Постановление суда № 32475867, 15.07.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1240/13-ц

Провадження № 22ц/779/1578/2013

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Турянський І.Є.

Суддя-доповідач Пнівчук О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої: Пнівчук О.В.

суддів: Томин О.О., Шишка А.І.

секретаря Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Косівського районного суду від 21 травня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Косівського районного суду від 21 травня 2013 року відкрито провадження по справі за вищевказаним позовом.

ОСОБА_2 на дану ухвалу подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції вимог ЦПК України щодо визначення підсудності. Апелянт вказав, що він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, а не в с. Слобідка Косівського району, як вказав позивач. Тому справа підсудна Івано-Франківському міському суду, а не Косівському районному суду.

З цих підстав ОСОБА_2 просив ухвалу Косівського районного суду від 21 травня 2013 року скасувати, а справу направити до Івано-Франківського міського суду для розгляду.

Апелянт в судове засідання не з'явився.

Представник позивача Піцьків В.Я. заперечив доводи апеляційної скарги.

Вислухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.34 постанови «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013, № 3, роз'яснив, що якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"

Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною першою статті 29 ЦК України, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Статтею 6 даного Закону встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Згідно статті 3 Закону реєстрацію місця проживання або місця перебування особи підтверджує довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування, яка видається органом реєстрації особі за її вимогою.

Відповідно до ст.ст. 59,60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За даними довідки про реєстрацію фізичної особи за місцем проживання, виданої Косівським РС УДМС від 21.05.2013, №529, ОСОБА_2 проживає за адресою: с. Слобідка (а.с.44).

Як вбачається з відмітки Косівського РС УДМС в Івано-Франківській області у паспорті ОСОБА_2, 12.03.2013 року останній знятий з реєстрації місця проживання (а.с.28).

Згідно Талона про зняття з місця реєстрації, виданого 12.03.2013 року Косівським РС УДМС в Івано-Франківській області, ОСОБА_2 вибув у АДРЕСА_1 (а.с.29).

Разом з тим, апелянтом не представлено суду належних доказів (довідки органу реєстрації про реєстрацію місця проживання або місця перебування), які б підтвердили реєстрацію його місця проживання чи місця перебування саме у м. Івано-Франківську.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Косівського районного суду від 21 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча Пнівчук О.В.

Судді: Томин О.О.

Шишко А.І.