№ 32480708, 04.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2013 року 11:04 № 826/6553/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс» (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26 лютого 2013 року № 0000752260 та № 0000762260.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з КП «Альянс» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак - заниження податку на прибуток, вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та КП «Альянс» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, роботи позивачем фактично у КП «Альянс» не придбавалися, а витрати на придбання робіт, які позивач відніс до складу валових, є надуманими, у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «СЕА Електронікс» з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з КП «Альянс» за період грудень 2009 року, березень, квітень 2010 року, за результатами якої складено акт від 16.11.2012р. № 5308/22-621-32611674.

Згідно з висновками акту перевірки позивачем порушено:

1) пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР із змінами та доповненнями в результаті чого, занижено податок на додану вартість за грудень 2009 року, березень, квітень 2010 року у сумі 12 367 грн. в т. ч. :

- за грудень 2009 року - 11 437 грн.;

- за березень 2010 року - 333 грн.;

- за квітень 2010 року - 600 грн.;

2) пп. 5.1 ст.5, пп. 5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 15 463 грн., в т.ч.:

4 кв. 2009 року - 14 296 грн.;

1 кв. 2010 року - 417 грн.;

2 кв. 2010 року - 750 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом КП «Альянс», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення - рішення від 06.12.2012 року № 0000962260, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 12 367,00 грн. основного платежу та 6 183,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000962260 за платежем податок на прибуток в сумі 15 463,00 грн. основного платежу та 7 731,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо господарських операцій між позивачем та КП «Альянс» суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що між зазначеними підприємствами досягнуто усну домовленість про виконання підрядних робіт, за результатами чого були підписані акти виконаних робіт (№ б/н від 17.12.09.; № б/н від 31.03.10.; № б/н від 24.04.10.); податкові накладні (№ 4763 від 17.12.09.; № 478 від 01.03.10.; № 949 від 21.04.10.) отримані від підрядника. Також позивачем надано до суду виписки про операції по рахунку Підприємства, що підтверджують оплату виконаних робіт КП «Альянс» із зазначенням платіжних доручень та призначення платежу № 2656 від 17.12.09; № 463 від 01.03.10.; № 991 від 22.04.10.; картка рахунку 631.

Наведені документи позивач вважає достатніми підставами для можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій з КП «Альянс» та правомірності декларування позивачем податкового кредиту та валових витрат за наслідками таких операцій.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій позивача з КП «Альянс», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Як встановлено судом, ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС при досліджені діяльності КП «Альянс» встановлено, що відповідно до отриманої постанови слідчого групи слідчих -старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, виявлено, що в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єка підприємницької діяльності (юридичної особи), а саме: КП «Альянс» (код ЄДРПОУ - 32468182), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки підприємства, група осіб документально оформлювали неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно - матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам «послуг» із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства».

Відповідно до висновку, наданого УПМ ДПС в АР Крим, встановлено, що проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням).

Проведеним аналізом вставлено, що сумнівний податковий кредит, отриманий КП «Альянс» (код ЄДРПОУ - 32468182) від контрагентів-постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання.

Також, наданий позивачем акт приймання виконаних робіт (с. 82 м.с.) не підписаний з боку КП «Альянс».

Крім того, суд звертає увагу на те, що усна домовленість про виконання підрядних робіт є сумнівним правочином, оскільки, у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань, не буде можливим відстояти та захистити інтереси будь-якої із сторін в порядку претензійно-позовної процедури. Неможливо визначити істотних умов такої угоди, відповідності її вимогам законодавства.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт між позивачем та контрагентом КП «Альянс» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарським договором.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги сумнівність господарської діяльності КП «Альянс» в рамках правового поля, встановлені в рамках кримінальної справи обставини, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ та сум податку на прибуток, суд приходить до висновку, що відомості про фактичне виконання укладених договорів є недостовірні, а документи, які підтверджують такі відомості є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 10 липня 2013 року