8/100000000/33501204 від 18.09.2008 Київською регіональною митницею виставлені податкові повідомлення форми “Р” від 15.10.2008 №75, яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України суб’єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 71075,91 грн., в т.ч. 67691,34грн. за основним платежем і 3384,57 грн. за штрафними санкціями, та №76 яким позивачеві донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 232910,28грн., в т.ч. 221819,31 грн. за основним платежем і 11090,00грн. за штрафними санкціями.

Зазначені рішення були в оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Київської регіональної митниці та Державної митної служби України. За результатами розгляду скарг позивача, листом-відповіддю Київської регіональної митниці від 12.11.2008 №35/1.2-15/11371 у задоволенні скарги позивачу було відмовлено, аналогічно рішенням про результати розгляду повторної скарги від 02.11.2008 №11/2-15/13173 Державної митної служби України податкові повідомлення форми “Р” Київської регіональної митниці від 15.10.08 №№75, 76 залишено без змін, а скаргу ТОВ “Нью Лайн Косметолоджи” –без задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.

Статтею 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Відповідно до Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України №314 від 20.04.2005, посадові особи митного органу здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 Порядку (“Здійснення митних процедур”) вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.

Статтею 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про Єдиний митний тариф” мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.

Як видно з матеріалів справи, при здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 “Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації”, зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.04.2005р. за №439/10719.

Під час заповнення ВМД в графі 33 “Код товару” вказано наступний код 9021 90 90 00 «Пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці; шини та інші пристрої для лікування переломів; штучні частини тіла; слухові апарати та інші апарати, які носять на собі, з собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органу чи фізичну ваду», що відповідно до Закону України «Про Єдиний митний тариф»класифікується за ставкою мита - 0%, та відповідно до підпункту 5.1.7 статті 5 Закону України “Про податок на додану вартість”, постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 року №1949 “Про перелік лікарських засобів і виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість” звільняється від обкладення податком на додану вартість.

При цьому, працівниками Київської регіональної митниці здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа “Під митним контролем”, що підтверджується відповідними відмітками в ВМД. Здійснено також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 Наказу Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 “перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами)” та згідно п. 21 “перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства”.

Під час здійснення Митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД поданих Позивачем були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки в графі “D”.

Отже, вказані ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача - інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом “сплачено” та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) не скористалась.

В Акті камеральної перевірки з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності №к/25/8/100000000/33501204 від 18.09.2008 Київською регіональною митницею не визначено та не встановлено, яким суб'єктом допущено порушення при здійсненні митного оформлення товарів. Вини позивача, як обов'язкової умови відповідальності, за вчинене правопорушення не встановлено, а роз'яснення, який код необхідно застосовувати при розмитненні вказаної продукції, Державною Митною службою України надано лише 28.12.2007, тобто після здійснення процедур розмитнення, коли товар вже пройшов митне оформлення та випущений у вільний обіг.

Крім того, пп. “в” п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що при проведенні митного контролю та оформленні ВМД позивачем було дотримано чинних нормативних актів, не було допущено арифметичних помилок, а також дотримано методологію нарахування та повноту сплати податків і зборів, що було підтверджено відповідачем при оформленні вантажно - митних декларацій шляхом проставлення відповідних відміток у графах у ВМД (напр., графа «С»).

Згідно ч. 3 п. 1.6 наказу Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314 передбачено, що оформлена ВМД свідчить про надання суб'єкту зовнішньо-економічної діяльності права на розміщення товарів у заявлений митний режим і підтверджує права і обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.

Таким чином, позивач при митному оформленні вказаної продукції виконав усі процедури, передбачені чинним законодавством України.

Статтею 1 Митного кодексу України визначено, що митна декларація це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно - господарські санкції, тобто заходи організаційно - правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Як вбачається з позиції відповідача (зокрема, в акті камеральної перевірки), фактично відбулось заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру, що спричинило недобори податків і зборів.

Однак, всупереч вимог ст. 360 Митного кодексу України, жодною посадовою особою відповідача справу про порушення митних правил порушено не було і жодна особа (громадянин чи посадова особа підприємства) до відповідальності, за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру (ст. 355 Митного кодексу України), до відповідальності притягнутою не була.

Поряд з цим, в ході судового розгляду позивачем були надані суду цілий ряд доказів, які спростовують висновки відповідача, викладені в Акті камеральної перевірки про те, що товар «Виріб медичного призначення. Засіб для компенсації недоліків чи фізичних вад: імплантати для м’яких тканин SURGIDERM, SURGILIPS, SURGILIFT PLUS»відноситься до товарної позиції 3304 УКТЗЕД.

Відповідно до листа Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України від 24.07.2008 №18.7710/16-06 медичні вироби позивача зареєстровані в установленому законодавством порядку, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені до застосування в медичній практиці в Україні (наказ Державної служби від 31.08.2006 №451, Свідоцтво про державну реєстрацію №5451/2006 від 31.08.2006).

Згідно п.1. Порядку державної реєстрації виробів медичної техніки та медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 №1497 (далі - Порядок) Державній реєстрації підлягають виготовлені в Україні та імпортовані медичні вироби за переліком, який визначається МОЗ. Державна реєстрація медичних виробів проводиться на підставі заяви та відповідного пакета документів, поданих до МОЗ заявником, який несе відповідальність за виробництво, безпеку, якість та ефективність медичних виробів.

У заяві зазначаються такі відомості:

назва медичних виробів (українською та англійською мовою), номер згідно з каталогом;

найменування заявника (країна реєстрації заявника, адреса, телефон, телефакс, електронна адреса). Якщо заявник не є виробником, разом із заявою подається документ, що підтверджує його повноваження на державну реєстрацію від імені виробника, із зазначенням найменування отримувача свідоцтва про державну реєстрацію та його власника;

найменування виробника (країна реєстрації виробника, адреса, телефон, телефакс, електронна адреса);

клас безпеки медичних виробів залежно від ступеня потенційного ризику застосування;

код згідно з УКТЗЕД.

Відповідно до пункту 11 Порядку на підставі розгляду висновків експертизи (випробувань) та рекомендацій дорадчого органу у сфері державної реєстрації МОЗ приймає рішення про реєстрацію медичних виробів або про відмову в їх реєстрації. На підставі рішення про державну реєстрацію медичні вироби включаються до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (далі - Реєстр), що ведеться МОЗ, а заявнику видається свідоцтво про державну реєстрацію медичних виробів (далі - свідоцтво) за зразком згідно з додатком.

Зазначений код визначається у Свідоцтві про державну реєстрацію виробу медичного призначення. Форма Свідоцтва визначена у додатку до постанови, відповідно до цієї форми визначена відповідна графа, що містить код УКТЗЕД виробу медичного призначення.

Наявність такого свідоцтва у позивача є підставою відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1949 для звільнення товару від обкладення податком на додану вартість як такого, що класифікується у під категорії 9021 90 90.

Згідно з Висновком Харківської торговельно-промислової палати від 12.07.2005 на замовлення №941/05 імплантанти SURGIDERM, SURGILIPS, SURGILIFT PLUS»за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності відносяться до коду УКТЗЕД 9021 90 90 00 “Пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці; шини та інші пристрої для лікування переломів; штучні частини тіла; слухові апарати та інші апарати, які носять на собі, з собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органу чи фізичну ваду”.

Крім того, зазначена позиція підтверджується низками експертних висновків, зокрема, Висновком технічної експертизи №359-05-02 від 08.08.2005 ДП “Український медичний центр сертифікації” на комплект документації щодо державної реєстрації медичних виробів; Протоколом №358 доклінічної експертизи від 02.09.2005 Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України; Листом Центральної лабораторії з аналізу якості лікарських засобів (реєстр.№4/032 від 02 вересня 2005 року) Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення МОЗ України із сертифікатами аналізу №0536, №0537, №0538, №0539, 0544 від 02.09.2005; Протоколом клінічних випробувань зразків виробів медичного призначення Інституту дерматокосметології доктора Богомолець від 26.09.2005; Звітом клінічних випробувань зразків виробів медичного призначення Інституту дерматокосметології доктора Богомолець від 26.09.2005.

Судом також приймається до уваги, що країна-експортер (Франція) за інвойсами здійснила продаж спірного товару з кодом 3004 90 19 00 –«лікарський засіб –інші;». При цьому, згідно з положеннями Закону України «Про Митний тариф України»у разі, якщо в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності по відношенню до її міжнародних частин –Гармонізованої системи опису та кодування товарів та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу виявлено неточності, які виникли в результаті неправильного перекладу з офіційної мови оригіналу на українську мову назв позицій, під позицій, а також текстів приміток до розділів, груп, позицій, під позицій та додаткових приміток, то за основу приймаються тексти оригіналів офіційних видань Гармонізованої системи Всесвітньої митної організації та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що твердження представників відповідача про неправильність визначення позивачем вимог класифікації товарів згідно УКТЗЕД, є непереконливими, неоднозначними і не спростовують інших доказів, зібраних у справі.

Таким чином, аналіз зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів, дає суду підстави вважати, що при здійсненні процедури розмитнення товарів позивач не допустив порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності та вимог митного законодавства, а тому застосування до позивача адміністративно - господарської санкції є протиправним.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Лайн Косметолоджи" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення за формою "Р" № 75 від 15.10.2008.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення за формою "Р" № 76 від 15.10.2008.

4. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Лайн Косметолоджи» з Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяП.О. Ковзель