Приговор № 32443521, 08.07.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

415/4022/13-к

1-кп/415/372/13

08.07.2013 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого суддіДядько Л.І.,

за участю:

секретаря Соловйової А.І.,

прокурора Дергачова М.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця за національністю, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не одружений, не судимий в порядку ст. 89 КК України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, мешкає за адресою: м. Лисичанськ, вул. Рубіжна, 22,

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В середині квітня 2013 року в денний час, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи в місті Лисичанську та маючи умисел на придбання, носіння і зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, з метою самозахисту за невстановлених в ході досудового розслідування обставин придбав вогнепальну зброю дульнозарядний (шомпольний) пістолет з гнотковим займанням з діаметром каналу ствола пістолета 16,5 мм, виготовлений саморобним способом, придатний для проведення пострілів, який носив при собі і зберігав за місцем свого мешкання за адресою: м. Лисичанськ, вул. Рубіжна, 22.

15 травня 2013 року близько 09:00 години ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел на носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, взяв за місцем свого мешкання зазначену вогнепальну зброю та попрямував до вулиці Мічуріна міста Лисичанська, де став висловлюватися нецензурною лайкою на адресу перехожих, в ході чого був затриманий працівниками міліції. Того ж самого дня в період часу з 10 години 35 хвилин до 10 години 50 хвилин співробітниками міліції під час особистого огляду, що був проведений у приміщенні опорного пункту міліції № 4, розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. Мічуріна, 65, у ОСОБА_1, а саме в його пакеті, працівниками міліції було виявлено і вилучено вищевказану вогнепальну зброю.

До суду надійшов обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості, укладеною 24 червня 2013 року, між прокурором прокуратури м. Лисичанська ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1, згідно якої обвинувачений ОСОБА_1 визнає себе винним у вчиненні незаконного придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості судом, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Суд проаналізувавши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, думку прокурора, який вважає, що угода про визнання винуватості може бути затверджена судом, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з наданих матеріалів, дії обвинуваченого ОСОБА_1 обгрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, - незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав в повному обсязі.

Встановлено, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим є добровільним. Зміст та порядок укладення угоди відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим , визначена в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 червня 2013 року між прокуром прокуратури м.Лисичанська ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013030240001745 за обвинуваченням ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Запобіжний заход ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

244 (двісті сорок чотири) грн. 50 (пятдесят) копійок процесуальні витрати на залучення експертів за проведення балістичної експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у місті Лисичанську /м.Лисичанськ/ 24060030, іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Речовий доказ: дульнозарядний (шомпольний) пістолет з ґнотковим займанням, з діаметром каналу ствола 16,5 мм, виготовлений саморобним способом, придатний до проведення пострілів, який знаходяться на зберіганні в камері схову Лисичанскького МВ ГУМВС України у Луганській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченою, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

СуддяЛ.І. Дядько