№ 32391715, 09.07.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 липня 2013 р. Справа № 802/2836/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі

до: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області

про: зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі (далі - УПФ України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити дії та стягнення коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 (далі - Порядок), управлінням УПФ України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі щомісячно були складені відповідно до поданих списків за період березень-травень 2013 року (включно) акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і були надані для узгодження та підпису відповідачу, але останній відмовився від підписання актів звірки витрат з вказаною в них сумою (сумою яка визначена у списках).

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з проханням зобов'язати відповідача включити в акти щомісячної звірки по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання кошти на суму 400,98 грн. та стягнути вказані витрати на користь УПФ України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. 02.07.2013р. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача та підтримання позовних вимог у повному обсязі (а.с. 14).

10.06.2013р. до суду надійшли письмові заперечення представника відповідача Вих. № 278 від 06.06.2013р. (а.с. 15-16), в яких він зазначає, що питання надання пенсій, в тому числі і пенсій по інвалідності, регулюються Угодою країн учасниць СНД про гарантії прав громадян держав співдружності у галузі пенсійного забезпечення (підписана 13 березня 1992 р.).

Відповідно до статті 3 зазначеної Угоди призначення та виплата пенсій громадян інших країн-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення та членам їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, яка надає забезпечення, взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Стаття 4 Закону визначає, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку то застосовуються норми міжнародного договору. Тобто, ті особи, що отримують пенсію по трудовому каліцтву і отримали травми в країнах СНД не є застрахованими особами і норми Постанови Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року №5-4/4 на них не розповсюджується.

Таким чином, відповідач вважає, що підстав для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманих в країнах СНД немає.

Представник відповідача у судове засіданні не з`явився, 08.07.2013р. до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та заперечення проти позову у повному обсязі (а.с. 17).

Відповідно до положень частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи те, що представниками сторін подані заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, щодо вимоги про зобов'язання відповідача включити до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період березень - травень 2013 року (включно), то суд зазначає наступне.

Міністерством юстиції України 16.05.2003 року зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджений "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання".

Згідно пункту 2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Відповідно до пункту 6 Порядку головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Згаданий порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.

Отже, у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про включення сум до цих актів, тому що Порядок не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору.

За даних обставин обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права є невірним.

У разі відсутності згоди на включення до акту щомісячної звірки витрат по особових справах з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, в судовому порядку мають вирішуватись вимоги не про зобов'язання включити до акту звірки певні суми, а про відшкодування виплачених Пенсійним фондом України коштів шляхом їх стягнення з обґрунтуванням ціни позову та наданням відповідних доказів (ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"). У такому разі розмір позовних вимог підлягає доведенню сторонами та перевірці і оцінці судом.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 07.09.2011р. по справі № К/9991/6964/11 та № К/9991/9245/11.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача витрат на виплату пенсії, громадянам держав учасників СНД, які отримали трудове каліцтво в державах СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну за період березень - травень 2013 року в сумі 400,98 грн., то суд задовольняє вказану вимогу з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за березень 2013 року позивач зазначає, що сума виплаченої пенсії (основний розмір) 75 особам становить 8438,69 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 540,02 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 43,44 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 9022,15 грн.

За даними відповідача, сума виплаченої пенсії (основний розмір) 74 особам становить 8305,03 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 540,02 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 43,44 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 8888,49 грн.

Різниця становить 133,66 грн.

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за квітень 2013 року позивач зазначає, що сума виплаченої пенсії (основний розмір) 74 особам становить 8712,99 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 540,02 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 42,53 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 9259,54 грн.

За даними відповідача, сума виплаченої пенсії (основний розмір) 73 особам становить 8579,33 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 540,02 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 42,53 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 9161,88 грн.

Різниця становить 133,66 грн.

Відповідно до акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за травень 2013 року позивач зазначає, що сума виплаченої пенсії (основний розмір) 78 особам становить 9555,78 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 540,02 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 42,53 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 10138,33 грн.

За даними відповідача сума виплаченої пенсії (основний розмір) 77 особам становить 9442,12 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття становить 540,02 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій становить 42,53 грн., загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню становить 10004,67 грн.

Різниця становить 133,66 грн.

Різниця за три місяці становить 400,98 грн.

Таким чином, відповідач не визнає 400,98 коп. витрат на виплату пенсій по 1 особі, яка отримала каліцтво в країнах СНД та переїхала на постійне місце проживання в Україну.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Таким чином, з огляду на вказану норму Закону та матеріали справи, громадяни, які отримали каліцтво на території колишнього СРСР мають право на відшкодування шкоди, за законодавством України.

Відповідно до підпункту "г" пункту 1 частини 1 статті 21 Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

З цього вбачається, що Фонд є особою, яка відповідно до закону зобов'язана здійснювати спірні виплати.

Згідно з частиною 2 статті 24 вказаного Закону якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Крім того, міжнародно-правовим актом, що регулює виниклі правовідносини, є Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. Україною вказана Угода підписана в день її прийняття, а в дію Угода вступила з моменту її підписання.

У відповідності до ст. 1 Угоди - пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Таким чином, пенсійне забезпечення здійснюється за законодавством країни-проживання пенсіонера.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Згідно статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до цієї Угоди, держави-учасниці СНД мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до статті 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД, усі витрати, які пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, що надає це пенсійне забезпечення. Стаття 5 цієї Угоди передбачає, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян. Статтею 6 передбачено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

За змістом статті 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а також відповідно до зазначених вище статей 2, 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Отже, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати її органами Пенсійного фонду України - відшкодовувати її останньому, є відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у даному випадку, ВД ФССНВ та ПЗ в Могилів-Подільському районі.

З огляду на проаналізовану нормативно-правову базу, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про відшкодування відповідачем пенсії, які виплачені особі, що отримала каліцтво в державах СНД та переїхала на постійне місце проживання в Україну та витрат на її доставку.

Вказаний висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висвітленою у постанові від 05.12.2011 року в справі №333а-11.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, за сукупністю наведеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов УПФ України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі підлягає частковому задоволенню.

Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмільницькому районі Вінницької області (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Декабристів, 15, балансовий рахунок 37173002000774, УДК у Вінницькій області, код за ЄДРПОУ 25937541) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Столярчука, 15А, код ЄДРПОУ 37730452) 400,98 грн. (чотириста гривень 98 копійок) витрат на виплату пенсій громадянам держав-учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну за період березень - травень 2013 року включно.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна