Решение № 32298828, 09.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.13р. Справа № 904/3433/13

За позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 19 658,00 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

від прокуратури: Ягольник Г.В. - службове посвідчення № 016143 від 12.04.2013р., прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська;

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: Касьян І.В., довіреність № 8 від 21.05.2012 р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.05.2013р. № 56-61-13) стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" заборгованість за теплову енергію у сумі 15 780,89 грн., пеню - 365,89 грн., інфляційні втрати - 0,62 грн., 3% річних - 398,07 грн. за постачання теплової енергії.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на невиконання відповідачем вимог діючого законодавства та умов договору № 3969 від 01.12.2011р. на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пару, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію за період з 16.03.2011р. по 17.02.2013р.

Ухвалою від 29.04.2013р. суд порушив провадження у справі та призначив розгляд справи на 23.05.2013р.

23.05.2013р. в судовому засіданні винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 13.06.2013р.

У зв'язку з перебуванням судді Бєлік В.Г. на лікарняному, розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2013р. № 527 відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 904/3433/13 передано для розгляду судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою від 14.06.2013р. дану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в засіданні на 09.07.2013р.

Прокурор підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач-1 - Криворізька міська рада - у призначене судове засідання не з'явився, пояснень щодо причин неприбуття в судове засідання не надходило, про дату, час та місце розгляду справи позивач -1 був повідомлений належним чином

Позивач -2 - Комунальне підприємство теплових мереж - "Криворіжтепломережа" - підтримав уточнені позовні вимоги прокурора.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання, призначене для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 104.06.2013р. (а.с. 91-92).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника відповідача в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 89, 93).

Клопотання про здійснення технічної фіксації сторонами не заявлялось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011р. між Комунальним підприємством "Криворіжтепломережа" (далі - постачальник, позивач-2) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач, відповідач) укладено договір № 3969 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пару (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник відпускає споживачу теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач сплачує за отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені цим договором.

Постачальник відпускає споживачу теплову енергію на об'єкти, вказані в таблиці №2 згідно з встановленим планом теплоспоживання з 01.12.2011р. по 01.12.2012р. (див. таблиця №1 та № 2, акт граничного розподілу як невідємної частини договору). Оплата проводиться з моменту зазначеного періоду дії договору (п.1.3. Договору).

Облік споживання теплової енергії здійснюється згідно приладів обліку або розрахунковим способом у разі їх відсутності (п.2.1 договору).

Пунктом 2.4. договору встановлено, що щомісячно, в строк до 25 числа, споживач, який має прилад обліку, інформує постачальника про фактичне споживання теплової енергії з наступним складанням акту.

Відповідно до п.3.1. договору оплата за відпущену теплову енергію проводиться Споживачем щомісяця, самостійно, в грошовій формі, або іншими формами розрахунку за погодженням сторін до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. В іншому випадку постачальник має право без додаткового попередження припинити повністю або частково обмежити подачу теплової енергії.

Згідно з п.6.1. договору, цей договір діє з 01.12.2011р. до 01.12.2012р. і вважається продовженим щороку, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї зі сторін про відмову від цього договору або від його перегляду. При заяві однієї зі сторін про розірвання договору за один місяць і відсутності заборгованості споживача перед постачальником договір може бути, розірваний. При наявності заборгованості за споживачем, нарахування по договору закінчуються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.

09.01.2013р. сторонами укладено додаткову угоду до договору № 3969 від 01.12.2011р., відповідно до якої, у зв'язку з переукладенням договору № 3969 від 09.11.2005р., заборгованість за період з 16.03.2011р. по 30.11.2011р. в розмірі 2860,43грн., переноситься до договору № 3969 від 01.12.2011р.

Тарифи на послуги теплопостачання передбачені постановою № 1844 НКРЕ України від 14.12.2010р. "Про затвердження тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа»", що складає 662,58 грн. за 1 Гкал (з ПДВ) та постанови НКРРКП України № 119 від 30.09.2011р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа», що складає 954,05 грн. за 1 Гкал (з ПДВ).

Позивач-2 свої зобов'язання виконав в повному обсязі, що підтверджується виставленими на оплату рахунками - фактурами, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.19 - 37). Рахунки - фактури були отримані відповідачем, що підтверджується підписом повноважного представника відповідача у реєстрах рахунків (а.с. 38-56)

Проте, відповідач виставлені рахунки за спожиту теплову енергію своєчасно та в повному обсязі не оплатив, що і стало причиною спору.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Позивач надав довідку відповідно до якої станом на 08.05.2013р. заборгованість за теплову енергію відповідача перед позивачем складає 15 780,89 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню у сумі 15 780,89 грн.

Крім основного боргу прокурор просить стягнути з відповідача пеню у сумі 365,89 грн. за період з 21.04.2012р. по 30.03.2013р., 3 % річних у сумі 398,07 грн. за період з 21.05.2011р. по 30.03.2013р. та інфляційні втрати у сумі 0,62 за період з червня 2011р. по лютий 2013р.

Згідно з п.3.4. договору, якщо споживач є суб'єктом іншого сектору господарювання економіки і не здійснює оплату за відпущену теплову енергію в термін, встановлений п. 3.1. договору, то він несе відповідальність згідно до п.п. 4-7 ст. 231 ГК України та законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 542/96-ВР від 22.11.1996 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення сплати.

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Розрахунок пені перевірено судом, він відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги прокурора про стягнення з відповідача пені в сумі 365,89 грн. за період з 21.04.2012р. по 30.03.2013р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи, що прокурором та позивачем-2 доведено шляхом надання належних доказів, та не заперечується Відповідачем, що останнім допущено порушення строків розрахунків за відпущену теплову енергію, перевіривши здійснений Позивачем-2 розрахунок 3% річних, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в сумі 398,07 грн. за період з 21.05.2011р. по 30.03.2013р.

Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за період прострочення оплати з червня 2011р. по лютий 2013р. включно становлять 0,62 грн. та підлягають до стягнення.

Як свідчать матеріали справи, при подачі позовної заяви прокурор крім стягнення заборгованості за теплову енергію просив з метою забезпечення позову винести ухвалу та накласти арешт на відкриті розрахункові рахунки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.

В обґрунтування цього прокурор послався на те, що дії відповідача, виражені в утворенні заборгованості за спожиту теплову енергію, призводить до зменшення обігових коштів у паливно - енергетичному комплексі, що наносить істотну шкоду інтересам держави виробництві, постачанні, передачі та використанні теплової енергії, негативно впливає на забезпечення життєдіяльності регіону та економіки держави.

З урахуванням вищевикладеного та у відповідності до ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєю ініціативою має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Зі змісту вказаних статей вбачається, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог прокурора.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Отже, вимога про накладення арешту на майно розрахункові рахунки відповідача повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення ускладнень у виконанні судового рішення.

Відповідно до змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України, у вирішенні питання про забезпечення позову суд з'ясовує обсяг позовних вимог, здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також з огляду на те, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу.

Як вбачається зі змісту вимоги про накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача, відповідних доводів в обґрунтування вимоги про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на них, прокурор не наводить.

Більш того, у розумінні положень розділу 10 Господарського процесуального кодексу України "Забезпечення позову", розглядаючи вимогу про забезпечення позову суд оцінює, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що вимога прокурора про накладення арешту на розрахункові рахунки відповідача, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (50102, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 15 780,89 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят грн. 89 коп.), пеню у сумі 365,89 грн. (триста шістдесят п'ять грн. 89 коп.), 3% річних у сумі 398,07 грн. (триста дев'яносто вісім грн. 07 коп.), інфляційні втрати у сумі 0,62 грн. (нуль грн.. 62 коп.) про що видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (50102, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, р/рахунок 31214206783005, МФО 805012, КБКД 22030001; призначення платежу - судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891, пункт 2.1.) судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. ( одна тисяча сімсот п'ятдесят грн. 50 коп.), про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 10.07.2013р.