Постановление суда № 32476503, 12.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 липня 2013 року Справа № 5019/1625/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Данилова Т.Б.,суддів:Бакуліна С.В., Малетича М.М., Панової І.Ю., Першикова Є.В.розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 25.04.2013у справі№ 5019/1625/12за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролюкс"доПублічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії "Дубенського комбінату хлібопродуктів"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаФізична особа - підприємець Подставкін Андрій Федоровичпростягнення 372 757, 50 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 05.12.2012 у справі №5019/1625/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі №5019/1625/12 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" залишено без задоволення а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 - без змін.

Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі №5019/1625/12.

Заявник у заяві просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі №5019/1625/12 та направити справу на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 16.04.2013 у справі №5019/1610/12 та від 12.03.2012 у справі №17/102(17/219) мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах .

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі №5019/1625/12, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 16.04.2013 у справі №5019/1610/12 та від 12.03.2012 у справі №17/102(17/219), на яку посилається заявник, вбачається, що судами касаційної інстанції не допущено різного застосування норм матеріального права.

Судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та меж перегляду справи в касаційній інстанції.

У постанові Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі №5019/1625/12, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог про стягнення збитків, зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій встановлено наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення, а саме: факт неповернення відповідачем спірного зерна зі зберігання та його втрати, вину відповідача, причинний зв'язок між незбереженням майна та збитками завданими позивачеві, збитки у розмірі заявленому позивачем.

Водночас постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2013 у справі №5019/1610/12 скасовано постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишено в силі, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про відшкодування та стягнення збитків, оскільки суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між заподіяними збитками та діями відповідача-зберігача, оскільки позивач добровільно відчужив насіння ріпаку третій особі, однак, саме внаслідок невиконання третьою особою зобов'язань за договором купівлі-продажу позивач не отримав повної вартості проданого ріпаку.

У справі №17/102(17/219) (постанова Вищого господарського суду України від 12.03.2012) суд касаційної інстанції погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, якими у задоволенні позову про стягнення коштів відмовлено, зважаючи на те, що позивачем не доведено, що працівниками відповідача-1 саме в нього були конфісковані автомобільні запчастини і в заявленій кількості 241 шт, вартістю 346969,50грн., та не доведено, що вилучене відповідачем-1 майно (автозапчастини) є тим самим майном, на яке визнано право власності позивача за рішенням господарського суду в іншій господарській справі.

Таким чином, зазначені судові рішення, незважаючи на подібність предмета спору, не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.

З огляду на викладене підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у допуску справи № 5019/1625/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Т. Данилова Судді С. Бакуліна М. Малетич І.Панова Є.Першиков