Решение № 32431211, 16.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.13р. Справа № 904/4289/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросистема Черкаси", вул. Волкова, 71, м. Черкаси, 18016

до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат", вул. Радянська, 62, м. Марганець, Дніпропетровська область, 53400

про стягнення 24 217 грн. 70 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання Король І.А.

Представники:

Від позивача: Стратілатов К.Г. - представник (дов № б/н від 07.05.2013 року)

Від відповідача: Постоєнко М.М. - представник (дов № 30/15 від 03.01.2013 року)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агросистема Черкаси" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства „Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат" (далі-відповідач) про стягнення 24 217 грн. 70 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 556 від 08.10.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.07.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 03.07.2013 року на 16.07.2013 року.

03.07.2013 року представник відповідача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

16.07.2013 року представник позивача надав у судовому засідання пояснення щодо строків оплати товару.

16.07.2013 року представник відповідача надав у судовому засідання відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.07.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агросистема Черкаси" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством „Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат" (покупець) було укладено договір поставки № 556 (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) Покупцеві товар у відповідності до Специфікацій (додатків) до цього договору, а Покупець прийняти поставлений товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна товару, який підлягає поставці за цим договором, узгоджується Сторонами у відповідних Специфікаціях на поставку товару.

Специфікацією № 1 сторони узгодили конкретний асортимент, кількість, ціну та умови оплати, що має передаватися продавцем.

Пунктом 4 специфікації встановлено, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється протягом 20 банківських днів з моменту передачі права власності на продукцію.

Відповідно до умов договору, позивач поставив партію товару відповідачу, що підтверджується видатковою накладною № РН-00040 від 15.10.2012 року на суму 23 810 грн. 00 коп. (а.с.15).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача були направлені претензія - вимога № 17/01 від 17.01.2013 року та претензія - вимога (повторна) № 2/04 від 02.04.2013 року, в яких позивач вимагав сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 23 810 грн. 00 коп. (а.с.19-20).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму заборгованості у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Станом на час розгляду справи доказів сплати від представників сторін не надійшло.

Сума основної заборгованості, що підлягає задоволенню становить 23 810 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано:

- 3 % річних за період з 13.11.2012 року по 15.05.2013 року у сумі 360 грн. 08 коп.;

- інфляційні втрати за період з 13.11.2012 року по 30.04.2013 року у сумі 47 грн. 62 коп.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних за період з 13.11.2012 року по 15.05.2013 року у сумі 360 грн. 08 коп. та інфляційних втрат за період з 13.11.2012 року по 30.04.2013 року у розмірі 47 грн. 62 коп. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Марганецький гірничо - збагачувальний комбінат" (вул. Радянська, 62, м. Марганець, Дніпропетровська область, 53400; код ЄДРПОУ 00190911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросистема Черкаси" (вул. Волкова, 71, м. Черкаси, 18016; код ЄДРПОУ: 37930016) - 23 810 (двадцять три тисячі вісімсот десять) грн. 00 коп. основного боргу, 360 (триста шістдесят) грн. 08 коп. 3 % річних, 47 (сорок сім) грн. 62 коп. інфляційних втрат та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрати по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 16.07.2013 р.

Суддя О.О. Ємельянова