Постановление суда № 32296880, 09.07.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

09.07.2013 Справа № 19/22-10

Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.,

при секретарі Щербак С.В.,

за участю представників сторін:

кредиторів - УПФУ в Недригайлівському районі - Романенко В.В.

ліквідатора - Савостян Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №19/22-10

за заявою кредитора - Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» в особі Філії ВАТ КБ «Надра» Сумське регіональне управління «Слобожанщина»

до боржника - Відкритого акціонерного товариства «Недригайлівське підприємство «Агротехсервіс» (Сумська область, смт. Недригайлів, вул. Комінтерну, 72, ід. код 03760792)

про банкрутство,

встановив:

Ухвалою суду від 13.06.2013р. було призначено розгляд заяви УПФУ в Недригайлівському районі про визнання поточних вимог до боржника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за травень 2013 року в сумі 983,36 грн. в судове засідання на 09.07.2013р.

Крім того, 05.07.2013р. від УПФУ в Недригайлівському районі надійшла заява про визнання поточних вимог до боржника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за червень 2013 року в сумі 983,36 грн.

Суд вважає за необхідне прийняти зазначену заяву до розгляду та розглянути її по суті у даному судовому засіданні.

Від ліквідатора надійшов відзив на заяву кредитора про визнання поточних вимог. У своєму відзиві ліквідатор заперечує проти визнання вимог УПФУ з підстав їх нарахування в період ліквідаційної процедури, що на думку ліквідатора суперечить чинному законодавству.

В судовому засіданні представник ліквідатора заперечує проти поточних вимог УПФУ в Недригайлівському районі.

В судовому засіданні представик УПФУ поточні вимоги підтримує та просить суд визнати у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

У червні - липні 2013 року до господарського суду звернувся кредитор - УПФУ в Недригайлівському районі із заявами про визнання поточних кредиторських вимог до боржника - Відкритого акціонерного товариства «Недригайлівське підприємство «Агротехсервіс» у розмірах 983,36 грн. та 983,36 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що боржник заборгував кредитору вказані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за травень та червень 2013 року.

Постановою суду від 14.12.2010 р. боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Отже, зазначені вимоги нараховані кредитором за період після прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ч.3 п.1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час звернення кредитора з заявами) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Згідно з листом Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78 «Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство» відповідно до статті 23 Закону про банкрутство у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону про банкрутство, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 статті 30 Закону про банкрутство).

Крім того, суд зазначає, що пунктом 2 Прикінцевих положень «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виходячи з викладеного порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що відповідно до норм п. 1 статті 25 Закону про банкрутство з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

Зазначена правова позиція відображена також в постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2013р. у справі №11/Б-5022/1293/2011.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для визнання вимог УПФУ в Недригайлівському районі, які нараховані за період після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі.

Керуючись статями 1, 23, 24 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними законом №4212-VI від 22.12.2011р.), статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1. У задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі до боржника - Відкритого акціонерного товариства «Недригайлівське підприємство «Агротехсервіс» про визнання кредиторських вимог по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №2 за травень 2013 року у розмірі 983,36 грн. - відмовити.

2. Заяву УПФУ в Недригайлівському районі до боржника - Відкритого акціонерного товариства «Недригайлівське підприємство «Агротехсервіс» про визнання кредиторських вимог по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №2 за червень 2013 року у розмірі 983,36 грн. - прийняти до розгляду та відмовити у її задоволенні.

3. Копію даної ухвали направити кредитору, ліквідатору.

Суддя (підпис) Н.О.Спиридонова