№ 32424821, 10.07.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3824/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Дубовик О.І.,

за участю представника позивача - Костяного О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Вікор" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2013 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Полтаві, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Вікор" (далі - ТОВ "КП "Вікор", відповідач) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 352 940,46 грн. за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на недостатність коштів на рахунках відповідача, необхідних для погашення суми боргу в розмірі 352 940,46 грн., що складається із заборгованості з податку на прибуток у розмірі 18 817,94 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 334 122,52 грн. У зв'язку з цим позивач просить надати дозвіл податковому органу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, у відповідності з вимогами статті 95 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та дату розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію серія А01 №296026 (а.с.7) ТОВ "КП "Вікор" зареєстроване як юридична особа 20.08.2009 виконавчим комітетом Полтавської міської ради, ідентифікаційний код 36601041. ТОВ "КП "Вікор" є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва №100306399, (а.с.8) та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Полтаві з 25.08.2009 (а.с.8).

Згідно наданого позивачем обґрунтованого розрахунку суми заборгованості за ТОВ "КП "Вікор" на момент звернення з позовом числиться податковий борг у сумі 352 940,46 грн., у тому числі:

- по податку на прибуток у розмірі 18 817,94 грн. (18 781,94 грн. - пеня; 36,00 грн. - декларація №1300007832 від 11.02.2013);

- по податку на додану вартість у розмірі 327 870,52 грн. (7 841,67 грн. - пеня; 3 322,65 грн. - декларація №9085659942 від 21.01.2013; 9,00 грн. - декларація №13000116520 від 20.02.2013; 316 697,20 грн. - податкове повідомлення - рішення від 31.01.2013 №0000192301; 6252,00 грн. - декларація №9022824676 з врахуванням переплати).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

10.01.2013 ДПІ у м. Полтаві складено податкову вимогу форми "Ю" №123, яка надіслана на адресу державної реєстрації відповідача (а.с.9).

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу в добровільному порядку, податковим керуючим було складено акт опису майна від 05.02.2013 №12 (а.с.20), який зареєстрований у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.02.2013, що підтверджується наявною матеріалах справи копією витягу (а.с.21).

Відповідно до підпунктів 20.1.18 та 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу пункту 95.1 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, законодавець в чіткій послідовності визначив процедуру стягнення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків може здійснюватись лише у разі недостатності коштів, які перебувають у його власності.

З аналізу наведених норм суд приходить до висновку про те, що стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок майна, що належить такому платнику податків, здійснюється органом державної податкової служби виключно на підставі рішення суду, яке передує процедурі продажу майна такого платника, включеного до податкової застави.

Так, 21.03.2013 ДПІ у м. Полтаві звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до ТОВ "КП "Вікор" щодо стягнення податкового боргу в сумі 346 679,26 грн., в тому числі з податку на прибуток у розмірі 18 790,74 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 327 888,52 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду по справі №816/1355/13-а від 28.03.2013, яка набрала законної сили 12.04.2013, позов задоволено. Стягнуто з розрахункових рахунків ТОВ "КП "Вікор" (код ЄДРПОУ 36601041) на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом:

- з податку на прибуток в сумі 18 790,74 грн.;

- з податку на додану вартість в сумі 327 888,52 грн.

Матеріали справи містять копії інкасових доручень (розпоряджень) направлених податковим органом до банківських установ про стягнення із рахунків відповідача сум заборгованості за судовим рішенням у розмірі 327 870,52 грн. та 18 790,74 грн., але повернутих банківськими установами з відміткою про відсутність коштів на рахунку клієнта (а.с. 47-52).

У відповідності до постанови Полтавського окружного адміністративного суду №816/1355/13-а від 28.03.2013 позивачем заявлялася до стягнення сума боргу ТОВ "КП "Вікор" у розмірі 346 679,26 грн., з яких 18 790,74 грн. - борг з податку на прибуток та 327 888,52 грн. - борг з податку на додану вартість.

Натомість, як зазначено вище, сума податкового боргу на погашення якого за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, позивач просить надати дозвіл, становить 352 940,46 грн., яка складається із заборгованості по податку на прибуток - 18 817,94 грн. та податку на додану вартість - 352 940,46 грн. Разом з цим в інкасових дорученнях, що надсилалися до установ банку на виконання постанови суду по справі №816/1355/13-а від 28.03.2013, до стягнення ДПІ у м. Полтаві виставлялася лише сума заборгованості позивача у розмірі 346661,26 грн. (327 870,52 + 18 790,74).

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивачем здійснені заходи по стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків на загальну суму податкового боргу у розмірі 346 661,26 грн., який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток. Тобто, позивачем здійснені належним чином всі необхідні заходи, що передують зверненню податкового органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, лише в межах суми коштів у розмірі 346 661,26 грн.

При цьому, матеріали справи не містять відомостей про наявність судових рішень щодо стягнення з розрахункових рахунків ТОВ "КП "Вікор" коштів за податковим боргом із податку на прибуток у сумі 27,20 грн. та податку на додану вартість у сумі 6 252,00 грн.

Враховуючи те, що позивач не дотримався всіх передумов по процедурі погашення податкового боргу в примусовому порядку, у ДПІ в м. Полтаві не було законних підстав звертатися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу ТОВ "КП "Вікор" за рахунок майна цього платника податків, яке перебуває у податковій заставі на суму 6279,20 грн.

Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що позивачем не надано доказів погашення податкового боргу в порядку встановленому пунктом 95.4. статті 95 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту дотримання визначеної законом сукупності послідовних, взаємопов'язаних та обов'язкових процедур, виконання яких є передумовою здійснення примусових заходів щодо майна боржника шляхом надання відповідного дозволу судом, оскільки наявність такої процедури є гарантією дотримання прав платника податків, зокрема шляхом надання йому можливості самостійного визначення складу активів відповідно до пункту 87.1. Податкового кодексу України.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код 21049714) на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Вікор" (ідентифікаційний код 36601041) в розмірі 346 661 (триста сорок шість тисяч шістсот шістдесят одна) гривні 26 копійок за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Вікор", що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна від 05.02.2013 №12.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 15.07.2013.

Суддя Є.Б. Супрун