№ 32428145, 20.06.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4020/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Одесі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

27 травня 2013 року управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському Одеської області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.33), про стягнення з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області заборгованості у розмірі 8167,72 грн. на р/р 2560131214021 в філії ТВБВ № 10015/358 Одеського обласного управління ТВ «Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 24531647.

Представник позивача в судове засідання не прибув. Позивач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. (а.с.27) Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача в письмовому провадженні. (а.с.32)

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.28), про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надійшло. Заперечення проти позову до суду не надійшли.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за даною явкою в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 14.01.2004 року ОСОБА_1 (далі - відповідач / ФОП ОСОБА_1) зареєстрована Роздільнянською районною державною адміністрацією, як фізична особа - підприємець, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1. (а.с.5-6, 16)

14 січня 2004 року за заявою ФОП ОСОБА_1 (а.с.15) останню взято на облік позивачем за реєстраційним номером 15325.1861; розмір єдиного внеску відповідно до класу професійного виробництва « 5» - 36,80 %. (а.с.30)

Відповідно до звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від 28.03.2012 року за 2011 рік та від 07.02.2013 року за 2012 рік, поданих відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському Одеської області (а.с.7-8), та відповідно до картки особового рахунку ФОП ОСОБА_1 (а.с.9), загальна сума самостійно обчисленого відповідачем (з урахуванням часткових оплат), але не сплаченого єдиного внеску до управління складає 8167,72 грн.

Вимогою від 23.03.2012 року № Ф-210 відповідачу виставлена загальна сума боргу платника єдиного внеску станом на 20.01.2012 року у розмірі 4010,30 грн. (а.с.11)

Вимогою від 18.02.2013 року № Ф-35 відповідачу виставлена загальна сума боргу платника єдиного внеску станом на 21.01.2013 року у розмірі 4572,42 грн. Зазначена вимога отримана відповідачем 28.02.2013 року. (а.с.12)

За письмово викладеною інформацією позивача, договір між позивачем та відповідачем про розстрочення або відстрочення боргу відповідача у сумі та період заявлені у позові не укладався. (а.с.29)

Станом на момент розгляду і вирішення справи доказів щодо оскарження або сплати відповідачем повністю або частково заявленої у позові суми стягнення суду не надано. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - ЗУ № 2464-VI), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 (далі - Положення).

Відповідно до п.п. 1-3 Положення Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики; у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням; організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністра праці та соціальної політики.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є:

- участь у формуванні і реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування;

- керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

- забезпечення збирання та акумулювання внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ведення їх обліку;

- призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати;

- забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством;

- ефективне та цільове використання коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та системи контролю за витрачанням коштів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає ЗУ № 2464-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЗУ № 2464-VI, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються:

- принципи збору та ведення обліку єдиного внеску;

- платники єдиного внеску;

- порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску;

- розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність;

- склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Частиною 4 статті 4 ЗУ 2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ № 2464-VI, взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Частиною 3 статті 5 ЗУ № 2464-VI передбачено, що платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 ЗУ № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 ЗУ № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 5 статті 7 ЗУ № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ № 2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.ч. 7, 8 ст. 9 ЗУ № 2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частинами 11, 12, 14 статті 9 ЗУ № 2464-VI передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Єдиний внесок, що відповідно до цього Закону підлягає сплаті із сум виплат за період з дня виникнення у платника відповідного зобов'язання до дня включення територіальним органом Пенсійного фонду даних про такого платника до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, сплачується (стягується) на загальних підставах відповідно до цього Закону за зазначений період.

Пунктами 6, 7 частини 1 статті 13 ЗУ № 2464-VI передбачено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом, та стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Частиною 4 статті 25 ЗУ № 2464-VI встановлено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до ч. 16 ст. 25 ЗУ № 2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає подання даного позову правомірним, позовні вимоги - обґрунтованими, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, - доведеними.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 71, 86, 94, 128, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області заборгованість у розмірі 8167,72 грн. на р/р 2560131214021 в філії ТВБВ № 10015/358 Одеського обласного управління ТВ «Ощадбанк», МФО 328845, код ЄДРПОУ 24531647.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.Г. Цховребова

позов задоволено