Постановление суда № 32426338, 03.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2013 р. м. Київ К-23142/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Тернопільської області від 28.01.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 по справі №6/164-4083 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 28.01.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції - задоволено. Скасовано податкове повідомлення -рішення №0000322305/0/25474 від 30.03.2007 про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств в сумі 92565,50грн., в т.ч. 65756,00грн. податку та 26809,50грн. санкцій. Стягнуто з держбюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст» 85,00грн. сплаченого держмита.

При цьому, суди виходили з того, що суму податкового зобов'язання контролюючим органом визначено без врахування приписів п.п.7.13.7 п.7.13 ст.7 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон України №334/94-ВР), щодо частини отриманого товариством прибутку.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 23.06.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 24.06.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Господарського суду Тернопільської області від 28.01.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 7.13.7 п.7.13 ст.7 Закону України №334/94-ВР.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №2831/23-222/14048482 від 23.03.2007, складеного за результатом виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2005 по 30.09.2006, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322305/0/25474 від 30.03.2007, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 92565,50грн., в т.ч. 65756,00грн. за основним платежем та 26809,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5, п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7, п.п.8.2.2 п.8.2., п.п.8.3.1 п.8.3. ст.8 Закону України №334/94-ВР, у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст» занижено суму податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2005 року на 11600,00грн., 4 квартал 2005 року на 30061,00грн. та за 3 квартал 2006 року на 24095,00грн., а всього на 65756,00грн.

Згідно з умовами звільнення від оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2009 року, встановленими п.п.7.13.7 п.7.13 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку для отримання пільги повинен бути: видавництвом, або видавничою організацією, або підприємством поліграфії, або розповсюджувачем книжкової продукції, а прибуток такого платника повинен бути отриманий від видавничої діяльності, або від діяльності з виготовлення і розповсюдження книжкової продукції, виробленої в Україні, крім видань рекламного та еротичного характеру.

Таким чином, обмеженням для цих субєктів щодо отримання пільги з податку на прибуток є виготовлення і розповсюдження книжкової продукції рекламного та еротичного характеру.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст» є субєктом господарської діяльності, який згідно з вимогами діючого законодавства займається поліграфічною діяльністю та в перевіряє мий період мав право на застосування вищезазначеної пільги, що підтверджується договорами на виготовлення друкованої продукції, виписоками з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст», висновком судово-економічної (бухгалтерської) експертизи, пояснень експерта, представників позивача та показів свідка.

Таким чином, податковим органом безпідставно нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток, оскільки суму податкового зобов'язання контролюючим органом визначено без врахування приписів п.п.7.13.7 п.7.13 ст.7 Закону України №334/94-ВР, щодо частини отриманого товариством прибутку.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Тернопільської області від 28.01.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв