Решение № 32408018, 12.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.13р. Справа № 904/3713/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "Продмашстрой",

м. Сєвєродонецьк, Луганська область

до Державного підприємства "Смоли", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 214 952 грн. 25 коп. Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

Від позивача - Петрощук С.М., представник, дов. №1 від 03.06.2013 року.

- Кондратьєв І.В., представник, дов. №2 від 03.06.2013 року.

Від відповідача - Дорошенко І.М., представник, дов. № 58-01/745 від 04.07.2013 року.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "Продмашстрой" звернулось до господарського суду з позовом до державного підприємства "Смоли" про стягнення 214 952 грн. 25 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №480140 від 03.12.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 14.05.13 року розгляд справи призначено на 04.06.2013р.

04.06.2013р. в судовому засіданні представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем (17.05.2013р. сплачено 10 000 грн. та 27.05.2013р. сплачено 10 000 грн.), якою просив уточнити позовні вимоги та стягнути з державного підприємства "Смоли" на користь позивача борг у розмірі 180 000 грн. 00коп., пені у сумі 16 216 грн. 16 коп., 3% річних у сумі 3 243 грн. 48 коп., судовий збір у сумі 4 299 грн. 05 коп.(а.с.40-46)

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарським судом зазначена заява прийнята до розгляду, як заява про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника у судове засідання. (а.с. 35)

Ухвалою господарського суду від 04.06.13р. розгляд справи відкладено на 04.07.2013р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в призначене судове засідання, якого про час та місце проведення судового засідання повідомлено належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 33)

04.07.2013р. представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку з частковим погашенням боргу (17.05.2013р. року сплачено 10000 грн. та 27.05.2013р. сплачено 10000 грн., 12.06.2013 року сплачено 15000 грн., 14.07.2013 року - 15000 гривень, 27.06.2013 року - 20000 гривень, 03.07.2013 року - 30000 гривень), якою відповідно до ст. 22 ГПК України просив уточнити позовні вимоги до державного підприємства "Смоли", а саме: стягнути з державного підприємства "Смоли" на користь позивача борг у сумі 100 000 грн. 00 коп., пені у сумі 17 867 грн. 12 коп., 3% річних у сумі 3 613 грн. 34 коп., судовий збір в сумі 4 299 грн. 05 коп.

Розглянувши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, судом встановлено, що зазначена заява за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог, таким чином, відповідно до ст.22 ГПК України, господарським судом зазначена заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні в присутності представників сторін в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 11.07.2013р.

До судового засідання від представника відповідача надійшов відзив на позов, яким останній визнав, що станом на 04.07.213р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 100 000 грн. 00 коп., проте відповідач заперечив проти нарахованої позивачем пені, мотивуючи тим, що укладеним між сторонами договором не передбачена пеня за порушення грошового зобов'язання, таким чином відповідач вважає, що якщо сторони в договорі не передбачили неустойку за порушення грошового зобов'язання, то підстав для її стягнення у позивача немає, на підставі викладеного відповідач просив суд задовольнити позов частково. (а.с. 60-62)

11.07.2013 року в судовому засіданні представник відповідача подав до суду додаткові пояснення, якими зазначив, що станом на 11.07.2013р. залишок заборгованості відповідача перед позивачем складає 50000 грн. 00 коп., у підтвердження чого надав до справи платіжне доручення №215 від 10.07.2013р., про сплату боргу у розмірі 50 000 грн. 00 коп., крім того відповідач заперечив проти позовних вимог позивача у вигляді пені.

11.07.2013р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю - підприємством "Продмашстрой" (позивач, постачальник) та державним підприємством "Смоли" (відповідач, покупець) укладено договір №480140 від 03.12.2012р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2012-2013 роках поставити покупцю Метанол марки А (надалі - товар), а покупець - прийняти і оплатити його у кількості 300 т.(а.с.14-17)

Відповідно до п.10.1. договору, договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.01.2013 року. Сплив строку дії договору не звільняє покупця від обов'язку в повному обсязі оплати поставленого йому товару.

Строк (термін) поставки (передачі) товарів, грудень 2012 року - січень 2013 року. (п.5.1. договору)

Моментом поставки товару вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної. (п. 5.2. договору)

Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів - на протязі 2 календарних днів з моменту отримання заявки від покупця. Покупець направляє заявку по факсу з обов'язковим подальшим відправленням її поштою. (п. 6.3.1. договору)

Відповідно до п.4.1. договору, розрахунки проводяться за кожну поставлену партію товару з відстрочкою платежу (оплати) 14 календарних днів, з дня поставки відповідної партії товару та виставлення рахунку на оплату товару.

На виконання умов даного договору, позивач в період з 12.12.12р. по 17.12.12р. поставив відповідачу товар на загальну суму 433 424 грн. 04 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача:

- видаткова накладна №1239 від 12.12.12р. на суму 222 684 грн.00 коп. (а.с.18);

- видаткова накладна №1251 від 17.12.12р. на суму 210 740 грн. 04 коп. (а.с.20).

Поставлений позивачем товар був отриманий представником відповідача Ігнатенко Ольгою Миколаївною, про що свідчать наявні в матеріалах справи довіреності на отримання цінностей. (а.с. 22-23)

Позивач свої зобов'язання за договором виконав вчасно, надав відповідачу рахунки на оплату за поставлений товар, копії яких містяться в матеріалах справи.(а.с.19, 21)

Відповідач свої зобов'язання, щодо оплати за отриманий товар вчасно не виконав, у зв'язку з чим звернувся до позивача з листом №58/01-361 від 08.04.2013р., яким визнав наявність заборгованості та гарантував її погашення. (а.с.27)

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №181 від 10.04.2013р., якою вимагав погасити існуючу заборгованість.(а.с.28)

У відповідь на зазначену претензію, відповідач надіслав позивачу лист, яким визнав претензію обґрунтованою та запропонував погашення існуючої заборгованості у розмірі 233 424 грн. 04 коп. за графіком. (а.с.29)

Відповідач за поставлений товар розрахувався не повністю, на загальну суму 253 424 грн. 04 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками. (а.с.24-26, 45-46)

На час звернення позивача з позовом до суду, відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати товару не виконав, за товар у повному обсязі не розрахувався.

З урахуванням останньої заяви, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за отриманий останнім товар, яка станом на момент розгляду справи складає 100 000 грн.00 коп. (а.с. 52)

Під час судового розгляду справи відповідач проти існуючої заборгованості за договором №480140 від 03.12.2012р. не заперечував.

Відповідно до умов договору, а саме п.7.1., у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та договором.

На підставі п.6.1.2. договору, яким передбачено, що при умові порушення терміну оплати одержаного товару, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день затримки платежу, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 17 867 грн. 12 коп., відповідно до наданого позивачем розрахунку. (а.с.53-55)

У відповідності до ст.625 ЦК України, за неналежне виконання взятих на себе грошових зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу суму 3% річних за період з 28.12.2012р. по 03.07.2013р. у розмірі 3 613 грн. 34 коп. (а.с.55-57)

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

В судовому засіданні 11.07.2013р. відповідач надав докази часткової оплати основного боргу, а саме платіжне доручення №215 від 10.07.2013р. на суму 50 000 грн. 00 коп.(а.с.77) відповідно до якого станом на 11.07.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 50 000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та п. 4.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, на підставі наведеного, провадження у справі в сумі 50 000грн. 00коп. - основного боргу підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 50 000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними: №1239 від 12.12.2012р.(а.с.18) та №1251 від 17.12.2012р.(а.с.20), які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача та не заперечується останнім.

Доказів оплати поставленого позивачем товару, матеріали справи не містять.

Зобов'язання відповідача, щодо оплати за отриманий товар передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідачем повну оплату поставленого товару не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 712 ЦК України зазначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 50 000 грн. 00 коп. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за поставлений товар встановлено судом та доведено матеріалами справи.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3243грн.48 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору №480140 від 03.12.2012р. (а.с.55-57), вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 3 613грн.34 коп., підлягають частковому задоволенню на суму 3 604 грн. 13 коп.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 17 867 грн.12 коп., суд враховує наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При нарахуванні пені позивач посилається на п. 6.1.2. договору, відповідно до якого, при умові порушення терміну оплати одержаного товару, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день затримки платежу.

Зі змісту даного пункту, вбачається, що сторонами у спірному договорі розмір санкцій, зокрема пені, що підлягає стягненню у разі порушення грошового зобов'язання покупцем не визначено, оскільки договір укладено між сторонами, які за договором виступають, як постачальник - позивач та покупець - відповідач, відповідальність за неналежне виконання зобов'язань, щодо оплати за отриманий товар покладена на замовника, який у даному випадку не є відповідачем по справі, а договором №480140 від 03.12.2012р. не передбачено нарахування покупцю штрафних санкцій у вигляді пені, таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача - державного підприємства "Смоли" пені у розмірі 17 867 грн.12 коп. задоволенню не підлягають.

Оскільки позивачем під час розгляду справи заявою було зменшено суму позовних вимог, а при звернені з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у сумі 4299,05 грн., то сума судового збору за розгляд даної позовної заяви складає 2429 грн. 61 коп., у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, тому підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету 1 869 грн. 44 коп. судового збору.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Смоли" (51917, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Антошкіна, 179, код ЄДРПОУ 30168850) на користь товариства з обмеженою відповідальністю-підприємства "Продмашстрой" (93402, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Маяковського буд. 2В, код ЄДРПОУ 21817337) основний борг у розмірі 50000грн.00коп., 3% річних 3604грн.13коп. та судовий збір у розмірі 2072грн. 08 коп.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю-підприємству "Продмашстрой" (93402, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського буд. 2В, код ЄДРПОУ 21817337) з державного бюджету України 1 869 грн. 44 коп. суму надмірно сплаченого судового збору, про що видати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "12" липня 2013 р.