Постановление суда № 32376821, 12.07.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

12 липня 2013 року Справа № 912/835/13

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 912/835/13

за позовом: обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", м. Кіровоград

до відповідача: акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк", в особі Кременчуцької філії, м. Кременчук Полтавської області

про визнання недійсними додаткових договорів до кредитного договору

представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали,

встановив: обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" звернулося до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним в силу закону додаткового договору № 2 від 01.09.08 р. до кредитного договору від 24.12.07 р. № 2007-37С, додаткового договору № 3 від 13.02.09 р. до кредитного договору від 24.12.07 р. № 2007-37С.

Ухвалою господарського суду від 05.06.13 р. порушено провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні 09.07.13 р.

23.06.13 р. на адресу господарського суду надійшла заява акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" № 1346 від 20.06.13 р. про передачу справи за підсудністю (а.с. 40-43).

У даній заяві відповідач вказує на те, що кредитний договір від 24.12.07 р. № 2007-37С та додаткові угоди до нього з боку відповідача укладені акціонерним комерційним банком "Східно-Європейський банк" в особі Кременчуцької філії.

17.10.12 р. було припинено Кременчуцьку філію акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк", на підтвердження чого надано до суду копію наказу акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" № 39-ОС від 05.10.12 р. "Про припинення діяльності Кременчуцької філії АКБ "СЄБ" та копію витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 12-2555 від 29.10.12 р. (а.с. 60-61).

Враховуючи викладене, посилаючись на норми ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1054 Цивільного кодексу України, ст. 47 Закону України "Про банки та банківську діяльність та постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.13 р., відповідач просить направити справу № 912/835/13 до господарського суду м. Києва за підсудністю за місцезнаходженням відповідача - акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк".

У судовому засіданні 09.07.13 р. представник відповідача підтримав подану заяву про направлення справи за підсудністю, а представник позивача заперечив проти її задоволення господарським судом, стверджуючи при цьому, що у зобов'язанні, що виникло між сторонами на підставі кредитного договору та оспорюваних додаткових договорів до нього, саме сторона позивача є зобов'язаною виконати певні дії (повернути кредит та відсотки за користування кредитом), тоді як відповідач свій обов'язок уже виконав.

Отже, на думку позивача, в силу вимог ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, справа має розглядатись в господарському суді Кіровоградської області.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 09.07.13 р. оголошено перерву до 11.07.13 р. о 14 год. 30 хв.

Представники сторін після перерви у судовому засіданні не брали участі.

Розглядаючи по суті подану представником відповідача заяву про направлення даної справи за підсудністю господарський суд виходив з наступного.

Кредитний договір № 2007-37С від 24.12.07 р. укладений відповідно до рішення Світловодської міської ради від № 588 від 23.11.07 р. "Про надання дозволу комунальному підприємству "Світловодський міський водоканал" на отримання кредиту шляхом відкриття кредитної лінії", яким надано дозвіл на отримання кредиту шляхом відкриття кредитної лінії в сумі 350000,00 грн. під 18,5% річних терміном на три роки для поповнення обігових коштів (а.с. 23).

Відповідно до умов кредитного договору, Банк відкрив Позичальнику відкличну відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості в сумі 350 000,00 грн. строком з 24.12.07 р. по 22.12.10 р. із сплатою відсотків у розмірі 18,5% річних.

Позичальник зобов'язався використати кредит на передбачені кредитним договором цілі і повернути отримані за траншами кошти не пізніше 22.12.10 р. та сплатити відсотки за користування кредитом.

За додатковим договором № 1 від 30.05.08 р. до кредитного договору сторонами внесено зміни до кредитного договору, а саме: на період з 30.05.08 р. по 22.12.10 р. ліміт заборгованості по кредитному договору встановлено в розмірі 700000,00 грн.; з 30.05.08 р. відсоткову ставку за користування кредитом встановлено в розмірі 20% річних (а.с. 19).

За додатковим договором № 2 від 01.09.08 р. встановлено відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 23,5 % річних з 01.09.08 р. (а.с. 20).

Згідно додаткового договору № 3 від 13.02.09 р. сторони знову змінили умови кредитного договору, зокрема, змінили відкличну кредитну лінію на кредит з 13.09.09 р. по 22.12.10 р. з відсотковою ставкою 23,5% річних (а.с. 21).

Спірні додаткові договори № 1 та № 2 до кредитного договору № 2007-37С від 24.12.07 р. є його невід'ємними частинами, оскільки цими договорами лише вносилися зміни до кредитного договору.

Як вбачається з викладеного, за кредитним договором зобов'язаною є кожна із сторін договору, тобто, акціонерному комерційному банку "Східно-Європейський банк" та комунальному підприємству "Світловодський міський водоканал", правонаступником якого є обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград".

Згідно з ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

У пункті 20.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.11 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зазначено наступне: "У питаннях визначення підвідомчості і підсудності прав зі спорів про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними господарським судам слід враховувати викладене в пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними". (Підпункт 20.5 пункту 20 в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду № 11 від 29.05.13 р.).

У пункті 1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" міститься правова позиція про те, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 15 Господарського процесуального кодексу України, територіальна підсудність господарським судам справ у спорах про визнання договорів недійсними визначається за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Якщо зобов'язаною за договором є кожна із сторін, справа розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача. За наявності двох чи кількох відповідачів, які є зобов'язаними за договором, справа розглядається за місцезнаходженням одного з них за вибором позивача. Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність справи визначається залежно від місцезнаходження цього підрозділу (ч. 4 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 3 ст. 510 Цивільного кодексу України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

При цьому, посилання представника позивача на те, що саме у ОКВП "Дніпро-Кіровоград" виникає зобов'язання за спірними додатковими договорами, що полягає у сплаті відсотків за завищеною ставкою, відхиляється з огляду на таке. У спорах про визнання договорів недійсними визначення територіальної підсудності не ставиться у залежність від того, що відповідний обов'язок щодо сплати коштів саме на момент подання позову існує у певної сторони, зокрема у даному випадку у позивача. Потрібно виходити з того, що зобов'язаною за кредитним договором є кожна із сторін, оскільки кожна з них має одночасно права і обов'язки у цьому правовідношенні.

У даному випадку зобов'язаною за кредитним договором є кожна із сторін, оскільки кожна з них у зобов'язанні, яке виникло з кредитного договору, має одночасно права і обов'язки.

А, отже, позивачем помилково визначена територіальна підсудність справи у господарському суді Кіровоградської області, яка має розглядатися у господарському суді м. Києва за місцезнаходженням відповідача - акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" (юридична адреса: 01042, м. Київ, б-р Дружби народів, 17/5, фактична адреса: 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 2, офіс 1).

Юридична адреса акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" підтверджена копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців станом на 30.05.13 р. (а.с. 57-59).

Згідно ч. 1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Отже, оскільки справа за позовом обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" не підсудна господарському суду Кіровоградської області, на підставі ст. ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Кіровоградської області вважає наявними правові підстави для задоволення клопотання представника відповідача та надсилає матеріали справи № 912/835/12 за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Керуючись ст. ст. 15, 17, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Справу № 912/835/13 надіслати за підсудністю до господарського суду м. Києва.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити сторонам, зокрема,

позивачу за адресою: 25009, м. Кіровоград, вул. 50-років Жовтня, 19а;

відповідачу за адресами:

1) 01042, м. Київ, бульвар Дружби народів, 17/5;

2) 01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 2, офіс 1.

Суддя Л. С. Коротченко