Постановление суда № 32406852, 16.07.2013, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/254/1079/2013

У Х В А Л А

09 липня 2013 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі головуючого суді Заборського В.О. при секретарі Подгородецькій В.А. розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову за її позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку в спільному майні.

Ухвалою Будьоннівського районного суду м. Донецька від 16 травня 2013 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку в спільному майні.

Відповідно до вимог частин 1 статті 151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову, як вказано в частині другій цієї статті, повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду ( ч. 3 ст. 151 ЦПК).

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 стверджує, що на теперішній час їй стало відомо про намір відповідача подарувати (продати) належну йому ? частку спільного майна - квартири АДРЕСА_1 і за таких обставин просить суд з метою забезпечення її позовних вимог накласти арешт на ? частку квартири АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3.

За приписами частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляд заяв про забезпечення позову» (далі -постанова Пленуму) роз'яснено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову згідно нормам чинного цивільного процесуального законодавства - це вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, тощо. Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення.

Як вбачається із Свідоцтва про право власності на житло № 5715 від 24 липня 2007 року ОСОБА_3 на праві власності належить ? частка квартири АДРЕСА_1.

Вирішуючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову суд виходить з наступного. В провадженні суду знаходиться позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення частки в спільному майні, який відповідачем ОСОБА_3 не визнається. Предметом позову є належна відповідачу на праві власності ? частка квартири АДРЕСА_1, на яку позивач просить з метою забезпечення позову накласти арешт. Оскільки позивач стверджує, про наявність в неї підстав вважати, що відповідачем буде відчужена належна йому частка квартири до розгляду справи судом, враховуючи той факт, що при забезпеченні позову права інших осіб у зв'язку із застосуванням відповідних заходів порушуватись не будуть, вважає за необхідне заяву ОСОБА_2 задовольнити і накласти арешт на спірну частку квартири, яка належить відповідачу ОСОБА_3.

На підставі викладеного, керуючись статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на ? частку квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судового рішення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: