Постановление суда № 32457317, 16.05.2013, Киевский районный суд города Симферополя

Справа № 123/5181/13-ц

Номер провадження 2-о/123/207/2013

УХВАЛА

16.05.2013 року Суддя Київського районного суду м. Сімферополя Тонкоголосюк О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу,

встановив:

Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що пред'явлена заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згіднодо ч.1 ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст.258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Крім того, у відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.95р. ( Постанова) відповідно до статей 256 - 259 Цивільного Процесуального Кодексу України (ЦПК) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Наведений у ст.256 ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним.

Пункт 3 зазначеної Постанови встановлює, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.119 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.258 ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.121 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

У відповідності до ч. 3 ст. 119 ЦПК України, позовна заява підписується особою яка із зазначенням дати її подання. Проте в порушення зазначеного положення заявником ОСОБА_1 не підписана.

Позивач не надав жодного документу на підтвердження того, що він не може встановити цей факт позасудовим порядком.

Крім того, згідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору. Або зазначення підстав із доданням відповідного документу на підтвердження права на звільнення від сплати судового збору.

Згідно до переліку документів зазначених в додатку до заяви, заявник мав додати квитанцію про сплату судового збору в розмірі 114,70 грн., що зроблено не було, про що було складено відповідний акт про від сутність документу в конверті, який додано до матеріалів заяви.

01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України № 367-YI «Про судовий збір».

Статтею 4 цього Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року ( станом на 01.01.2013р складає 1147 грн.), в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким чином, у відповідності до зазначеного Закону заяви у справах окремого проваджння оплачуються у розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, а саме 114,70 грн.

Отже, заявнику слід перерахувати зазначену суму на розрахунковий рахунок: № № 31214206700004, отримувач - УК у м. Сімферополі /Київський район, 22030001, код за ЄДРПОУ отримувача - 38040558, банк - ГУ ДКCУ в АРК, м. Сімферополь , код банку - 824026, код ЄДРПОУ Київського районного суду м. Сімферополя - 02897106.

Також слід зауважити на тому, що у відповідності до положень ч. 3 ст. 256 ЦПК України, справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Згідно з ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вищезазначених недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ним ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала може бути оскаржена щодо визначення розміру судових витрат до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Тонкоголосюк О. В.