Постановление суда № 32431425, 16.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.07.13р. Справа № 904/5503/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІС-М", вул. Тбіліська, 13, м. Кривий Ріг, 50005

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЛЕКС", вул. Ватутіна, 50, м. Кривий Ріг, 50059

про стягнення 1 301 840 грн. 28 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІС-М" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЛЕКС" (далі-відповідач) про стягнення 1 301 840 грн. 28 коп.

Також, у позовній заяві позивач просить забезпечити даний позов накладанням арешту на грошові суми, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ПОЛЛЕКС".

В обґрунтування своєї заяви, позивач зазначає, що враховуючий тривалий час, протягом якого відповідач не виконує свого зобов'язання. Також, позивач вважає, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд звертає увагу на те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

При цьому господарський суд зауважує, що заява про забезпечення позову не містить посилання на безперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені. Крім того, позивач не навів переконливих доводів щодо існування на момент звернення з даною заявою очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх інтересам без вжиття заходів забезпечення позову, не зазначив ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення на дій суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що позивач не надав жодних доказів в підтвердження своїх доводів, а також через відсутність доказів, щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 33, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССЕРВІС-М" про забезпечення позову - відмовити.

Суддя О.О. Ємельянова