Решение № 32376771, 10.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.07.13р. Справа № 904/3606/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Колпаченко Є.Ю., дов. № 234юр., від 18.06.2013р., представник;

від відповідача: Цибульська Т.М. - довіреність від 02.01.2013 року №1, представник

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська про стягнення заборгованості за договором на постачання природного газу № 4797/21/128993 від 15.02.2012 року в сумі 2257223,41 грн. та судового збору в сумі 3 899,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежно виконує свої зобов'язання за договором №4797/21/128993 на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб підприємств, установ та організацій, що фінансується з державного та місцевого бюджетів) від 15.02.2012 року щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у визначені договором строки.

Представник відповідача 10.07.2013 року надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити. Крім того, подав клопотання про зменшення розміру пені.

Ухвалою господарського суду від 08.07.2013 року строк розгляду спору продовжено до 23.07.2013 року.

В судому засіданні 08.07.2013 року оголошувалась перерва до 10.07.2013 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (далі - постачальник) та квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська (далі - споживач) 15.02.2012 року був укладений договір №4797/21/128993 на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб підприємств, установ та організацій, що фінансується з державного та місцевого бюджетів) (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник постачає природній газ (далі -газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку №2 до договору.

В п.1 додатку №2 до договору визначено, що постачальник здійснює протягом 2012 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 383,899 тис. куб. м.

В розділі 4 договору визначена ціна газу, зокрема в п. 4.1. зазначено, що загальна ціна за 1000 кубічних метрів природного газу на момент укладання даного договору, складає 4688,7360 грн., в тому числі ПДВ - 20%, що складає 781,4560 грн.

Для визначення достовірності вимірювань, відповідно до п. 2.6. договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу та актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених в додатку №1 до договору (а. с. 19).

На виконання умов договору позивач в період з червня по грудень 2012 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 458 161 куб. м., який відповідач прийняв, що підтверджується наступними актами виконаних робіт, які підписані у двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств та містяться в матеріалах справи (а.с.23-30).

Пунктом 4.6. договору визначено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно додатка №2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.4.7. договору, оплата вартості послуг з постачання газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника

Відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений природний газ, в строки встановлені договором, в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2 118 942,94 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (а.с. 39).

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою сплатити заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с. 31-32).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всупереч зазначених приписів закону та положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у зазначеному вище періоді, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 2 118 942,41грн.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 6.2.2. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї статі визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач, на підставі п. 6.2.2 договору, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 111 489,31 грн.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача просив зменшити суму пені.

На підставі ст. 233 ГК України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач є бюджетною організацією і фінансується виключно за рахунок бюджетних коштів, яких недостатньо для погашення щомісячних платежів за природний газ, оплата за використаний природній газ проводиться відповідно до наявних коштів, відповідно до кошторису на 2012 рік наданого відповідачем, на оплату природного газу передбачено лише 8 801 100,00 грн. на всі КЕВ.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 25 %, що складає 83 616,99 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем було порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений природний газ, позивачем нараховано 3% річних від простроченої суми у розмірі - 22 609,71 грн. та інфляційні втрати в розмірі 4181,45 грн.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за постачання природного газу за червень - грудень 2012 року в сумі 2118942,94 грн., пені в розмірі 83 616,99 грн., 3% річних у розмірі 22609,71грн., інфляційних втрат в розмірі 4181,45 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Феодосіївська, 13, код. ЄДРПОУ 08004581) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860) заборгованість за постачання природного газу за червень - грудень 2012 року в сумі 2 118 942,94 грн. (два мільйони сто вісімнадцять тисяч дев'ятсот сорок дві гривні 94 коп.), пеню в розмірі 83 616,99 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот шістнадцять гривень 99 коп.), 3% річних у розмірі 22 609,71 грн. (двадцять дві тисячі шістсот дев'ять гривень 71 коп.), інфляційні втрати в розмірі 4 181,45 грн. (чотири тисячі сто вісімдесят одну гривню 45 коп.) витрати по сплаті судового збору в сумі 45 144,47 грн. (сорок п'ять тисяч сто сорок чотири тисячі гривні 47 коп.)

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.07.2013 року

Суддя С.В. Мартинюк