№ 32421730, 18.06.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 червня 2013 р. Справа № 802/1933/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції

до: приватного підприємства "Кріптон"

про: стягнення коштів за податковим боргом

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до приватного підприємства «Кріптон» про стягнення коштів за податковим боргом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 57442, 67 грн., з яких 45679, 00 грн. – основний платіж, 11763, 67 грн. – штрафні санкції. Вказану заборгованість в добровільному порядку відповідач не сплачує.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності (вх. 15026 від 18.06.2013р.), одночасно зазначивши, що вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд вважає за можливе провести розгляд справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Кріптон» зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 15.02.2001 року, що підтверджується обліковими даними платника податків (а.с.7).

Судом встановлено, що відповідач має податковий борг по податку на додану вартість в сумі 57442, 67 грн., з яких 45679, 00 грн. – основний платіж, 11763, 67 грн. – штрафні санкції.

Дана заборгованість виникла внаслідок поданих підприємством податкових декларацій, а саме: №9007467531 від 18.02.2013 року на суму 6953, 00 грн; №9085609417 від 21.01.2013 року на суму 15687, 00 грн; №9079642475 від 18.12.2012 року на суму 23039, 00 грн.

Крім того, приватним підприємством не сплачено суми штрафних санкцій визначених у податкових повідомленнях- рішеннях №0009741600 від 26.11.2012 року на суму 1038, 20 грн., №0010541600 від 18.12.2012 року на суму 5382, 56 грн., №0010721600 від 19.12.2012 року на суму 1213, 59 грн., №0000851502 від 15.03.2013 року на суму 1568, 70 грн., №0002091600 від 15.02.2013 року на суму 2076, 40 грн., №0002081600 від 15.02.2013 року на суму 484, 21 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем в адміністративному чи судовому порядку.

Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини врегульовані наступними нормами.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 2) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 54.5. ст.54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Як передбачено п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 203.2 ст. 203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, грошове зобов'язання відповідача було визначено позивачем. Відповідач не здійснював процедур адміністративного чи судового оскарження грошового зобов'язання та частково сплатив суму недоїмки, отже погодився із сумою визначеного грошового зобов'язання.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно положень пункту 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач має податковий борг зі сплати податку на додану вартість в сумі 57442, 67 грн., що підтверджується розрахунком суми позову, зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 6, 10-12). Даний борг в добровільному порядку ПП «Кріптон» не сплачує.

Відповідно до п. 59.1. ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачеві направлялась податкова вимога форми «Ю» від 01 жовтня 2012 року №710.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, вищезгадані податкові повідомлення-рішення та вимога направлялись відповідачу поштою.

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Проаналізувавши матеріали адміністративної справи та положення законодавства, суд дійшов висновку, що відповідне рішення позивача є обґрунтованим та правомірним, сума позовних вимог підтверджується матеріалами справи, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти приватного підприємства «Кріптон» (код ЄДРПОУ31325130) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на суму податкового боргу 57442, 67 (п’ятдесят сім тисяч чотириста сорок дві грн. 67 коп.) до Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович